Филиппийцам 2 глава

Послание Филиппийцам
Русского Библейского Центра → Пераклад Яна Станкевіча

 
 

Словом, у вас есть Христос, а значит, есть опора на все случаи жизни, есть отрада души — любовь, есть воцарение Духа, есть жалость и сострадание.
 
Дык калі ё такое захочаньне ў Хрысту, калі якое пацяшэньне міласьцяй, калі якое ўзаем’е Духа, калі якая спагада а жаль,

Доведите мою радость до конца: позвольте себе единый взгляд на вещи и любовь как единый принцип для всех и каждого. Сосредоточьтесь на главном.
 
Дык напоўніце радасьць маю, каб вы думалі тое самае, мелі тую самую міласьць, задзіночыліся душою, праз адно думалі;

Ни в чем не допускайте у себя соперничества и зазнайства. Друг друга смиренно ставьте выше своего «я».
 
Няхай нічога ня будзе ў духу сьпіраньня альбо пустое славы, але ў пакоры адны адных за вышшых за сябе майце.

Пусть в хлопотах о себе никто не обойдет вниманием и других.
 
Не глядзі кажны толькі сябе, але кажны таксама іншых.

Глядите на мир глазами Христа Иисуса.
 
Бо няхай тая думка будзе ў вас, якая і ў Хрысту Ісусу,

Он, оставаясь сущностью Божьей, равенство с Богом не почел за надобность,
 
Каторы, будучы ў хорме Божай, не ўважаў сабе за грабеж быць роўным із Богам;

Поставил Себя ниже всех, принял сущность раба. По рождению человек, по виду неотличимый от человека,
 
Але паніжыў Сябе Самога, бяручы хорму нявольніка, стаўшы падобным да людзёў,

Он смирил Себя и смертью умер из послушания. Смерть же принимал на кресте.
 
І з выгляду стаў як людзіна; паніжыўся, стаў паслухменым аж да сьмерці, і сьмерці крыжавой.

И Бог превознес Его, дал Ему имя превыше всякого имени,
 
Затым і Бог высака ўзьняў Яго і даў Яму імя над кажнае імя,

Чтобы перед именем Иисуса преклонилось всякое колено на небе, на земле и в преисподней
 
Каб у імя Ісусава кажнае калена клякала на небе, і на зямлі, і пад зямлёю,

И во славу Бога Отца всякий язык открыто признал, что Иисус Христос — Господь.
 
І кажны язык вызнаваў, што Ісус Хрыстос ё Спадар на славу Бога Айца.

Словом, дорогие братья, как и всегда в послушании, — и не только в моем присутствии, а еще больше, когда я не с вами, — в страхе и трепете продолжайте труд своего спасения.
 
Дык, любовыя мае, як вы заўсёды былі паслухменыя, ня толькі ў прытомнасьці маёй, але шмат балей цяпер у часе няпрытомнаеьці мае, із страхам а дрыготаю дзейце спасеньне свае,

И намерению, и действию вашему причина — Бог, Его забота.
 
Бо Бог дзее ў вас і хаценьне і дзеяньне, подле добрае волі Свае.

Не вздорьте, не доказывайте каждый свое, а делайте.
 
Усе рабіце без нараканьня а сьпярэчак,

Будьте чадами Божьими — безупречными, чистыми, без пятна, без изъяна — вопреки поколению бесчестному, испорченному, среди которого вы — как звезды в мирах.
 
Каб вы былі беззаганныя й простыя бязупічныя дзеці Божыя сярод непасьцівага а крутадушнага пакаленьня, памеж каторага вы, як сьветлы на сьвеце,

Несите Слово жизни. Порадуйте меня в День Христов, что не напрасно я вмешался, не напрасно потрудился.
 
Дзержачы слова жыцьця, на пахвалу маю дня Хрыстовага, каб я не дарма бег ані дарма працаваў.

Если я употреблен как жертвенное пролитие на приношение вашей веры, то этому только радуюсь и делюсь радостью с вами.
 
Але хоць бы я быў выліты як узьліваньне на аброк а паслугу веры вашае, я цешуся і цешуся супольна з усімі вамі.

В подобных случаях у вас радуйтесь и вы и делитесь радостью со мной.
 
Гэтак жа й вы цешчася і цешчася з імною.

Располагаю, если позволит Господь Иисус, вскоре послать к вам Тимофея. Не успокоюсь, пока не узнаю, как у вас дела.
 
Я ж спадзяюся ў Спадару Ісусу неўзабаве паслаць Цімоха да вас, каб і я пацешыўся, даведаўшыся праз вас.

Нет со мной никого, кто мог бы, как он, по-настоящему о вас позаботиться.
 
Бо я ня маю аднадумца, каторы бы так шчыра рупіўся праз тое, як вы маецеся;

Каждый занят самим собой, а не делом Иисуса Христа.
 
Бо ўсі шукаюць свайго, а не таго, што Ісуса Хрыста,

А о преданности Тимофея вы знаете: он, как сын отцу, помогал мне нести слово евангелия.
 
А вы ведаеце ўзумеласьць ягоную, што, як дзяцё айцу, ён служыў імне ў Дабравесьці.

Надеюсь послать его к вам сразу же, как только определятся мои обстоятельства.
 
Дык яго я спадзяюся без адвалокі паслаць, як толькі абачу, што будзе дзеяцца з імною.

Впрочем есть у меня убеждение, что и сам, если позволит Господь, скоро приду.
 
Але я спадзяюся ў Спадару, што я сам уборзьдзе прыйду да вас.

Я счел нужным отослать и брата Эпафродита, моего сотрудника и соратника, а вашего посланца для помощи мне в моих нуждах.
 
Ано я ўважаў за патрэбнае паслаць да вас Епафродыта, брата а супрацаўня а сужаўнера майго, а вашага пасланца й слугачага ў патрэбе маёй,

О вас он тосковал и очень сокрушался, что до вас дошел слух о его болезни.
 
Бо ён тужыў па ўсіх вас і быў зьнемарашчаны з тога, што вы пачулі, што ён быў хворы.

Он и вправду был очень болен, умирал. Но Бог милостив. И не только к нему, но и ко мне, когда избавил меня от нагромождения бед.
 
Бо запраўды ён быў хворы пры сьмерці, але Бог зьмілаваўся над ім і не над адным ім, але й над імною, каб я ня меў смутку да смутку.

Словом, я не колеблясь отсылаю его, чтобы вам была радость от его возвращения, а мне поубавилось печалей.
 
Затым я ахватней паслаў яго, каб вы, абачыўшы яго ізноў, усьцешыліся, і я быў меней смутны.

Примите его со всей радостью Господней и таких цените.
 
Прыміце яго ў Спадару з усёй радасьцяй і майце такіх у сьці,

Его за дело Христово едва не постигла смерть, когда он, рискуя жизнью, возмещал у меня отсутствие ваших услуг.
 
Бо за справу Хрыстову ён быў блізка сьмерці, рызыкуючы жыцьцём сваім, каб запоўніць нястачу вашых паслугаў імне.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.