2-е Петра 1 глава

Второе послание Петра
Русского Библейского Центра → Переклад Хоменка

Симеон Петр, раб и апостол Иисуса Христа — тем, кто принял от нашего Бога и Спасителя Иисуса Христа правду и веру и у нас равно драгоценную:

Симон Петро, слуга й апостол Ісуса Христа, тим, які через справедливість Бога нашого і Спаса Ісуса Христа отримали, рівноцінну нашій, віру:

Милость вам и мир! — они щедро даются тому, кто знает Бога и Иисуса, Господа нашего.

благодать вам і мир хай збільшується через спізнання Бога й Ісуса, Господа нашого!

К нам от этого нашего знания поступает, передаваясь Божественной силой Того, кто призвал нас, все необходимое для благочестивой жизни. Славой и благом совершающимся, Ему присущим,

Бо його Божа сила дала нам усе до життя та побожности, завдяки спізнанню того, хто нас покликав своєю славою та силою!

Сопровождаются великие, драгоценные дары, обещанные нам для приобщения к Божественному естеству. Удержитесь от капризов растленного мира.

Завдяки їм нам були даровані цінні й превеликі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої природи, уникнувши зіпсуття, яке пожадливістю розповсюднилось у світі.

Прилагая все старание, сочетайте с верой добродетель, с добродетелью — опыт,

І тому саме докладіть усі ваші старання і зрощуйте у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання,

С опытом — обуздание, с обузданием — терпение, с терпением — благочестие,

у пізнанні — стриманість, у стриманості терпеливість, у терпеливості побожність,

С благочестием — братскую приязнь, с братской приязнью — любовь.

у побожності братолюбство, в братолюбстві загальну любов.

Если это у вас есть и прибавляется, то не без плода преуспеете в познании нашего Господа Иисуса Христа.

Бо якщо це буде у вас, і буде у вас його багато, то воно не залишить вас без діла й без плоду для глибшого пізнання Господа нашого Ісуса Христа.

А у кого этого нет, тот слеп, близорук, забыл, что очищен от прежних своих грехов.

А хто цього не має, той сліпий, короткозорий; він забув про очищення від своїх колишніх гріхів.

Тем более старайтесь, братья, все силы отдавать непреложному вашему призванию и долгу избранничества. Будете так делать — никогда не оступитесь.

Тому, брати, тим більше старайтесь утвердити ваше покликання і вибрання; бо те робивши, ніколи не спотикнетеся.

Тогда откроется вам приветливо доступ в вечное Царство нашего Господа и Спасителя Иисуса Христа.

Таким бо чином широко буде вам відкритий вхід у вічне Царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа.

Я и в дальнейшем буду напоминать вам об этом, хоть вам и не в новость, да и в истине, вам явившейся, вы довольно усердны.

Ось чому я повсякчас дбатиму, щоб пригадувати вам ці речі, хоч ви їх знаєте й утверджені в теперішній правді.

Полагаю справедливым, пока обретаюсь в скинии сей телесной, не давать вам покоя всегдашним напоминанием.

Вважаю за справедливе, доки я в цім тілі, розбуджувати вас цими попередженнями,

Вскорости оставлю скинию мою, о чем и Господь наш Иисус Христос подал мне знак,

знаючи, що незабаром треба буде мені покинути тіло моє, як і Господь наш Ісус Христос мені це об'явив.

Но сделаю все, чтобы вы и после моего отшествия сохранили способность всегда помнить об этом.

Буду, однак, намагатися, щоб ви завжди, навіть і по моїм відході, тримали в пам'яті ці речі.

Мы не искусству плетения басен следовали, когда возвещали вам пришествие Господа нашего Иисуса Христа во всей силе: мы были очевидцами Его величия.

Не за байками бо, хитро вигаданими, йдучи, об'явили ми вам потугу й прихід Господа нашого Ісуса Христа, але бувши наочними свідками його величі.

Он честь и славу принял от Бога Отца, вложившего их для Него в слово прославленное, бесподобное: «Это — Мой Сын, Мой любимый Сын, угожденье Мое».

Бо він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли до нього прийшов такий голос від величної слави: «Це мій син любий, якого я вподобав.»

Этот возглас, донесшийся с небес, мы сами слышали, когда были с Ним на святой горе.

І цей голос ми чули, як сходив з неба, коли ми були з ним на святій горі.

Да и верное пророческое слово у нас тоже есть. Вы хорошо делаете, что полагаетесь на него, как на светильник, мерцающий в сумерках, пока не займется день и не взойдет утренняя звезда в ваших сердцах.

І маємо ще сильніше пророче слово. Ви добре робите, вважаючи на нього як на світильник, який світить у темнім місці, аж поки почне розвиднятись, і рання зоря зійде в серцях ваших.

Конечно, нельзя упускать из виду, что никакое пророчество в Писании не является личным высказыванием.

А насамперед знаєте, що ніяке в Письмі пророцтво не припускає особистого тлумачення.

Никогда пророчество не было волеизъявлением человека: люди изрекали его от Бога под воздействием Святого Духа.

Бо ніколи пророцтво не було проголошене з волі людини, лише, ведені Святим Духом, промовляли святі люди від Бога.

« 5 глава 2 глава »