По Луке 1 глава

Евангелие по Луке
Открытый перевод → Українська Біблія. Турконяк

 
 

Поскольку уже многие брались описывать свершившееся у нас,
 
Оскільки багато хто брався складати розповіді про події, що відбулися в нас, [1]

в соответствии с тем, что поведано нам очевидцами и служителями Слова,
 
і як нам передали їх ті, які з самого початку були очевидцями й служителями Слова,

решил и я, тщательно всё исследовав, по порядку изложить это тебе, почтенный Феофил,
 
то задумав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високоповажний Теофіле,

чтобы ты убедился в правдивости учения, в которое тебя посвятили.
 
щоб ти переконався в достовірності науки, якої навчився.

Жил в Иудее при царе Ироде священник Захария, из смены потомков Авии, с женой своей Елизаветой, чей род тоже восходил к Аарону.
 
У дні Ірода, царя Юдеї, був один священик на ім’я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, а ім’я її — Єлизавета.

Они были праведны пред Богом, безукоризненно соблюдали все предписания и заповеди Господа.
 
Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконували всі Господні заповіді й настанови.

Детей у них не было; Елизавета была бесплодна, и оба уже состарились.
 
Та не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна; обоє постаріли в днях своїх.

Однажды, когда службу пред Богом несла смена Захарии,
 
Одного разу, коли він за своєю денною чергою служив перед Богом,

выпал ему, как священнику, жребий воскурить фимиам в Храме Господа,
 
за звичаєм священства випало йому ввійти до Господнього храму, щоб кадити.

а толпа молящихся, как и полагалось в час воскурений, стояла вне храма.
 
А весь народ під час кадіння молився знадвору.

И вот справа от алтаря воскурений явился ему ангел Господа.
 
І з’явився йому Господній ангел, який стояв праворуч кадильного жертовника.

Ужаснулся Захария, страх охватил его,
 
Захарія, коли побачив, жахнувся, його охопив страх.

но ангел сказал: — Не бойся, Захария. Твоя молитва услышана; жена Елизавета родит тебе сына, и ты назовёшь его Иоанн.
 
Та ангел промовив до нього: Не бійся, Захаріє, тому що молитва твоя почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і даси йому ім’я Іван.

Он принесет тебе ликование и радость, многие возрадуются его рождению,
 
І буде тобі радість та потіха, і багато хто зрадіє з його народження.

ибо он будет велик пред Господом. Он не будет касаться вина и браги, он исполнится Святым Духом ещё в материнском чреве.
 
Бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні п’янкого напою не питиме; і наповниться Духом Святим ще з лона своєї матері.

Многих израильтян он обратит к Господу, Богу их.
 
І наверне він багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога;

Он проложит Господу путь, как предтеча, духом и силой равный Илии, примиряя отцов с детьми, обращая мятежных на праведный путь, готовя народ к приходу Господа.
 
і він ітиме перед Ним у дусі та силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а непокірних — до мудрості праведних, щоби приготувати Господу підготовлений народ.

Захария сказал: — Как я в это поверю? Ведь я уже стар, да и жена моя в возрасте.
 
І промовив Захарія до ангела: Із чого я про це дізнаюся? Адже я старий, та й дружина моя постаріла в днях своїх.

Ангел ответил: — Я Гавриил, предстоящий пред Богом, я послан к тебе с этой доброй вестью.
 
У відповідь ангел сказав йому: Я Гавриїл, — той, хто стоїть перед Богом; мене послано говорити з тобою і благовістити тобі це.

А теперь ты лишишься дара речи и, пока все это не исполнится, не сможешь говорить — за то что не поверил моим словам, которые подтвердятся в срок.
 
І ось ти будеш мовчати і не зможеш говорити до того дня, поки це збудеться, за те, що ти не повірив моїм словам, які сповняться свого часу!

Народ меж тем ждал Захарию, удивляясь, что он всё ещё в Храме.
 
Люди чекали на Захарію і дивувалися, чому він затримувався у храмі.

А он, выйдя, не мог говорить, и они догадались, что в Храме ему было видение. Он объяснялся знаками и оставался нем.
 
Коли він вийшов, то не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі, а він говорив до них знаками й залишався німим.

Когда же кончились дни его служения, он вернулся домой.
 
І коли закінчилися дні його служіння, він пішов до свого дому.

Вскоре его жена Елизавета зачала. Пять месяцев она не выходила из дому, повторяя:
 
А після тих днів його дружина Єлизавета зачала й таїлася п’ять місяців, кажучи:

«Наконец Господь сжалился надо мной и снял с меня позор пред людьми».
 
Так мені вчинив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоби зняти мою ганьбу перед людьми.

А на шестой месяц Бог послал ангела Гавриила в галилейский город Назарет,
 
А на шостому місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до галилейського міста, названого Назаретом,

к девушке по имени Мария, обрученной с Иосифом, потомком Давида.
 
до діви, зарученої із чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви — Марія.

Ангел вошел к ней и сказал: — Здравствуй, отмеченная милостью! Господь — с тобою!
 
І, прийшовши до неї, сказав: Радій [2] , сповнена благодаті! Господь з тобою, [благословенна ти між жінками].

Та испугалась, не понимая этого приветствия.
 
Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означало б це привітання.

Но ангел сказал: — Не бойся, Мария, ты угодна Богу!
 
Та ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.

Ты зачнёшь и родишь сына, и назовёшь Его Иисус.
 
І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус.

Он станет велик и наречётся Сыном Всевышнего. Он получит от Господа Бога престол Своего предка Давида
 
Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида,

и будет царствовать над народом Иакова вовек, Его царствованию не будет конца.
 
і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця!

Мария спросила: — Как это может быть? Ведь я ещё девушка.
 
І озвалася Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?

Ангел ответил: — Святой Дух снизойдет на тебя, сила Всевышнего тебя осенит — рожденное от тебя будет свято и наречётся Сыном Божьим.
 
У відповідь ангел сказав їй: Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе огорне; тому й Святе, Котре народиться, назветься Сином Божим.

И родственница твоя Елизавета зачала сына, хотя она и стара. Её называли бесплодной, а она уже шестой месяц беременна,
 
Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на шостому місяці;

ибо всякое слово Бога сбудется.
 
тому що жодне слово не буває у Бога безсилим!

Мария сказала: — Я во власти Господа, и пусть всё будет, как ты сказал. И ангел ушёл от неё.
 
А Марія промовила: Ось, я раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм! І ангел відійшов від неї.

Мария собралась и поспешила в город на Иудейском нагорье;
 
Тими днями Марія, вставши, поспішно пішла в гірську місцевість, до міста Юдиного.

она вошла в дом Захарии и поздоровалась с Елизаветой.
 
Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.

Как только та услышала слова Марии, младенец шевельнулся у неё в утробе. Елизавета, исполнившись Святым Духом,
 
Коли ж почула Єлизавета привітання Марії, заворушилося немовля в її утробі. Єлизавета сповнилася Святим Духом

воскликнула: — Благословенна ты среди женщин, и благословен Тот, Кого ты родишь!
 
і вигукнула гучним голосом, промовляючи: Благословенна ти між жінками і благословенний плід твоєї утроби!

И за что мне только такая честь, что мать Господа моего навестила меня?!
 
І звідки ж мені це, щоби до мене прийшла мати мого Господа?

Как только ты поздоровалась со мной, младенец во мне запрыгал от радости.
 
Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моїй утробі.

Благословенна поверившая обещанию Господа!
 
Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться сказане їй Господом!

И сказала Мария: — Прославляет Господа моя душа,
 
А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

радуется дух мой Богу, Спасителю моему,
 
і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм,

ибо вспомнил Он неприметную служанку Свою. Отныне все поколенья будут меня звать благословенной,
 
бо Він зглянувся на покору раби Своєї. Ось, віднині блаженною зватимуть мене всі роди,

ибо великое дело сотворил для меня Могучий, Тот, Чьё имя свято,
 
бо зробив мені велике Сильний! І святе Ім’я Його,

Чья милость — ко всем чтущим Его, на многие поколенья.
 
і милість Його з роду в рід для тих, хто боїться Його.

Показал Он силу Своей десницы, рассеял возомнивших о себе гордецов,
 
Він показав силу руки Своєї, розсіяв гордих думками сердець їхніх,

низверг владык, неприметных — возвысил,
 
скинув сильних з престолів і підняв покірних,

нуждающихся обогатил, а богачей отослал ни с чем.
 
голодним дав достаток, а багатих відіслав ні з чим.

Он помог Израилю, рабу Своему, вспомнив о милости,
 
Пригорнув Ізраїля, слугу Свого, щоби згадати милість,

обещанной навек нашим предкам, Аврааму и потомству его.
 
як і проголосив нашим батькам — Авраамові та роду його аж до віку!

Пробыв у неё месяца три, Мария вернулась домой.
 
Тож Марія перебула в неї якихось три місяці й повернулася до свого дому.

А Елизавета, когда подошел срок, родила сына.
 
А Єлизаветі настав час родити; і вона народила сина.

Соседи и родичи, узнав, что Господь оказал ей такую великую милость, поздравляли её.
 
Почули сусіди та її родина, що Господь щедро злив Свою милість на неї, і раділи разом з нею.

На восьмой день пришли обрезать младенца, и хотели назвать его Захарией, как отца.
 
Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарією.

Но мать воспротивилась: «Нет! Назовем его Иоанном».
 
Та озвалася його мати й сказала: Ні, хай буде названий Іваном!

Ей возразили: «В твоём роду никто не носит такого имени».
 
А їй сказали, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім’ям.

И стали делать знаки отцу, чтобы он дал знать, как он хочет назвать ребёнка.
 
Тож знаками питали його батька, як хотів би його назвати.

Тот попросил дощечку и, к общему удивлению, написал: «Имя ему — Иоанн».
 
Попросивши дощечку, написав слова: Його ім’я — Іван! І всі здивувалися.

И тотчас к нему вернулась речь, и он заговорил, восхваляя Бога.
 
У ту мить відкрилися його уста та його язик, і він став говорити, благословляючи Бога.

Все соседи были испуганы; слух разнесся по всему Иудейскому нагорью.
 
І страх напав на всіх їхніх сусідів; і по всій гірській околиці Юдеї розповідали про всі ці події.

Услышав эту весть, все с удивлением спрашивали: «Кем станет этот ребёнок?» Ибо ясно было, что с ним рука Господа.
 
Усі, хто почув це, брали до свого серця, запитуючи: Ким же буде ця дитина? Бо Господня рука була з нею!

Захария же, отец его, исполнившись Святым Духом, изрек пророчество:
 
Його батько Захарія наповнився Духом Святим і став пророкувати, промовляючи:

— Благословен Господь, Бог Израиля! Вспомнил Он свой народ и принес ему избавление,
 
Благословенний Господь, Бог Ізраїля, бо Він відвідав і викупив Свій народ,

Послал Он нам могучего спасителя, потомка раба Господнего Давида
 
Він підніс нам ріг [3] спасіння у домі Свого слуги Давида,

(как и обещал Он издревле через святых пророков Своих),
 
як заповідав устами святих Своїх відвічних пророків,

избавил Он нас от врагов, от всех, кто нас ненавидит.
 
що спасе нас від наших ворогів і з руки всіх, хто ненавидить нас,

Обещал Он милость праотцам нашим, и помнит Он о святом Договоре,
 
щоб виявити милість нашим батькам і згадати Свій святий Завіт,

о клятве, которую дал Он нашему праотцу Аврааму:
 
Який дотримає клятву, котру Він дав нашому батькові Авраамові,

избавить нас от вражеских рук, чтобы мы служили Ему без страха,
 
щоб ми визволилися з руки ворогів і без страху

благочестиво и праведно, во все дни нашей жизни.
 
служили Йому у святості й праведності, доки будемо жити.

А тебя, дитя, назовут пророком Всевышнего, и пойдешь ты, пролагая Господу путь,
 
І ти, дитино, будеш названа пророком Всевишнього, бо ти йтимеш перед Господом, щоби приготувати Йому дорогу;

возвестишь Его народу спасенье и прощенье грехов.
 
щоби дати пізнати Його народові спасіння через прощення їхніх гріхів;

По милосердию нашего Бога с небес воссияет нам солнце,
 
аби через превелике милосердя нашого Бога, в якому нас відвідає Схід з висоти,

светя живущим во мраке, под сенью смерти, являя им дорогу мира.
 
освітити тих, які перебувають у темряві та в смертній тіні, і спрямувати наші ноги на дорогу миру!

Ребенок вырос и укрепился духом. Он оставался в пустыне, пока не явился Израилю.
 
А дитина росла й міцніла духом, перебуваючи в пустелях до дня свого з’явлення перед Ізраїлем.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.