По Луке 1 глава

Евангелие по Луке
Русского Библейского Центра → Переклад Хоменка

После того как многие взяли на себя труд повествования о событиях, представляющих для нас истину

Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,

И известных нам от самых ранних очевидцев и служителей Слова,

як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,

Надумалось и мне, после тщательного изучения всего, отступив к началу, дать тебе, уважаемый Теофил, их последовательное описание,

вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,

Чтобы ты узнал достоверную суть того учения, в котором был наставлен.

щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв.

Во времена Ирода, царя Иудеи, был священник по имени Захария, из чреды Авия. Его жена была из дочерей Аароновых. Звали ее Елизавета.

Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім'я Єлисавета.

Оба были праведны перед Богом, по всем заповедям и порядкам Господним поступали безупречно.

Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.

Детей они не завели: Елизавета была бесплодна. Оба были в преклонных летах.

Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.

В тот день Захария исполнял служение перед Богом в порядке своей чреды,

І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,

И по священническому уставу выпал ему жребий войти в Храм Господень и возжечь благовонное курение.

згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.

Пока совершалось каждение, все множество народа молилось снаружи.

А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.

И явился ему ангел Господень, встав по правую сторону кадильного жертвенника.

Тоді з'явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.

Увидев его, Захария оробел, смешался.

Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.

Но ангел сказал ему: «Не бойся, Захария. Услышана твоя молитва. Елизавета, жена твоя, родит тебе сына. Назови его Иоанном.

Ангел же сказав до нього: “Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан.

Он будет тебе радость и торжество. Многие отпразднуют его рождение.

І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;

И будет он велик перед Господом, не захочет пить вина и сикеры и исполнится Святого Духа прямо с рождения.

бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,

Многих сынов Израиля он возвратит Господу, их Богу,

і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.

Силой и духом Ильи будет предварять Господа, склонит сердца отцов к детям, гордыню юношей к мудрости старцев, представит Господу народ подготовленный».

І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.”

Захария спрашивает ангела: «В чем видеть мне указание на это? Я уже стар, да и жена моя в преклонных летах».

Захарія ж сказав до ангела: “По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.”

Ангел отвечает ему: «Я Гавриил. Я стою перед Богом. Он послал меня говорить с тобой, донести до тебя это известие.

Ангел озвавсь до нього: “Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.

У тебя отнимется язык и будешь оставаться нем до тех пор, пока оно не подтвердится. Ты не поверил моим словам, а они сбудутся в свое время».

І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.”

Люди ждали Захарию и не могли понять, почему он медлит в Храме.

Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.

Выйдя к ним, он не мог ничего выговорить, и они поняли, что в Храме ему было видение. Он объяснялся с ними знаками и оставался нем.

Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.

Подошли к концу дни его служения, и он вернулся домой.

А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.

Вскоре его жена Елизавета забеременела и пять месяцев не выходила из дому. Она говорила:

Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи:

«Так сотворил мне Господь. И вовремя! Его взор остановился на мне, чтобы снять с меня людскую молву».

“Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.”

На шестой месяц Бог послал ангела Гавриила в город Назарет, что в Галилее,

Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет,

К девушке, обрученной с Иосифом из дома Давида. Имя девушки — Мария.

до діви, зарученої чоловікові, на ім'я Йосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марія.

Ангел пришел и сказал: «Радуйся, избранница! С тобой Господь».

Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.”

От его слов Мария растерялась, не понимая, для чего такое приветствие.

Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.

Ангел сказал ей: «Не бойся, Мария. Это тебе Божья милость.

Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.

Забеременеешь и родишь Сына. Дай Ему имя Иисус.

Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус.

Он будет велик, назван Сыном Всевышнего. И даст Ему Господь Бог престол Его отца Давида.

Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,

Он будет царствовать над домом Иакова вечно. Царству Его не будет конца».

і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.”

Мария говорит ангелу: «Как это может быть, если я не знаю мужа?».

А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?”

Ангел отвечал: «На тебя сойдет Святой Дух и осенит тебя сила Всевышнего, поэтому у рожденного Святого будет имя Сын Божий.

Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.

Елизавета, родственница твоя, считалась бесплодной, а зачала сына уже в годах и теперь на шестом месяце.

Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;

Для Бога нет ничего невозможного».

нічого бо немає неможливого в Бога.”

Тогда Мария сказала: «Я в руках Господа. Пусть будет как ты говоришь». И ангел ушел.

Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.

Теми же днями Мария не мешкая собралась и пошла в город Иудин, что на горах,

Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.

И с приветствием к Елизавете вошла в дом Захарии.

Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.

Елизавета услышала приветствие Марии, и в ней толкнулось дитя. Она исполнилась Святого Духа

І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом

И с чувством сказала: «Благословенна ты среди женщин! Благословенно твое дитя!

і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.

И кто я, что пришла ко мне Мать Господа моего?!

І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?

Лишь только прозвучало у меня в ушах твое приветствие, во мне от радости толкнулось дитя.

Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.

Счастлива та, что поверила! Все, что сказал ей Господь, совершится».

Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.”

Мария говорит: «Величает душа моя Господа.

І мовила Марія: “Величає душа моя Господа

Счастлив дух мой перед Богом Спасителем моим,

і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,

Что обратил Он взор на смирение рабы Своей. Отныне благословенной будут почитать меня в поколениях.

бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

Сотворил мне великое Сильный, свято имя Его.

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім'я.

Из поколения в поколение милость Его — к убоявшимся Его.

Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.

Явил Он силу руки Своей: рассеял высокомерных с их самомнением,

Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

Свергнул властителей с престолов — и возвысил смиренных,

Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;

Забитых нуждой оделил благами, а богатых отпустил ни с чем.

наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

Позаботился о рабе Своем Израиле, дал знать, что помнит о милости,

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,

Обещанной нашим праотцам — Аврааму и потомкам его — навеки».

як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки.”

Мария прогостила у нее около трех месяцев и вернулась домой.

Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.

Пришло время Елизавете рожать, и она родила сына.

Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.

Узнали соседи и родственники о великой ей от Господа милости и радовались вместе с ней.

Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.

На восьмой день пришли обрезать младенца и хотели было дать ему имя по отцу — Захария.

Восьмого дня прийшли обрізати хлоп'я і хотіли назвати його ім'ям його батька — Захарія;

Но мать сказала: «Нет, нужно назвать его Иоанном».

його ж мати заговорила, кажучи: “Ні, він зватись буде Йоан.”

Ей говорят: «Таким именем никого в твоем роду не называли».

Кажуть до неї: “Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім'ям.”

И знаками спрашивают отца, как он хочет его назвать.

І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.

Захария попросил дощечку и написал: «Иоанн». Всем это было удивительно.

І попросивши табличку, він написав: “Йоан — його ім'я.” Всі тому дивувались.

И тотчас отпустило ему уста и язык, и он заговорил, благословляя Бога.

Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв'язався, і він почав говорити та благословити Бога.

Это потрясло всех живущих по соседству, и молва об этом прошла по всей нагорной стране Иудее.

І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.

Те, кто об этом слышал, молча задавали себе вопрос: «Кем же будет этот младенец?». С ним была рука Господня.

Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: “Що воно з того хлоп'яти буде?” І справді рука Господня була з ним.

Захария, отец его, исполненный Святого Духа, прорекал:

А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:

«Благословен Господь, Бог Израиля. Он посетил Свой народ, сотворил ему свободу,

“Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій

Воздвиг рог спасения нашего в доме раба Своего Давида;

і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого;

Сдержал слово, сказанное в давние времена через святых Своих пророков,

як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,

Что спасет нас от наших врагов, от руки ненавидящих нас.

що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять,

Он сотворил милость нашим отцам, не забыл о святом Своем договоре,

що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;

О клятвенном обещании отцу нашему Аврааму позволить нам

клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові,

Уйти из вражеских рук и уже без оглядки

що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно

Служить Ему в святости и правде перед Ним во все дни нашей жизни.

у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.

А ты, дитя, будешь зваться пророком Всевышнего. Ты идешь прежде Господа — путь Ему приготовить,

А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,

Народу Его открыть правду о спасении через отпущение грехов

дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,

По утробной Бога нашего милости. Сойдет к нам свет свыше

завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,

И будет светить всем, кто живет во тьме, в тени смертной — откроет нашему взору путь к миру».

щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.”

Между тем младенец рос, укреплялся духом. И был он в пустынных местах до того самого дня, когда явился перед Израилем.

Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об'явлення Ізраїлеві.

« 16 глава 2 глава »