1-е Коринфянам 1 глава

Первое послание Коринфянам
Русского Библейского Центра → Переклад Хоменка

Павел, призванный Божьей волей апостол Христа Иисуса, и со мной брат Сосфен —

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний волею Божою, і брат Состен,

Призванному свыше, святому по святости Христа Иисуса, народу Божьей церкви в Коринфе, всем, кто вместе с нами где бы то ни было призывает имя Господа нашего Иисуса Христа:

Церкві Божій, що в Корінті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, що призивають на всякому місці ім'я нашого Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого:

Милость вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа!

благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

Всегда благодарю Бога моего за вас, за Божью благодать, дарованную вам через Христа Иисуса.

Я завжди дякую моєму Богові заради вас за благодать Божу, що була вам дана в Христі Ісусі,

Насколько выше стал уровень вашего владения словом, ваших знаний! И это все Он, Христос!

бо ви в ньому всім збагатились, — усяким словом і всяким знанням,

Наше свидетельство о Нем дало свои результаты.

згідно з тим, як Христове свідоцтво утвердилося між вами.

Ни в каких дарах свыше нет у вас теперь недостатка. Ждите лишь возвращения Господа нашего Иисуса Христа.

Тим то не бракує жадного дару ласки вам, що очікуєте об'явлення Господа нашого Ісуса Христа,

С мыслью об этом не так трудно будет продержаться до конца, до истощения упрека в День Господа нашего Иисуса Христа.

який і укріпить вас до кінця, щоб ви були бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

Верен Бог. Он призвал вас к духовному родству со Своим Сыном Иисусом Христом, нашим Господом.

Вірний Бог, що вас покликав до спільности з своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим.

Именем нашего Господа Иисуса Христа умоляю вас, братья, друг другу в речах не перечить, разобщению не способствовать, а хранить единство мысли и толка.

Благаю вас, брати, ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів поміж вами, але щоб були поєднані в однім розумінні й у одній думці.

От домашних Хлои мне стало известно, братья, что среди вас пошли раздоры.

Я бо довідався про вас, мої брати, від людей Хлої, що між вами є суперечки.

Как я понимаю, каждый у вас говорит свое: «Я Павлов», или: «Я Аполлосов», или: «Я Кифин», или: «Я Христов».

Казку ж про те, що кожен з вас говорить: «Я — Павлів, а я — Аполлосів, а я — Кифин, а я — Христів.»

Христос что, расщепился? Да и разве Павел был за вас распят? Павлово ли приняли вы крещение?

Чи ж Христос розділився? Хіба Павло був розп'ятий за вас? Або хіба в Павлове ім'я ви христилися?

Благодарение Богу! Никого из вас я не крестил, кроме Криспа и Гая,

Дякую Богові, що я нікого з вас не охристив, крім Криспа та Ґая,

И не давал повода говорить о Павловом крещении.

щоб не сказав хтось, що ви були охрищені в моє ім'я.

Крестил Стефановых чад и домочадцев. А больше никого память не подсказывает.

Охристив я теж дім Стефана; а більш не знаю, чи христив я когось іншого.

Христос послал меня не крестить, а возвещать евангелие, при этом не увлекаться умозрительными построениями, не забывать о силе прямого воздействия креста Христова.

Христос же послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним.

Слово о Распятии для пропащих грешников — глупость, а для нас, спасенных, — Божья сила.

Бо слово про хрест — глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа.

Написано: «Развею мудрость мудрецов, разум разумных обессмыслю».

Писано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу!

Где ты, мудрец, книгочей, провозвестник этого века? Бог не дает ли нам знать, что мудрость мира глупа?

Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього?» Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу?

Вот Божья мудрость: при всем своем уме мир не знает Бога. Богу угодно было спасти верующих «глупостью» евангельской проповеди.

А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді.

Иудеи требуют знамений, эллинам подавай глубокую мысль,

Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, —

А мы возвещаем распятого Христа: для иудеев — досада, для язычников — глупость.

ми проповідуємо Христа розп'ятого: — ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган,

Но для призванных, как иудеев, так и эллинов, Христос — Божья сила и Божья мудрость.

а для тих, що покликані, — чи юдеїв, чи греків — Христа, Божу могутність і Божу мудрість.

И выходит, что немудреное Божье мудрее человека и бессильное Божье — сильнее.

Бо, нібито немудре Боже — мудріше від людської мудрости, і немічне Боже міцніше від людської сили.

Взгляните, братья, на самих себя, призванных. Много ли было среди вас прежде по свойству человека мудрых? Много ли в чемнибудь сильных? Много ли именитых?

Погляньте, брати, на звання ваше: не багато мудрих тілом, не багато сильних, не багато благородних;

Но Бог избрал немудреное мира, чтобы посрамить мудрых, и бессильное мира избрал Бог, чтобы посрамить силу.

але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, —

И неприметное в мире, приниженное и малоценное избрал Бог для упразднения ценимого,

і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було,

Чтобы не заноситься перед Богом ничему человеческому.

щоб жадне тіло не величалося перед Богом.

Он — начало вашей причастности ко Христу Иисусу, который сделался для нас мудростью от Бога, праведностью и святостью. И искуплением.

Тож через нього ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, і відкупленням,

По этому поводу написано: «Превозносящийся — превозносись Господом».

щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.»

« 16 глава 2 глава »