Иоиль 1 глава

Книга пророка Иоиля
Новый русский перевод → Українська Біблія. Турконяк

Слово Господне, которое было к Иоилю, сыну Петуила.

Господнє слово, яке було до Йоіла, сина Ватуїла.

Слушайте, старцы, внимайте, все жители этой страны! Случалось ли что-либо подобное этому, в ваши дни или в дни ваших отцов?

Послухайте це, старці, і сприйміть усі, що живете на землі. Чи сталося таке у ваші дні, чи в дні ваших батьків?

Расскажите об этом вашим детям, они же пусть перескажут это своим, а их дети пусть передадут следующему поколению.

Про це ви розповісте вашим дітям, і ваші діти — їхнім дітям, а їхні діти — наступному поколінню.

То, что осталось от подбирающей саранчи, ела грызущая саранча, то, что осталось от грызущей саранчи, ела поедающая саранча, а то, что осталось от поедающей саранчи, доела пожирающая саранча.[1] [2]

Те, що залишилося від гусениці, пожерла сарана, те, що залишилося від сарани, пожерла личинка сарани, і те, що залишилося по личинці сарани, пожерла іржа.

Пробудитесь, пьяницы, и плачьте, причитайте, пьющие вино, оплакивайте молодое вино, потому что оно отнято от уст ваших!

Тож витверезіться, сп’янілі, від свого вина і заплачте! Заридайте, усі, що п’єте вино до оп’яніння, бо забрано з ваших уст веселість і радість!

На мою землю вступил народ, сильный и бесчисленный. Его зубы — зубы льва, а клыки — как у львицы.

Адже сильний і незліченний народ пішов на Мою землю, його зуби — зуби лева, і його кутні зуби, як у левеняти.

Он разорил мою виноградную лозу, обломал мой инжир. Обнажил, ободрав его кору, и бросил; белыми стали его ветви.

Віддам Мій виноградник на знищення і Мої смоківниці на розбиття. Він справді дослідив [1] його і повалив, вибілив його галузки.

Плачьте, как девушка, что облачилась в рубище и оплакивает своего возлюбленного.

Заплач до Мене більше від невістки, підперезаної мішковиною за свого чоловіка-молодця!

Прекратились хлебные приношения и возлияния в доме Господнем. Скорбят священники, служители Господа.

Забрано жертву і жертву виливання з Господнього дому. Плачте, священики, що служите жертовникові,

Опустошено поле и плачет земля; уничтожено зерно, засох молодой виноград и увяла олива.

бо рівнини потерпіли. Нехай заплаче земля, бо пшениця потерпіла, вино висохло, зменшилася олія.

Сокрушайтесь, земледельцы, о пшенице и ячмене, потому что погиб урожай на полях. Рыдайте, виноградари,

Посохли рільники, плачте, посілості, над пшеницею і ячменем, бо пропав урожай з поля.

потому что засохла виноградная лоза и завял инжир; гранат, пальма и яблоня[3] — все деревья на поле засохли; потому и прекратилось веселье у сынов человеческих.

Виноградник висох, і смоківниці змаліли. Гранатові яблука, пальми, яблуня і всі дерева поля засохли, бо людські сини засоромили радість.

Облекитесь в рубище, священники, и плачьте, рыдайте, служащие перед жертвенником. Придите, служители моего Бога, и проведите ночь в рубищах, потому что хлебные приношения и возлияния прекратились в доме вашего Бога.

Підв’яжіться і плачте, священики, плачте, ви, що служите жертовникові! Увійдіть, засніть, одягнені в мішковину, — ви, що служите Богові, бо забрано з дому вашого Бога жертву і жертву виливання.

Объявите священный пост, созовите собрание, пригласите старцев и всех жителей страны в дом Господа, вашего Бога, и взывайте к Господу.

Освятіть піст, сповістіть лікування, зберіть усіх старійшин, що живуть на землі, до дому вашого Бога і заголосіть ревно до Господа:

О, этот день! Близок день Господень, придет он подобно разрушению от Всемогущего[4].

Горе мені, горе мені, горе мені в день, бо Господній день близько і прийде, як нещастя з нещасть!

Не на наших ли глазах отнимается пища, а радость и веселье уходят из дома нашего Бога?

Перед вашими очима знищена їжа, веселість і радість від дому вашого Бога.

Истлели зерна под глыбами земли,[5] разрушены кладовые, опустели амбары, потому что засохли зерна.

Скочили телиці біля своїх ясел, знищені скарби, розбиті чавила, бо зерно висохло.

О, как стонет скот! Уныло бродят стада, потому что нет для них пищи; даже отары овец несут наказание.

Що собі зберемо? Заплакали стада волів, бо немає для них пасовиська, і пропали отари овець.

Я взываю к Тебе, Господи, потому что огонь спалил степные пастбища и пламя пожрало все деревья в поле.

До Тебе, Господи, закличу, бо вогонь знищив гарні місця пустелі, і полум’я спалило всі дерева поля.

Даже дикие животные стремятся к Тебе, потому что высохли источники воды и огонь спалил степные пастбища.

І худоба рівнини поглянула до Тебе, бо висохли джерела вод, і вогонь пожер гарні околиці пустелі.

Примечания:

Новый русский перевод

4 [1] — В этом стихе на языке оригинала для обозначения саранчи использованы четыре слова. Эти слова могут быть либо просто синонимами, либо терминами, которые отражают четыре стадии развития саранчи. То же в 2:25.

4 [2] — Точное значение этих четырех евр. слов, использованных в отношении саранчи неясно.

12 [3] — Или: абрикос.

15 [4] — Евр. Шадда́й.

17 [5] — Значение этого евр. слова неясно.

« 14 глава 2 глава »