По Луке 1 глава

Евангелие по Луке
Открытый перевод → Переклад Куліша та Пулюя

Поскольку уже многие брались описывать свершившееся у нас,

Яко ж бо многі заходились споряджувати повість про добре знані нам речі,

в соответствии с тем, что поведано нам очевидцами и служителями Слова,

як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;

решил и я, тщательно всё исследовав, по порядку изложить это тебе, почтенный Феофил,

то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,

чтобы ты убедился в правдивости учения, в которое тебя посвятили.

щоб знав певноту того, чого тебе навчено.

Жил в Иудее при царе Ироде священник Захария, из смены потомков Авии, с женой своей Елизаветой, чей род тоже восходил к Аарону.

Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.

Они были праведны пред Богом, безукоризненно соблюдали все предписания и заповеди Господа.

Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всїх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.

Детей у них не было; Елизавета была бесплодна, и оба уже состарились.

І не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.

Однажды, когда службу пред Богом несла смена Захарии,

Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,

выпал ему, как священнику, жребий воскурить фимиам в Храме Господа,

то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.

а толпа молящихся, как и полагалось в час воскурений, стояла вне храма.

А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.

И вот справа от алтаря воскурений явился ему ангел Господа.

Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.

Ужаснулся Захария, страх охватил его,

І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.

но ангел сказал: — Не бойся, Захария. Твоя молитва услышана; жена Елизавета родит тебе сына, и ты назовёшь его Иоанн.

Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.

Он принесет тебе ликование и радость, многие возрадуются его рождению,

І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.

ибо он будет велик пред Господом. Он не будет касаться вина и браги, он исполнится Святым Духом ещё в материнском чреве.

Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.

Многих израильтян он обратит к Господу, Богу их.

І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.

Он проложит Господу путь, как предтеча, духом и силой равный Илии, примиряя отцов с детьми, обращая мятежных на праведный путь, готовя народ к приходу Господа.

І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.

Захария сказал: — Как я в это поверю? Ведь я уже стар, да и жена моя в возрасте.

І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.

Ангел ответил: — Я Гавриил, предстоящий пред Богом, я послан к тебе с этой доброй вестью.

І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.

А теперь ты лишишься дара речи и, пока все это не исполнится, не сможешь говорить — за то что не поверил моим словам, которые подтвердятся в срок.

І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.

Народ меж тем ждал Захарию, удивляясь, что он всё ещё в Храме.

І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.

А он, выйдя, не мог говорить, и они догадались, что в Храме ему было видение. Он объяснялся знаками и оставался нем.

Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.

Когда же кончились дни его служения, он вернулся домой.

І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.

Вскоре его жена Елизавета зачала. Пять месяцев она не выходила из дому, повторяя:

Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й таїлась пять місяцїв, говорячи:

«Наконец Господь сжалился надо мной и снял с меня позор пред людьми».

Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.

А на шестой месяц Бог послал ангела Гавриила в галилейский город Назарет,

Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,

к девушке по имени Мария, обрученной с Иосифом, потомком Давида.

до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.

Ангел вошел к ней и сказал: — Здравствуй, отмеченная милостью! Господь — с тобою!

І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная, Господь з тобою; благословенна єси між женами.

Та испугалась, не понимая этого приветствия.

Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.

Но ангел сказал: — Не бойся, Мария, ты угодна Богу!

І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.

Ты зачнёшь и родишь сына, и назовёшь Его Иисус.

І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.

Он станет велик и наречётся Сыном Всевышнего. Он получит от Господа Бога престол Своего предка Давида

Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:

и будет царствовать над народом Иакова вовек, Его царствованию не будет конца.

і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця.

Мария спросила: — Как это может быть? Ведь я ещё девушка.

Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?

Ангел ответил: — Святой Дух снизойдет на тебя, сила Всевышнего тебя осенит — рожденное от тебя будет свято и наречётся Сыном Божьим.

І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.

И родственница твоя Елизавета зачала сына, хотя она и стара. Её называли бесплодной, а она уже шестой месяц беременна,

І ось Єлисавета, родичка твоя, вона також зачала сина в старостї своїй, і се шестий місяць їй, званій неплідною.

ибо всякое слово Бога сбудется.

Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.

Мария сказала: — Я во власти Господа, и пусть всё будет, как ты сказал. И ангел ушёл от неё.

Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.

Мария собралась и поспешила в город на Иудейском нагорье;

Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;

она вошла в дом Захарии и поздоровалась с Елизаветой.

і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.

Как только та услышала слова Марии, младенец шевельнулся у неё в утробе. Елизавета, исполнившись Святым Духом,

І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,

воскликнула: — Благословенна ты среди женщин, и благословен Тот, Кого ты родишь!

і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.

И за что мне только такая честь, что мать Господа моего навестила меня?!

І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?

Как только ты поздоровалась со мной, младенец во мне запрыгал от радости.

Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.

Благословенна поверившая обещанию Господа!

І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.

И сказала Мария: — Прославляет Господа моя душа,

І рече Мария: Величає душа моя Господа,

радуется дух мой Богу, Спасителю моему,

і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,

ибо вспомнил Он неприметную служанку Свою. Отныне все поколенья будут меня звать благословенной,

що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:

ибо великое дело сотворил для меня Могучий, Тот, Чьё имя свято,

бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.

Чья милость — ко всем чтущим Его, на многие поколенья.

І милость Його від роду до роду на боячих ся Його.

Показал Он силу Своей десницы, рассеял возомнивших о себе гордецов,

Зробив силу рукою своєю; розсипав гордих у думках сердець їх;

низверг владык, неприметных — возвысил,

поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;

нуждающихся обогатил, а богачей отослал ни с чем.

голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;

Он помог Израилю, рабу Своему, вспомнив о милости,

прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,

обещанной навек нашим предкам, Аврааму и потомству его.

(як промовив до батьків наших) Авраамові й насїнню його по віки.

Пробыв у неё месяца три, Мария вернулась домой.

Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.

А Елизавета, когда подошел срок, родила сына.

Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.

Соседи и родичи, узнав, что Господь оказал ей такую великую милость, поздравляли её.

І чули сусїде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.

На восьмой день пришли обрезать младенца, и хотели назвать его Захарией, как отца.

І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотїли назвати його ймям батька його, Захарією.

Но мать воспротивилась: «Нет! Назовем его Иоанном».

І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.

Ей возразили: «В твоём роду никто не носит такого имени».

І казали до неї: Що нїкого нема в родинї твоїй, щоб звав ся імям сим.

И стали делать знаки отцу, чтобы он дал знать, как он хочет назвать ребёнка.

Кивали ж батькові його, як схотїв би назвати його.

Тот попросил дощечку и, к общему удивлению, написал: «Имя ему — Иоанн».

І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.

И тотчас к нему вернулась речь, и он заговорил, восхваляя Бога.

Відкрили ся ж уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.

Все соседи были испуганы; слух разнесся по всему Иудейскому нагорью.

І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.

Услышав эту весть, все с удивлением спрашивали: «Кем станет этот ребёнок?» Ибо ясно было, что с ним рука Господа.

І положили всї, хто чув, у серцї своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.

Захария же, отец его, исполнившись Святым Духом, изрек пророчество:

І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:

— Благословен Господь, Бог Израиля! Вспомнил Он свой народ и принес ему избавление,

Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,

Послал Он нам могучего спасителя, потомка раба Господнего Давида

і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,

(как и обещал Он издревле через святых пророков Своих),

(як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх,)

избавил Он нас от врагов, от всех, кто нас ненавидит.

спасеннє од ворогів наших і з руки всїх ненавидників наших,

Обещал Он милость праотцам нашим, и помнит Он о святом Договоре,

щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,

о клятве, которую дал Он нашему праотцу Аврааму:

клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,

избавить нас от вражеских рук, чтобы мы служили Ему без страха,

та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,

благочестиво и праведно, во все дни нашей жизни.

служити Йому в сьвятостї та праведностї перед Ним, по всї днї життя нашого.

А тебя, дитя, назовут пророком Всевышнего, и пойдешь ты, пролагая Господу путь,

А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнїм, готовити дороги Його;

возвестишь Его народу спасенье и прощенье грехов.

щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,

По милосердию нашего Бога с небес воссияет нам солнце,

по благій милостї Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,

светя живущим во мраке, под сенью смерти, являя им дорогу мира.

щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертнїй, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.

Ребенок вырос и укрепился духом. Он оставался в пустыне, пока не явился Израилю.

Хлопятко ж росло та міцнїло духом, і пробувало в пустинї аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.

« 16 глава 2 глава »