Иакова 1 глава

Соборное послание Иакова
Открытый перевод → Українська Біблія. Турконяк

Иаков, слуга Бога и Господа Иисуса Помазанника, приветствует двенадцать колен диаспоры.

Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, — дванадцятьом племенам, які в розсіянні: Вітаю! [2] [1]

Настоящей радостью считайте, братья мои, когда встречаетесь с разными испытаниями,

Брати мої, майте велику радість, коли попадаєте в різні випробування,

зная, что испытание вашей веры рождает стойкость.

знаючи, що випробування вашої віри розвиває терпеливість.

А стойкость пусть приведет к совершенному результату: чтобы вы были совершенны и безупречны, без малейшего недостатка.

А терпеливість нехай має досконалу дію, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало.

А если кому-то недостает мудрости, пусть просит её у Бога, Который дает всем просто и не попрекая, — и ему будет дано.

Якщо комусь із вас бракує мудрості, нехай просить у Бога, Який дає всім щедро і не докоряє, тож буде йому дано.

Но пусть просит с верой, нисколько не сомневаясь, потому что сомневающийся похож на морскую волну, которую гонит и швыряет ветер.

Та нехай просить з вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, котру підіймають та женуть вітри.

И пусть не думает получить что-нибудь у Господа человек,

Така людина хай не думає, що отримає щось від Господа,

чья душа расколота надвое, чья поступь нетверда на всех путях.

адже двоєдушний чоловік непостійний на всіх своїх шляхах.

Пусть хвалится брат униженный тем, что возвышен,

Тож нехай покірний брат хвалиться своїм високим становищем,

а богатый — тем, что унижен, поскольку он исчезнет, как полевой цветок:

а багатий — своїм пониженням, бо промине, як цвіт рослин:

взошло солнце, иссушило своим жаром поле — и цветок поник, и красота его погибла. Так и богатый, погруженный сейчас в свои заботы, обессилеет и не минует конца.

зійшло сонце, припекло, висушило траву — і їхній цвіт осипався, і краса їхнього вигляду зникла, отак і багатий на своїх дорогах зів’яне.

Счастлив человек, устоявший перед искушением, ибо пройдя испытание, он получит венец жизни, который Бог обещал любящим Его.

Блаженний муж, який подолає спокусу, бо коли буде випробуваний, то одержить вінець життя, що його [Господь] обіцяв тим, хто любить Його.

В искушении пусть никто не говорит «Меня искушает Бог», — Бог недоступен искушению злом и Сам никого не искушает.

Ніхто зі спокушуваних хай не каже, що Бог його спокушує, адже Бог не спокушується злом, і Сам не спокушає нікого.

Каждый подвергается искушению, влекомый и обольщаемый своим собственным желанием.

Кожний випробовується власною пожадливістю, яка затягує і вловлює.

И тогда желание, зачав, рождает грех, грех же, возмужав, приносит смерть.

Пожадливість дає зачаток і породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть.

Не заблуждайтесь, любимые мои братья!

Не піддавайтеся обманові, любі мої брати!

Все доброе, что нам дается, и всякий совершенный дар — свыше, они исходят от Творца светил, Которому чуждо изменение или чередование света и тени.

Усе добре, що нам дане, і кожний досконалий дар походить згори, сходить від Отця світла, в Якого немає зміни, ні тіні переміни.

Пожелав, Он породил нас словом истины, чтобы мы были как бы первенцами среди Его творений.

Він забажав і породив нас Словом істини, щоб ми стали наче початком Його творіння.

Знайте, любимые мои братья, всякий человек должен почаще слушать, пореже говорить, пореже гневаться.

Знайте, мої улюблені брати: кожна людина нехай буде швидкою до слухання, стримана в словах, повільна на гнів.

Потому что дела, которые творит гнев человеческий, не могут быть праведными перед Богом.

Адже людський гнів не здійснює Божої справедливості.

Поэтому, изгнав из себя всякую нечистоту и бесчисленные пороки, в кротости примите насажденное в вас слово, которое может спасти вас.

Тому, відкинувши всяку нечистоту і рештки злоби, з лагідністю прийміть посіяне Слово, що може спасти ваші душі.

Но станьте исполнителями слова, а не просто слушателями, обманывающими самих себя.

Будьте виконавцями Слова, а не лише слухачами, які обманюють самих себе.

Потому что слушающий слово, но не исполняющий его подобен человеку, который рассматривает свое лицо в зеркале.

Бо коли хто є слухачем Слова, а не виконавцем, той подібний до людини, яка розглядає природні риси свого обличчя у дзеркалі:

Он рассмотрел себя, отошел — и тотчас забыл, каков он.

тож побачив себе, відійшов і тут же забув, який він.

Тот же, кто вглядывается в совершенный закон свободы, не отводя взора, будучи не забывчивым слушателем, но неустанным исполнителем, — тот будет благословен во всем, что ни сделает.

А хто дивиться на досконалий закон свободи і перебуває в ньому, той не слухач-забудько, а виконавець діла; він буде блаженний у своїх діях.

Если кто-либо считает себя благочестивым, не обуздывая при этом свой язык и обманывая собственное сердце, то благочестие его ничего не стоит.

Коли хто думає, що він [між вами] побожний, але не приборкує свого язика, той лише обманює своє серце: його побожність — примарна.

Чистое и безупречное благочестие перед Богом и Отцом состоит в том, чтобы не забывать сирот и вдов в их бедах и хранить себя от этого мира незапятнанным.

Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем — це відвідувати сиріт і вдів у їхньому горі, зберігати себе чистим від світу.

« 28 глава 2 глава »