2-е Петра 1 глава

Второе послание Петра
Русского Библейского Центра → Переклад Огієнка

Симеон Петр, раб и апостол Иисуса Христа — тем, кто принял от нашего Бога и Спасителя Иисуса Христа правду и веру и у нас равно драгоценную:

Симеон Петро, раб та апо́стол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноці́нну віру в праведності Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа:

Милость вам и мир! — они щедро даются тому, кто знает Бога и Иисуса, Господа нашего.

благодать вам та мир нехай примно́житься в пізна́нні Бога й Ісуса, Господа нашого!

К нам от этого нашего знания поступает, передаваясь Божественной силой Того, кто призвал нас, все необходимое для благочестивой жизни. Славой и благом совершающимся, Ему присущим,

Усе, що потрібне для життя та побожности, подала́ нам Його Божа сила пізна́нням Того, Хто покликав нас славою та чесно́тою.

Сопровождаются великие, драгоценные дары, обещанные нам для приобщения к Божественному естеству. Удержитесь от капризов растленного мира.

Через них даро́вані нам цінні та великі обі́тниці, щоб ними ви стали уча́сниками Божої Істо́ти, утікаючи від пожадливого світового тління.

Прилагая все старание, сочетайте с верой добродетель, с добродетелью — опыт,

Тому́ докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесно́ту, а в чесно́ті — пізна́ння,

С опытом — обуздание, с обузданием — терпение, с терпением — благочестие,

а в пізнанні — стри́мання, а в стри́манні — терпеливість, а в терпеливості — благоче́стя,

С благочестием — братскую приязнь, с братской приязнью — любовь.

а в благочесті — брате́рство, а в братерстві — любов.

Если это у вас есть и прибавляется, то не без плода преуспеете в познании нашего Господа Иисуса Христа.

Бо коли це в вас є та примно́жується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізна́ння Господа нашого Ісуса Христа.

А у кого этого нет, тот слеп, близорук, забыл, что очищен от прежних своих грехов.

А хто цього не має, той сліпий, короткозо́рий, він забув про очи́щення з своїх давніх гріхів.

Тем более старайтесь, братья, все силы отдавать непреложному вашему призванию и долгу избранничества. Будете так делать — никогда не оступитесь.

Тому́, браття, тим більше дба́йте чинити міцни́м своє покли́кання та ви́брання, бо, ро́блячи так, ви ніко́ли не спіткне́тесь.

Тогда откроется вам приветливо доступ в вечное Царство нашего Господа и Спасителя Иисуса Христа.

Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа.

Я и в дальнейшем буду напоминать вам об этом, хоть вам и не в новость, да и в истине, вам явившейся, вы довольно усердны.

Тому то ніко́ли я не зане́дбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впе́внені в тепе́рішній правді.

Полагаю справедливым, пока обретаюсь в скинии сей телесной, не давать вам покоя всегдашним напоминанием.

Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спону́кувати вас нага́дуванням,

Вскорости оставлю скинию мою, о чем и Господь наш Иисус Христос подал мне знак,

знаючи, що я незаба́ром повинен покинути оселю свою, як і Госпо́дь наш Ісус Христос об'явив мені.

Но сделаю все, чтобы вы и после моего отшествия сохранили способность всегда помнить об этом.

А я пильнуватиму, щоб ви й по моє́му відхо́ді за́вжди мали це в пам'яті.

Мы не искусству плетения басен следовали, когда возвещали вам пришествие Господа нашего Иисуса Христа во всей силе: мы были очевидцами Его величия.

Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байка́ми, але бувши самови́дцями Його ве́личі.

Он честь и славу принял от Бога Отца, вложившего их для Него в слово прославленное, бесподобное: «Это — Мой Сын, Мой любимый Сын, угожденье Мое».

Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав!“

Этот возглас, донесшийся с небес, мы сами слышали, когда были с Ним на святой горе.

І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі.

Да и верное пророческое слово у нас тоже есть. Вы хорошо делаете, что полагаетесь на него, как на светильник, мерцающий в сумерках, пока не займется день и не взойдет утренняя звезда в ваших сердцах.

І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвидня́тися, і світова́ зірни́ця засяє у ваших серцях,

Конечно, нельзя упускать из виду, что никакое пророчество в Писании не является личным высказыванием.

бо ви знаєте перше про те, що жодне проро́цтво в Писа́нні від власного ви́яснення не залежить.

Никогда пророчество не было волеизъявлением человека: люди изрекали его от Бога под воздействием Святого Духа.

Бо проро́цтва ніко́ли не було з волі лю́дської, а звіщали його святі Божі му́жі, прова́джені Духом Святим.

« 5 глава 2 глава »