Иакова 1 глава

Послание Иакова
Русского Библейского Центра → Переклад Хоменка

 
 

Иаков, раб Божий, раб Господа Иисуса Христа — двенадцати племенам в диаспоре: приветствую вас!
 
Яків, слуга Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом поколінням, що у розсіянні, привіт!

Какое бы ни выпало вам новое испытание, братья, каждое полагайте великой радостью.
 
Уважайте за найвищу радість, мої брати, коли підлягаєте різноманітним спокусам.

Вы сами знаете, что с испытанием веры приходит терпение.
 
Ви знаєте, що іспит вашої віри виробляє витривалість,

Ну, а действие терпения в итоге сообщит вам совершенство законченное, неущербное.
 
за витривалістю ж нехай слідом іде чин досконалий, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало.

Если у кого из вас недостает мудрости, пусть просит у Бога. Он всем раздает щедрой рукой, без упреков. Даст и ему.
 
Коли ж комусь із вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, і вона йому дасться.

Но просит пусть с верой, ни на миг не усомнившись. Тот, кто сомневается, подобен морской волне, ветром гонимой и швыряемой:
 
Тільки ж хай просить із вірою, без жадного вагання; бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, що її здіймає і коливає на всі боки вітер.

Ему лучше оставить мысли получить что-нибудь от Господа.
 
Така людина нехай собі не уявляє, що прийме щось від Господа; —

Такой человек нескладен и во всем, что делает, ненадежен.
 
людина з подвійною душею, непостійна у всіх своїх дорогах.

Брат униженный да примет как должное свое возвышение,
 
Хай брат низького стану хвалиться своїм вивищенням,

А богатый — унижение, потому что он отойдет как цвет на лугу.
 
а багатий — пониженням своїм, бо й він промине так, мов цвіт трави.

Встает солнце, палящим зноем иссушает траву — и цвет осыпается, красота лугов сходит на нет. Так никнет и богатый в своей озабоченности.
 
Зійшло бо пекуче сонце й траву висушило, і цвіт її впав, і краса виду її зникла. Так і багатий у своїх заходах зів'яне.

Счастлив, кто прошел через все испытания и не сломался: он обретет венец жизни — по обещанию Господа тем, кто Его любит.
 
Блаженний чоловік, що перетриває пробу, бо він, як буде випробуваний, дістане вінець життя, що Господь обіцяв тим, які його люблять.

Когда случается беда, не говори: «Это мне от Бога испытание». Злу и бедам Бог не подвержен и Сам ни на кого беду не насылает.
 
Ніхто спокушуваний нехай не каже: Бог мене спокушає; бо Бог не може бути спокушуваний злом, і сам він не спокушає нікого;

Каждый попадает в беду из-за своей похоти — она и уведет, и обольстит.
 
кожний спокушається своєю власною пожадливістю, яка його притягає і зводить.

Похоть, понеся, рождает грех, а претворенный грех оборачивается смертью.
 
А потім пожадливість, завагітнівши, породжує гріх; гріх же, здійснений, — породжує смерть.

Не заблуждайтесь, дорогие братья:
 
Не вводьте, мої любі брати, самих себе в оману.

От Отца светил, неизменного, не имеющего и тени перемен, приходит свыше только дарование полезное, дар совершенный.
 
Всяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця світла, в якого нема ані зміни, ані тіні переміни.

Он по Слову истины задумал и породил нас, сделал нас неким первоначалом Своих творений.
 
Він забажав нас породити словом правди, щоб ми були немов первістками його створінь.

Запомните, дорогие братья: нам всем нужно прилежно слушать, обдуманно говорить и не давать воли гневу.
 
Знайте, мої улюблені брати: хай кожен буде скорий до слухання, повільний до говорення, непоквапний до гніву,

Гнев человека расходится с Божьей правдой.
 
бо гнів людини не чинить справедливости Божої.

Откажитесь от развязных манер, от охватившего всех озлобления. С кротостью примите Слово — оно спасает, когда западает в душу.
 
Тому, відкинувши всякий бруд та останок злоби, прийміть з покірністю посаджене слово, що може спасти ваші душі.

Будьте деятелями Слова, а не слушателями, поверившими собственному притворству.
 
Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами, самі себе обманюючи.

Кто слушает Слово и остается к нему глух, подобен тому, кто изучает в зеркале свое лицо, с которым родился:
 
Бо хто лише слухає слово, але його не чинить, той подібний до чоловіка, що розглядає у дзеркалі обличчя, яке має від природи:

Рассмотрел, отошел и в ту же минуту забыл, как и выглядел.
 
ледве поглянув на самого себе, відійшов і зараз же забув, який він.

А кто проникся законом совершенным, законом свободы, и претворяет его не как рассеянный ученик, а как исполнитель дела, тот трудится с результатом.
 
Хто ж пильно заглядає в досконалий закон свободи й у ньому перебуває, — не як слухач-забудько, а як виконавець діла, — той щасливий у ділі своїм.

Если кто из вас думает, что он набожен, тогда как в речах необуздан, да и сердцем не откровенен, у того набожность пустая.
 
Коли хтось уявляє собі, що він побожний, а не стримує язика, лиш обманює своє серце, побожність того марна.

Набожности ненапускной, чистой перед Богом Отцом, свойственно опекать сирот и вдов в их заброшенности и оставаться свободной от мерзости мира.
 
Чиста побожність і безплямна перед Богом і Отцем ось у чому полягає: відвідувати сиріт та вдовиць у їхнім горі і чистим берегти себе від світу.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.