Титу 1 глава

Послание Титу
Русского Библейского Центра → Сучасний переклад

Павел, раб Божий и апостол Иисуса Христа ради избранников Божьих, ради того, чтобы они верили, знали истину и жили благочестиво

Вітання від Павла, слуги Божого й апостола Ісуса Христа. Мене було послано поширювати віру Богом обраних людей і сприяти повному пізнанню істини, що пов’язана з відданим служінням Богові,

С мыслью о вечной жизни, обещанной непритворным Богом прежде веков и времен

і таким чином дати обраним Богом людям надію на вічне життя. Бог, Який не обманює, пообіцяв вічне життя ще до початку часів.

И в свое время явленной от Него в слове проповеди, которая доверена мне по повелению Бога Спасителя нашего —

У належний час Він відкрив Слово Своє в проповіді, дорученій мені наказом Бога, нашого Спасителя.

Титу, истинному чаду моему по общей вере: благодать, мир от Бога Отца и Христа Иисуса, Спасителя нашего!

Пишу я до Тита, мого істинного сина у нашій спільній вірі. Благодать і мир тобі від Бога Отця і від Ісуса Христа, Спасителя нашого.

Я для того оставил тебя на Крите, чтобы ты завершил начатое дело и поставил во всех городах пресвитеров по моему указанию:

Я залишив тебе на Криті ось для чого: щоб ти довів до пуття незакінчене і настановив старійшин у всіх містах, як я тобі наказував.

Если ставить, то безупречного, единожды женатого, детей взрастившего в вере, исключающей разгульный образ жизни и непослушание.

Треба поставити людей цілком бездоганних, які мають лиш одну жінку [1] і діти яких також повинні вірити,[2] і не повинні бути звинуваченими в розпусті й непокорі.

Епископу как Божьему распорядителю не пристало быть небезупречным: норовистым, вспыльчивым, склонным к вину, рукоприкладству, стяжанию.

Старійшина, [3] як той, кому довірена Божа робота, мусить бути бездоганним, незухвалим, врівноваженим, не повинен бути п’яницею, запальним або корисливим.

А надо ему быть гостеприимным, склонным ко всему доброму, во всем соблюдающим меру, правду, святость, порядок,

Він повинен бути гостинним, розсудливим, має любити все добре, жити праведно, бути побожним, мусить володіти собою.

Верность подлинному слову учения, чтобы умел и здравым рассуждением воодушевить, и прекословие пресечь.

Він має твердо дотримуватися правдивого Послання, якого його навчали, щоб заохочувати людей істинним [4] Словом Божим і спростовувати хибні вчення.

Много есть неуемных пустословов и обманщиков, особенно среди обрезанных.

Це дуже важливо, оскільки є багато заколотників, які верзуть нісенітниці і вводять в оману інших. Я кажу особливо про віруючих-юдеїв.[5]

Их следует осадить: они растлевают целые дома, внушая из подлой корысти непотребное.

Їх необхідно змусити замовкнути. Вони руйнують цілі сім’ї, навчаючи того, чого не повинні навчати. І роблять це для того, щоб домогтися вигоди нечесним шляхом!

Один из них, их собственный пророк, сам сказал: «Критяне — извечные лжецы, гнусные звери, ленивцы ненасытные».

Один із їхніх пророків сказав: «Критяни — завжди брехуни, злі й ледачі ненажери».

Замечание верное. Поэтому не давай им спуску, чтобы в вере были небестолковы,

Це правда. Отже, завжди суворо докоряйте їм, щоб вони стали здоровими в своїй вірі,

Выбросили из головы иудейские выдумки и отказались жить по указке людей, расставшихся с истиной.

і більше не звертали уваги на юдейські міфи чи на заповіді тих, хто відвернувся від істини.

Для чистых все чисто. Но для отмеченных скверной и неверием чистого ничего нет. Осквернены и ум их, и совесть.

Для чистих усе чисте, а для заплямованих гріхом і невіруючих немає нічого чистого. Їхній розум і сумління опоганені.

Они толкуют о том, что знают Бога, но на деле Его отвергают. Сами же пакостны, мятежны и ни к какому доброму делу не годятся.

Вони твердять, що знають Бога, та вчинками своїми зрікаються Його. Вони гидкі й непокірливі, й довели, що неспроможні ні на які добрі діла.

« 4 глава 2 глава »