Аввакум 1 глава

Книга пророка Аввакума
Новый русский перевод → Переклад Огієнка

Пророческое видение, которое было пророку Аввакуму.

Пророцтво, яке бачив пророк Аваку́м.

О Господь, сколько же мне взывать о помощи, пока Ты услышишь? Сколько кричать Тебе о насилии, пока Ты спасешь?

Аж до́ки я, Господи, кли́кати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кли́чу: „Наси́льство!“ та Ти не спаса́єш!

Зачем Ты даешь мне видеть несчастье, и безучастно смотришь на беду? Передо мной — разрушение и насилие, поднимаются рознь и разлад.

Для чого непра́вість мені Ти показуєш та позира́єш на му́ку? А передо мною грабі́ж та наси́льство, і супере́чка стається, і но́ситься сва́рка.

Из-за этого Закон утратил силу, и нет больше справедливости. Нечестивые взяли верх над праведными, и порочным стал правый суд.

Тому то Зако́н припиня́ється, і не виходить до чину наза́всіди право, бо несправедливий вигу́блює праведного, тому правосуддя вихо́дить покри́вленим.

«Внимательно присмотритесь к народам, и вы будете крайне изумлены, потому что Я совершу в ваши дни такое, чему бы вы никогда не поверили, если бы вам рассказали об этом.

Пригля́ньтеся ви до наро́дів, і диві́ться, і ду́же здиву́йтесь, бо вчиню́ Я за ваших днів ді́ло, про яке не повірите ви, коли буде розка́зане.

Я подниму халдеев[1], неистовый и свирепый народ, который помчится по всей земле отнимать чужие жилища.

Бо оце Я поставлю халде́їв, народ лютий та скорий, що ґрасу́є по широкій землі, щоб захопи́ти оселі, які не його.

Они грозны и ужасны; они сами себе закон, и возвеличивают себя, как хотят.

Страшни́й та грізни́й він, — від нього само́го вихо́дить і право його, і вели́кість його.

Их кони быстрее леопардов, злее волков во тьме. Их конница мчится во весь опор, их всадники скачут издалека. Они летят, как орел, что бросается на добычу,

І від панте́р його коні швидші, і від вовкі́в вечеро́вих люті́ші. І розлетя́ться його́ верхівці́, а їздці́ його зда́лека при́йдуть, — вони будуть леті́ти, нена́че орел, що на їжу поспіша́є.

приходят для грабежа. Их полчища несутся[2], как знойный вихрь, собирая пленников, как песок.

Він прихо́дить увесь на наси́льство, а ціль їх обличчя — вперед, і набере́ полоне́них, як то́го піску́.

Смеются они над царями, издеваются над повелителями. Они потешаются над крепостями, насыпают осадный вал и берут их.

І він глузу́є з царів, а князі́ — сміх для нього. Він сміється з тверди́ні усякої, бо на вал насипа́є землі, і її здобува́є!

Проносятся они, как вихрь, этот преступный люд, чей бог — собственная сила».

Тоді він несеться, як вітер, і пере́йде, і згріши́ть, бо зро́бить за бога свого́ оцю силу свою́.

Господи, разве Ты не издревле? Святой мой Бог, Ты не умрешь![3] О Господи, Ты велел им исполнить приговор; Скала, Ты назначил им карать.

Хіба ж Ти не відда́вна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, — не помре́мо! Господи, Ти для суду поставив його́, і, о Скеле, призначив його на кара́ння!

Слишком чисты Твои глаза, чтобы видеть зло; Ты не можешь смотреть на беззаконие. Почему же тогда Ты смотришь на вероломных, молчишь, когда злые поглощают тех, кто праведнее их?

Твої очі зана́дто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на наси́льство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабі́жників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від се́бе?

Ты уподобил людей рыбе в морях, твари морской, у которой нет правителя.

Ти ж маєш людей, як у морі тих риб, немов ту черву́, що пана над нею нема.

Враг вытягивает их крюком, ловит сетью, сгоняет в невод, веселится и торжествует.

Усе́ це грабіжник витя́гує ву́дкою, своїм не́водом тя́гне оце́, та збирає оце́ в свою сітку, тому ті́шиться він та радіє.

Поэтому сетям своим приносит он жертвы и благовония — своим неводам, ведь благодаря им жирен его кусок и роскошно его застолье.

Тому жертву прино́сить він не́водові, — і ка́дить для сітки своєї, бо від них ситий у́діл його та добі́рна пожи́ва його!

Неужели и дальше опорожнять ему сеть, без жалости истребляя народы?

Чи на це випоро́жнює він свого не́вода, і за́вжди гото́в убивати наро́ди без милости?

Примечания:

Новый русский перевод

6 [1] — В знач.: «вавилонян»; евр. касди́м.

9 [2] — Смысл этого места в евр. тексте неясен.

12 [3] — Так по древней текстовой традиции. В нормативном евр. тексте: мы не умрем.

« 3 глава 2 глава »