Римлянам 1 глава

Послание Римлянам
Русского Библейского Центра → Переклад Хоменка

Павел, раб Христа Иисуса, призванный апостол, Богом востребованный на возвещение прекрасной вести.

Павло, слуга Христа Ісуса, покликаний апостол, вибраний для Євангелії Божої,

Эта весть, издревле обещанная Богом в святых Писаниях через Его пророков, —

яку Бог наперед був обіцяв через своїх пророків у Святих Писаннях

Весть о Его Сыне. По естеству рождения Он потомок Давида,

про Сина свого, народженого тілом із сімени Давида,

А по Духу, в силу святости, — правомочный Сын Божий Иисус Христос, наш Господь, воскресший из мертвых.

установленого сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння мертвих, — про Ісуса Христа, Господа нашого,

Он поручил мне благое дело апостольское: Его именем покорить вере все народы.

через якого ми одержали ласку й апостольство на послух віри між усіма народами на прославу його імени,

И вас я могу тут назвать в числе тех, кто уже услышал зов Иисуса Христа.

між якими й ви — покликані Ісуса Христа;

Всем в Риме любимым детям Божьим, призванному святому народу: милость вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа!

усім, що в Римі, Божим улюбленим, покликаним святим: благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа.

Прежде всего благодарю Бога моего через Иисуса Христа за всех вас. Вера ваша уже дает знать о себе повсюду в мире.

Насамперед дякую Богові моєму, через Ісуса Христа, за всіх вас, що віра ваша славиться по всьому світі.

Свидетель мне Бог, которому всеми силами служу, неся прекрасную весть о Его Сыне: не перестаю помнить о вас.

Свідок бо мені Бог, якому я служу духом моїм, благовістуючи його Сина, що я безперестанно згадую про вас

Всегда в молитве прошу, чтобы мне по Божьей воле посчастливилось наконец навестить вас.

і завжди прошу в моїх молитвах, чи врешті-решт пощастить мені, з волі Божої, прийти до вас;

Очень хочу повидаться с вами, разделить с вами в пользу вашего возмужания духовный дар —

бо прагну вас бачити, щоб поділитися з вами якимнебудь духовним даром, щоб вас зміцнити,

Взаимное прибавление сил в нашей общей вере, вашей и моей.

тобто підбадьоритись разом, між вами, спільною вірою, вашою і моєю.

Не хочу, братья, держать от вас в тайне, что я, до этого самого дня стесненный преградами, не раз собирался прийти к вам и позаботиться о созревании плода и у вас, как у других народов.

Не хочу я, брати, від вас таїти, що я часто мав намір прийти до вас, — та досі завжди мені щось ставало на перешкоді, — щоб мати якийнебудь плід і між вами, як і між іншими народами.

Я в долгу перед эллинами и варварами, мудрыми и умом невеликими.

Я почуваю себе боржником перед греками і чужинцями, розумними і неуками:

Короче говоря, римляне, я решительно настроен идти с этой вестью наконец и к вам.

тож, щодо мене, я готовий і вам, що мешкаєте в Римі, проповідувати Євангелію.

Не стыжусь евангелия. В нем Божья сила — спасение верующего: прежде всего иудея, следом и эллина.

Бо я не соромлюся Євангелії: вона бо — сила Божа на спасіння кожному, хто вірує: перше юдеєві, а потім грекові, —

В нем и откровение: Божья правда дается за веру и только за веру. Написано: «Праведен, у кого вера. Он будет жить».

справедливість бо Божа об'являється в ній з віри у віру, як написано: «Праведник з віри буде жити.»

Отворяется Божий гнев с неба на всякое зло и неправду людей, заслоняющих неправдой истину.

Бо гнів Божий відкривається з неба на всяку безбожність і несправедливість людей, які правду спиняють несправедливістю;

А между тем им не нужно далеко ходить, чтобы знать о Боге: Бог Сам дал им это знание.

тому що те, що можна відати про Бога, їм явне, бо Бог їм об'явив;

Постижение Его незримых свойств — вечной силы и Божественной сущности — от создания мира дается через восприятие творений. Вот и нет у них оправдания.

невидиме ж його, після створення світу, роздумуванням над творами, стає видиме: його вічна сила і божество, так що нема їм оправдання.

Познав Бога, они не стали прославлять Его как Бога, благодарения не воздали, а вместо этого забили себе голову пустыми идеями. Так их непонятливый ум погрузился во тьму.

Бо, пізнавши Бога, не як Бога прославляли або дякували, але осуєтились у своїх мудруваннях, і притемнилося їхнє нерозумне серце.

Выставляя себя мудрецами, дошли до глупости

Заявляючи, що вони мудрі, стали дурними

И славу бессмертного Бога променяли на идолов — подобия смертного человека, птиц, зверей, пресмыкающихся.

і проміняли славу нетлінного Бога на подобу, що зображує тлінну людину, птахів, четвероногих і гадів.

Вот Бог и погрузил их в грязь вожделенную на осквернение собственных тел.

Тому й передав їх Бог за похотями їхнього серця на нечистоту, щоб вони самі сквернили власні тіла між собою.

Божью истину они подменили обманом и поклонялись и служили предмету творения, а не Творцу, благословенному вовеки. Аминь.

Вони замінили Божу правду на неправду і честь віддавали і служили створінню радше, ніж Творцеві, котрий благословен повіки. Амінь.

За это Бог погрузил их в скверну страстей: женщины заменили естественное влечение противоестественным.

За це ж і видав їх Бог пристрастям ганебним, бо їхні жінки змінили природні вживання на протиприродні;

Наравне с ними и мужчины, пренебрегая естественным влечением к женщине, обратили воспаленную похоть друг на друга и мужчины с мужчинами творили срам, в самих себе получая за свое бесчинство должное возмездие.

так само і чоловіки, полишивши природні вживання з жінкою, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, чинячи ганьбу, чоловіки на чоловіках, і приймаючи на собі самих належну плату свого блуду.

Они отвергли мысль о познании Бога. И тогда Бог погрузил их в состояние поврежденного ума — совершать непотребное.

І як вони не вважали потрібним триматися правдивого спізнання Бога, Бог видав їх ледачому розумові чинити негодяще:

Поэтому им близка всякая неправда, ненависть, зависть, злоба. Им по душе коварство, кровожадность, дрязги и брань, плутовство, мошенничество, сплетни.

вони — сповнені всякої неправости, лукавства, захланности, злоби, повні заздрости, убивства, колотнечі, підступу, злоби;

Они клеветники, богохульники, издевщики, наглецы, хвастуны, смутьяны, неслухи в родительском доме.

вони — обмовники, наклепники, богоненавидники, зухвальці, горді, хвальки, винахідники зла, неслухняні батькам,

Они недалеки, вероломны, черствы, немилосердны.

нерозумні, зрадливі, безсердечні, немилосердні.

Им известно о Божьем порядке, что делать все это — значит обрекать себя на смерть, и все равно не только делают, но и другим потворствуют, кто делает.

Вони, хоч спізнали Божий присуд, що, хто таке чинить, заслугує на смерть, не тільки це роблять, але й схвалюють це в тих, що таке чинять.

« 1 глава 2 глава »