Деяния 1 глава

Деяния Апостолов
Открытый перевод → Переклад Огієнка

Первую книгу, Феофил, я составил обо всём, что с самого начала делал и чему учил Иисус,

Першу книгу я був написав, о Тео́філе, про все те, що Ісус від поча́тку чинив та навчав,

до того дня, когда Он был вознесен, дав Святым Духом указания Посланникам, которых избрал,

аж до дня, коли через Духа Святого подав Він нака́зи апо́столам, що їх вибрав, і возні́сся.

которым и явил Себя, живого, после Своих страданий, со многими доказательствами, в течение сорока дней являясь им и говоря о Царстве Божьем.

А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засві́дченнями багатьма́, і сорок день їм з'являвся та про Боже Царство казав.

И собрав их, Он повелел: — Не покидайте Иерусалим, но ждите обещанное Отцом — о чём вы слышали от Меня,

А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відхо́дили з Єрусалиму, а чекали обі́тниці Отчої, „що про неї — казав — ви чули від Мене.

потому что Иоанн омывал водой, а вы, спустя несколько дней, будете омыты в Святом Духе.

Іван бо водою христив, — ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!“

Поэтому, собравшись, они спрашивали Его: — Господь, не в это ли время Ты возвратишь царскую власть Израилю?

А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: „Чи не ча́су цього відбуду́єш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?“

Он же сказал им: — Не вам знать времена и сроки, которые Отец установил Своей властью,

А Він їм відказав: „То не ваша справа знати час та добу́, що Отець покла́в у вла́ді Своїй.

но вы получите силу сошедшего на вас Святого Духа, и будете Моими свидетелями в Иерусалиме, и по всей Иудее и Самарии, и до края земли.

Та ви при́ймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками бу́дете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього кра́ю землі“.

Сказав это, Он был поднят у них на виду, и облако скрыло Его из глаз их.

І, прорікши оце, як дивились вони, Він уго́ру возно́ситись став, а хмара забра́ла Його сперед їхніх оче́й.

И пока они всматривались в небо, во время Его восхождения, вдруг рядом с ними появилось двое мужчин в белой одежде,

А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі́ у білій одежі ось стали при них,

которые сказали: — Галилеяне! Зачем стоите, всматриваясь в небо? Этот Иисус, который был поднят от вас на небо, придет таким же образом, как вы видели Его восходящим на небо.

та й сказали: „Галілейські мужі, — чого стоїте́ й задивля́єтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, при́йде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!“

Тогда они вернулись в Иерусалим с горы, называемой Масличная, что вблизи Иерусалима, на расстоянии субботнего пути.

Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знахо́диться по́близько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.

И придя, поднялись в верхнюю комнату, где и оставались: Петр и Иоанн, и Иаков и Андрей, Филипп и Фома, Варфоломей и Матфей, Иаков Алфеев и Симон Зилот, и Иуда Иаковлев.

А прийшовши, увійшли вони в го́рницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломі́й та Матвій, Яків Алфе́їв та Си́мон Зило́т, та Юда Яковів.

Все они были единодушны в постоянной молитве, вместе с женщинами и Марией, матерью Иисуса, и братьями Его.

Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінка́ми, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.

И в эти дни Петр, встав посреди братьев, сказал (а собравшихся было примерно сто двадцать):

Тими ж днями Петро став посеред братів — а наро́ду було поіменно до ста двадцяти — та й промовив:

— Мужи, братья, должно исполнится Писание, где Дух Святой устами Давида предсказал об Иуде, бывшем вожаке тех, кто схватил Иисуса,

„Мужі-браття! Нале́жало збутись Писа́нню тому́, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопи́в,

потому что он был одним из нас и получил жребий этого служения.

бо він був зарахований з нами, і же́реб служі́ння оцього прийняв.

На деньги, полученные им за совершённое им зло, он купил поле, но, упав вниз головой, разбился и внутренности его вывалились наружу.

І він поле набув за заплату злочи́нства, а впавши сторчма́, він тріснув надво́є, і все нутро́ його вилилось.

И это стало известно всем жителям Иерусалима, и они прозвали то поле на своём наречии «Акелдамах», то есть «Поле Крови».

І стало відо́ме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те на́зване їхнього мовою Акелдама́, що є: Поле крови.

А в книге Псалмов написано:«Да будет его двор пуст, и да не будет живущих в нём», и «Попечение его пусть возьмёт другой»

Бо написано в книзі Псалмів: „Нехай пусткою стане мешка́ння його, і нехай пожильця́ в нім не бу́де“, а також: „А служі́ння його забере́ нехай інший“.

Итак, нужно, чтобы из людей, которые сопутствовали нам всё время, когда среди нас жил Господь Иисус,

Отже треба, щоб один із тих мужів, що схо́дились з нами повсякча́с, як Господь Ісус вхо́див і вихо́див між нами,

начиная с омовения Иоанна до того дня, в который Он был вознесен от нас, — стал вместе с нами свидетелем Его воскресения.

зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той ра́зом із нами був свідком Його воскресіння“.

И поставили двух: Иосифа, называемого Варсаввой, который был прозван Иустом, и Матфия.

І поставили двох: Йо́сипа, що Варса́вою зветься, і що Юстом був на́званий, та Матті́я.

И, помолившись, сказали: — Ты, Господи, Сердцеведец всех, покажи, кого одного Ты выбрал из этих двух

А молившись, казали: „Ти, Господи, знавче всіх серде́ць, покажи з двох одно́го, котро́го Ти вибрав,

принять место этого служения и посланничества, от которого отступил Иуда, чтобы отправиться в свое место.

щоб він зайняв місце тієї служби й апо́стольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце“.

И бросили о них жребий, и жребий пал на Матфия, и он был причислен к одиннадцати Посланникам.

І дали́ жеребки́ їм, — і впав жеребо́к на Матті́я, і він зарахований був до одинадцятьо́х апо́столів.

« 21 глава 2 глава »