Титу 1 глава

Послание Титу
Русского Библейского Центра → Переклад Куліша та Пулюя

Павел, раб Божий и апостол Иисуса Христа ради избранников Божьих, ради того, чтобы они верили, знали истину и жили благочестиво

Павел, слуга Божий, апостол же Ісуса Христа, по вірі вибраних Божих і зрозумінню правди, що по благочестю,

С мыслью о вечной жизни, обещанной непритворным Богом прежде веков и времен

в надїї вічнього життя, котре обітував Бог, що не обманює, перед вічними часами,

И в свое время явленной от Него в слове проповеди, которая доверена мне по повелению Бога Спасителя нашего —

явив же часу свого слово своє проповіданнєм, котре менї поручено по повелїнню Спасителя нашого, Бога:

Титу, истинному чаду моему по общей вере: благодать, мир от Бога Отца и Христа Иисуса, Спасителя нашего!

Титу, правдивому синові по спільній вірі: Благодать, милость, мир од Бога Отця і Господа Ісуса Христа, Спаса нашого.

Я для того оставил тебя на Крите, чтобы ты завершил начатое дело и поставил во всех городах пресвитеров по моему указанию:

На те зоставив я тебе в Критї, щоб остальне довів до ладу і настановив по всїх городах пресвитерів, як я тобі повелїв.

Если ставить, то безупречного, единожды женатого, детей взрастившего в вере, исключающей разгульный образ жизни и непослушание.

Коли хто непорочен, однієї жінки муж, має вірних дїтей, недокорених за розврат, або непокірних.

Епископу как Божьему распорядителю не пристало быть небезупречным: норовистым, вспыльчивым, склонным к вину, рукоприкладству, стяжанию.

Треба бо епископу без пороку бути, яко Божому доморядникові, щоб не собі годив, не був гнївливий, не пяниця, не сварливий, не жадний поганого надбання,

А надо ему быть гостеприимным, склонным ко всему доброму, во всем соблюдающим меру, правду, святость, порядок,

а був гостинний, любив добре, (у всьому) мірний, праведний, преподобний, вдержливий,

Верность подлинному слову учения, чтобы умел и здравым рассуждением воодушевить, и прекословие пресечь.

щоб державсь вірного слова по науцї, щоб умів і напоминати здоровою наукою і докоряти противних.

Много есть неуемных пустословов и обманщиков, особенно среди обрезанных.

Багато бо непокірних, марномовцїв і обманщиків, найбільше ж которі з обрізання,

Их следует осадить: они растлевают целые дома, внушая из подлой корысти непотребное.

їм треба роти позатуляти; вони всї доми розвертають, навчаючи чого не треба, ради скверного надбання.

Один из них, их собственный пророк, сам сказал: «Критяне — извечные лжецы, гнусные звери, ленивцы ненасытные».

Сказав же один о них, власний їх пророк: Критяне завсїди брехуни, люті зьвіри, черева лїниві.

Замечание верное. Поэтому не давай им спуску, чтобы в вере были небестолковы,

Вірне се сьвідченнє. З сієї ж то причини докоряй їх нещадно, щоб здорові були в вірі,

Выбросили из головы иудейские выдумки и отказались жить по указке людей, расставшихся с истиной.

не вважаючи на жидівські байки, нї на заповідї людей, що одвертають ся од правди.

Для чистых все чисто. Но для отмеченных скверной и неверием чистого ничего нет. Осквернены и ум их, и совесть.

Все чисте чистим; опоганеним же та невірним нїщо не чисте, а опоганив ся і розум їх і совість.

Они толкуют о том, что знают Бога, но на деле Его отвергают. Сами же пакостны, мятежны и ни к какому доброму делу не годятся.

Визнають, що знають Бога, а дїлами одрікають ся від Него, бувши гидкими і непокірними і до всякого дїла доброго неспосібними.

« 4 глава 2 глава »