2е Петра 1 глава

2е соборное послание Петра
Открытый перевод → Переклад Огієнка

Симон Петр, раб и посланник Иисуса Христа, принявшим с нами равноценную веру через праведность Бога нашего и Спасителя Иисуса Христа:

Симеон Петро, раб та апо́стол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноці́нну віру в праведності Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа:

благодать и мир вам да преумножатся в познании Бога и Иисуса Христа, Господа нашего

благодать вам та мир нехай примно́житься в пізна́нні Бога й Ісуса, Господа нашого!

Как всё нам от Божественной силы Его для жизни и благочестия даровано через познание Призвавшего нас Своей славой и совершенством,

Усе, що потрібне для життя та побожности, подала́ нам Його Божа сила пізна́нням Того, Хто покликав нас славою та чесно́тою.

через которые вам дарованы великие и важнейшие обещания, чтобы через них вы стали соучастниками Божественной природы, избежавши развращения похотью, которое находится в мире:

Через них даро́вані нам цінні та великі обі́тниці, щоб ними ви стали уча́сниками Божої Істо́ти, утікаючи від пожадливого світового тління.

то поэтому, приложив к сему все усердие, обеспечьте в вере вашей добродетель, а в добродетели — познание,

Тому́ докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесно́ту, а в чесно́ті — пізна́ння,

а в познании — самообладание, а в самообладании — стойкость, а в стойкости — благочестие,

а в пізнанні — стри́мання, а в стри́манні — терпеливість, а в терпеливості — благоче́стя,

а в благочестии — братолюбие, а в братолюбии — любовь.

а в благочесті — брате́рство, а в братерстві — любов.

Если это у вас есть и приумножается, то вы не не будете праздными и бесплодными в познании Господа нашего Иисуса Христа.

Бо коли це в вас є та примно́жується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізна́ння Господа нашого Ісуса Христа.

А у кого этого нет, тот слеп и близорук, потому что забыл о бывшем некогда очищении грехов своих.

А хто цього не має, той сліпий, короткозо́рий, він забув про очи́щення з своїх давніх гріхів.

Тем более, братия, усердствуйте в неизменности вашего избрания и призвания; поступая так, никогда не ошибетесь,

Тому́, браття, тим більше дба́йте чинити міцни́м своє покли́кання та ви́брання, бо, ро́блячи так, ви ніко́ли не спіткне́тесь.

ибо так обильно обеспечите себя входом в вечное Царство Господа нашего и Спасителя Иисуса Христа.

Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа.

Потому буду всегда готов напоминать вам об этом. Хоть вы и знаете, и укреплены в пребывающей истине,

Тому то ніко́ли я не зане́дбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впе́внені в тепе́рішній правді.

но правильным считаю сие: сколько времени буду находиться в этой (телесной) обители, буду пробуждать вас напоминанием,

Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спону́кувати вас нага́дуванням,

зная, что скоро покину (телесную) обитель мою, как и Господь Иисус показал мне.

знаючи, що я незаба́ром повинен покинути оселю свою, як і Госпо́дь наш Ісус Христос об'явив мені.

Буду же усердствовать, чтобы всякий раз вы вспоминали об этом, даже после моего ухода.

А я пильнуватиму, щоб ви й по моє́му відхо́ді за́вжди мали це в пам'яті.

Ведь не хитропридуманным басням последовав, уведомили мы вас о силе и присутствии Господа нашего Иисуса Христа, но бывши очевидцами Его величия.

Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байка́ми, але бувши самови́дцями Його ве́личі.

Ибо Он получил от Бога Отца честь и славу, когда пришел к Нему от великолепной славы вот такой голос: Это есть Сын Мой, Любимый Мой, о котором Я соблаговолил.

Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав!“

И этот голос мы услышали с небес пришедший, когда были с Ним на святой горе.

І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі.

К тому же имеем более твердое пророческое слово; и вы хорошо делаете, что держите его как светильник, светящий в темноте, до того времени пока не рассветет и не взойдет звезда утренняя в сердцах ваших,

І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвидня́тися, і світова́ зірни́ця засяє у ваших серцях,

зная сначала то, что никакое пророчество Писания по своему личному желанию не совершается,

бо ви знаєте перше про те, що жодне проро́цтво в Писа́нні від власного ви́яснення не залежить.

ведь не по желанию человеческому пророчество в свое время произносилось, но Духом Святым ведомые произносили его святые Божьи люди.

Бо проро́цтва ніко́ли не було з волі лю́дської, а звіщали його святі Божі му́жі, прова́джені Духом Святим.

« 5 глава 2 глава »