По Луке 1 глава

Евангелие по Луке
Русского Библейского Центра → Українська Біблія. Турконяк

 
 

После того как многие взяли на себя труд повествования о событиях, представляющих для нас истину
 
Оскільки багато хто брався складати розповіді про події, що відбулися в нас, [1]

И известных нам от самых ранних очевидцев и служителей Слова,
 
і як нам передали їх ті, які з самого початку були очевидцями й служителями Слова,

Надумалось и мне, после тщательного изучения всего, отступив к началу, дать тебе, уважаемый Теофил, их последовательное описание,
 
то задумав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високоповажний Теофіле,

Чтобы ты узнал достоверную суть того учения, в котором был наставлен.
 
щоб ти переконався в достовірності науки, якої навчився.

Во времена Ирода, царя Иудеи, был священник по имени Захария, из чреды Авия. Его жена была из дочерей Аароновых. Звали ее Елизавета.
 
У дні Ірода, царя Юдеї, був один священик на ім’я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, а ім’я її — Єлизавета.

Оба были праведны перед Богом, по всем заповедям и порядкам Господним поступали безупречно.
 
Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконували всі Господні заповіді й настанови.

Детей они не завели: Елизавета была бесплодна. Оба были в преклонных летах.
 
Та не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна; обоє постаріли в днях своїх.

В тот день Захария исполнял служение перед Богом в порядке своей чреды,
 
Одного разу, коли він за своєю денною чергою служив перед Богом,

И по священническому уставу выпал ему жребий войти в Храм Господень и возжечь благовонное курение.
 
за звичаєм священства випало йому ввійти до Господнього храму, щоб кадити.

Пока совершалось каждение, все множество народа молилось снаружи.
 
А весь народ під час кадіння молився знадвору.

И явился ему ангел Господень, встав по правую сторону кадильного жертвенника.
 
І з’явився йому Господній ангел, який стояв праворуч кадильного жертовника.

Увидев его, Захария оробел, смешался.
 
Захарія, коли побачив, жахнувся, його охопив страх.

Но ангел сказал ему: «Не бойся, Захария. Услышана твоя молитва. Елизавета, жена твоя, родит тебе сына. Назови его Иоанном.
 
Та ангел промовив до нього: Не бійся, Захаріє, тому що молитва твоя почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і даси йому ім’я Іван.

Он будет тебе радость и торжество. Многие отпразднуют его рождение.
 
І буде тобі радість та потіха, і багато хто зрадіє з його народження.

И будет он велик перед Господом, не захочет пить вина и сикеры и исполнится Святого Духа прямо с рождения.
 
Бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні п’янкого напою не питиме; і наповниться Духом Святим ще з лона своєї матері.

Многих сынов Израиля он возвратит Господу, их Богу,
 
І наверне він багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога;

Силой и духом Ильи будет предварять Господа, склонит сердца отцов к детям, гордыню юношей к мудрости старцев, представит Господу народ подготовленный».
 
і він ітиме перед Ним у дусі та силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а непокірних — до мудрості праведних, щоби приготувати Господу підготовлений народ.

Захария спрашивает ангела: «В чем видеть мне указание на это? Я уже стар, да и жена моя в преклонных летах».
 
І промовив Захарія до ангела: Із чого я про це дізнаюся? Адже я старий, та й дружина моя постаріла в днях своїх.

Ангел отвечает ему: «Я Гавриил. Я стою перед Богом. Он послал меня говорить с тобой, донести до тебя это известие.
 
У відповідь ангел сказав йому: Я Гавриїл, — той, хто стоїть перед Богом; мене послано говорити з тобою і благовістити тобі це.

У тебя отнимется язык и будешь оставаться нем до тех пор, пока оно не подтвердится. Ты не поверил моим словам, а они сбудутся в свое время».
 
І ось ти будеш мовчати і не зможеш говорити до того дня, поки це збудеться, за те, що ти не повірив моїм словам, які сповняться свого часу!

Люди ждали Захарию и не могли понять, почему он медлит в Храме.
 
Люди чекали на Захарію і дивувалися, чому він затримувався у храмі.

Выйдя к ним, он не мог ничего выговорить, и они поняли, что в Храме ему было видение. Он объяснялся с ними знаками и оставался нем.
 
Коли він вийшов, то не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі, а він говорив до них знаками й залишався німим.

Подошли к концу дни его служения, и он вернулся домой.
 
І коли закінчилися дні його служіння, він пішов до свого дому.

Вскоре его жена Елизавета забеременела и пять месяцев не выходила из дому. Она говорила:
 
А після тих днів його дружина Єлизавета зачала й таїлася п’ять місяців, кажучи:

«Так сотворил мне Господь. И вовремя! Его взор остановился на мне, чтобы снять с меня людскую молву».
 
Так мені вчинив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоби зняти мою ганьбу перед людьми.

На шестой месяц Бог послал ангела Гавриила в город Назарет, что в Галилее,
 
А на шостому місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до галилейського міста, названого Назаретом,

К девушке, обрученной с Иосифом из дома Давида. Имя девушки — Мария.
 
до діви, зарученої із чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви — Марія.

Ангел пришел и сказал: «Радуйся, избранница! С тобой Господь».
 
І, прийшовши до неї, сказав: Радій [2] , сповнена благодаті! Господь з тобою, [благословенна ти між жінками].

От его слов Мария растерялась, не понимая, для чего такое приветствие.
 
Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означало б це привітання.

Ангел сказал ей: «Не бойся, Мария. Это тебе Божья милость.
 
Та ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.

Забеременеешь и родишь Сына. Дай Ему имя Иисус.
 
І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус.

Он будет велик, назван Сыном Всевышнего. И даст Ему Господь Бог престол Его отца Давида.
 
Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида,

Он будет царствовать над домом Иакова вечно. Царству Его не будет конца».
 
і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця!

Мария говорит ангелу: «Как это может быть, если я не знаю мужа?».
 
І озвалася Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?

Ангел отвечал: «На тебя сойдет Святой Дух и осенит тебя сила Всевышнего, поэтому у рожденного Святого будет имя Сын Божий.
 
У відповідь ангел сказав їй: Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе огорне; тому й Святе, Котре народиться, назветься Сином Божим.

Елизавета, родственница твоя, считалась бесплодной, а зачала сына уже в годах и теперь на шестом месяце.
 
Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на шостому місяці;

Для Бога нет ничего невозможного».
 
тому що жодне слово не буває у Бога безсилим!

Тогда Мария сказала: «Я в руках Господа. Пусть будет как ты говоришь». И ангел ушел.
 
А Марія промовила: Ось, я раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм! І ангел відійшов від неї.

Теми же днями Мария не мешкая собралась и пошла в город Иудин, что на горах,
 
Тими днями Марія, вставши, поспішно пішла в гірську місцевість, до міста Юдиного.

И с приветствием к Елизавете вошла в дом Захарии.
 
Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.

Елизавета услышала приветствие Марии, и в ней толкнулось дитя. Она исполнилась Святого Духа
 
Коли ж почула Єлизавета привітання Марії, заворушилося немовля в її утробі. Єлизавета сповнилася Святим Духом

И с чувством сказала: «Благословенна ты среди женщин! Благословенно твое дитя!
 
і вигукнула гучним голосом, промовляючи: Благословенна ти між жінками і благословенний плід твоєї утроби!

И кто я, что пришла ко мне Мать Господа моего?!
 
І звідки ж мені це, щоби до мене прийшла мати мого Господа?

Лишь только прозвучало у меня в ушах твое приветствие, во мне от радости толкнулось дитя.
 
Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моїй утробі.

Счастлива та, что поверила! Все, что сказал ей Господь, совершится».
 
Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться сказане їй Господом!

Мария говорит: «Величает душа моя Господа.
 
А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

Счастлив дух мой перед Богом Спасителем моим,
 
і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм,

Что обратил Он взор на смирение рабы Своей. Отныне благословенной будут почитать меня в поколениях.
 
бо Він зглянувся на покору раби Своєї. Ось, віднині блаженною зватимуть мене всі роди,

Сотворил мне великое Сильный, свято имя Его.
 
бо зробив мені велике Сильний! І святе Ім’я Його,

Из поколения в поколение милость Его — к убоявшимся Его.
 
і милість Його з роду в рід для тих, хто боїться Його.

Явил Он силу руки Своей: рассеял высокомерных с их самомнением,
 
Він показав силу руки Своєї, розсіяв гордих думками сердець їхніх,

Свергнул властителей с престолов — и возвысил смиренных,
 
скинув сильних з престолів і підняв покірних,

Забитых нуждой оделил благами, а богатых отпустил ни с чем.
 
голодним дав достаток, а багатих відіслав ні з чим.

Позаботился о рабе Своем Израиле, дал знать, что помнит о милости,
 
Пригорнув Ізраїля, слугу Свого, щоби згадати милість,

Обещанной нашим праотцам — Аврааму и потомкам его — навеки».
 
як і проголосив нашим батькам — Авраамові та роду його аж до віку!

Мария прогостила у нее около трех месяцев и вернулась домой.
 
Тож Марія перебула в неї якихось три місяці й повернулася до свого дому.

Пришло время Елизавете рожать, и она родила сына.
 
А Єлизаветі настав час родити; і вона народила сина.

Узнали соседи и родственники о великой ей от Господа милости и радовались вместе с ней.
 
Почули сусіди та її родина, що Господь щедро злив Свою милість на неї, і раділи разом з нею.

На восьмой день пришли обрезать младенца и хотели было дать ему имя по отцу — Захария.
 
Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарією.

Но мать сказала: «Нет, нужно назвать его Иоанном».
 
Та озвалася його мати й сказала: Ні, хай буде названий Іваном!

Ей говорят: «Таким именем никого в твоем роду не называли».
 
А їй сказали, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім’ям.

И знаками спрашивают отца, как он хочет его назвать.
 
Тож знаками питали його батька, як хотів би його назвати.

Захария попросил дощечку и написал: «Иоанн». Всем это было удивительно.
 
Попросивши дощечку, написав слова: Його ім’я — Іван! І всі здивувалися.

И тотчас отпустило ему уста и язык, и он заговорил, благословляя Бога.
 
У ту мить відкрилися його уста та його язик, і він став говорити, благословляючи Бога.

Это потрясло всех живущих по соседству, и молва об этом прошла по всей нагорной стране Иудее.
 
І страх напав на всіх їхніх сусідів; і по всій гірській околиці Юдеї розповідали про всі ці події.

Те, кто об этом слышал, молча задавали себе вопрос: «Кем же будет этот младенец?». С ним была рука Господня.
 
Усі, хто почув це, брали до свого серця, запитуючи: Ким же буде ця дитина? Бо Господня рука була з нею!

Захария, отец его, исполненный Святого Духа, прорекал:
 
Його батько Захарія наповнився Духом Святим і став пророкувати, промовляючи:

«Благословен Господь, Бог Израиля. Он посетил Свой народ, сотворил ему свободу,
 
Благословенний Господь, Бог Ізраїля, бо Він відвідав і викупив Свій народ,

Воздвиг рог спасения нашего в доме раба Своего Давида;
 
Він підніс нам ріг [3] спасіння у домі Свого слуги Давида,

Сдержал слово, сказанное в давние времена через святых Своих пророков,
 
як заповідав устами святих Своїх відвічних пророків,

Что спасет нас от наших врагов, от руки ненавидящих нас.
 
що спасе нас від наших ворогів і з руки всіх, хто ненавидить нас,

Он сотворил милость нашим отцам, не забыл о святом Своем договоре,
 
щоб виявити милість нашим батькам і згадати Свій святий Завіт,

О клятвенном обещании отцу нашему Аврааму позволить нам
 
Який дотримає клятву, котру Він дав нашому батькові Авраамові,

Уйти из вражеских рук и уже без оглядки
 
щоб ми визволилися з руки ворогів і без страху

Служить Ему в святости и правде перед Ним во все дни нашей жизни.
 
служили Йому у святості й праведності, доки будемо жити.

А ты, дитя, будешь зваться пророком Всевышнего. Ты идешь прежде Господа — путь Ему приготовить,
 
І ти, дитино, будеш названа пророком Всевишнього, бо ти йтимеш перед Господом, щоби приготувати Йому дорогу;

Народу Его открыть правду о спасении через отпущение грехов
 
щоби дати пізнати Його народові спасіння через прощення їхніх гріхів;

По утробной Бога нашего милости. Сойдет к нам свет свыше
 
аби через превелике милосердя нашого Бога, в якому нас відвідає Схід з висоти,

И будет светить всем, кто живет во тьме, в тени смертной — откроет нашему взору путь к миру».
 
освітити тих, які перебувають у темряві та в смертній тіні, і спрямувати наші ноги на дорогу миру!

Между тем младенец рос, укреплялся духом. И был он в пустынных местах до того самого дня, когда явился перед Израилем.
 
А дитина росла й міцніла духом, перебуваючи в пустелях до дня свого з’явлення перед Ізраїлем.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.