2-е Петра 1 глава

Второе послание Петра
Русского Библейского Центра → Українська Біблія. Турконяк

Симеон Петр, раб и апостол Иисуса Христа — тем, кто принял от нашего Бога и Спасителя Иисуса Христа правду и веру и у нас равно драгоценную:

Симон-Петро, раб і апостол Ісуса Христа, — до тих, хто завдяки праведності нашого Бога і Спасителя Ісуса Христа прийняв віру, рівноцінну нашій.

Милость вам и мир! — они щедро даются тому, кто знает Бога и Иисуса, Господа нашего.

Благодать вам і мир хай помножаться в пізнанні Бога й Ісуса, нашого Господа!

К нам от этого нашего знания поступает, передаваясь Божественной силой Того, кто призвал нас, все необходимое для благочестивой жизни. Славой и благом совершающимся, Ему присущим,

Усе те, що потрібне для життя і побожності, подарувала нам Його Божа сила — пізнанням Того, Хто покликав нас власною славою і чеснотою.

Сопровождаются великие, драгоценные дары, обещанные нам для приобщения к Божественному естеству. Удержитесь от капризов растленного мира.

Через них даровані нам дорогоцінні та великі обітниці, щоби через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши морального розтління, яке є у світі.

Прилагая все старание, сочетайте с верой добродетель, с добродетелью — опыт,

Тому докладіть усі старання, покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті — пізнання,

С опытом — обуздание, с обузданием — терпение, с терпением — благочестие,

в пізнанні — стриманість, у стриманості — терпеливість, у терпеливості — побожність,

С благочестием — братскую приязнь, с братской приязнью — любовь.

у побожності — братерство, а в братерстві — любов.

Если это у вас есть и прибавляется, то не без плода преуспеете в познании нашего Господа Иисуса Христа.

Адже коли це у вас є та примножується, то не залишить вас без діла, ні без плоду для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.

А у кого этого нет, тот слеп, близорук, забыл, что очищен от прежних своих грехов.

А в кому цього нема, той сліпий, короткозорий; він забув про очищення від своїх попередніх гріхів.

Тем более старайтесь, братья, все силы отдавать непреложному вашему призванию и долгу избранничества. Будете так делать — никогда не оступитесь.

Тому, брати, усе більше намагайтеся утвердити ваше покликання та обрання, тому що роблячи так, ніколи не спіткнетеся.

Тогда откроется вам приветливо доступ в вечное Царство нашего Господа и Спасителя Иисуса Христа.

Адже таким чином щедро забезпечиться вам вхід до вічного Царства нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа.

Я и в дальнейшем буду напоминать вам об этом, хоть вам и не в новость, да и в истине, вам явившейся, вы довольно усердны.

Тому я буду постійно нагадувати вам про це, хоч ви й знаєте і впевнені в теперішній істині.

Полагаю справедливым, пока обретаюсь в скинии сей телесной, не давать вам покоя всегдашним напоминанием.

Бо вважаю за справедливе, доки я ще в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням,

Вскорости оставлю скинию мою, о чем и Господь наш Иисус Христос подал мне знак,

знаючи, що невдовзі покину свою оселю, як і Господь наш Ісус Христос показав мені.

Но сделаю все, чтобы вы и после моего отшествия сохранили способность всегда помнить об этом.

Дбатиму, щоб і після мого відходу ви завжди про це пам’ятали.

Мы не искусству плетения басен следовали, когда возвещали вам пришествие Господа нашего Иисуса Христа во всей силе: мы были очевидцами Его величия.

Адже ми сповістили вам про силу та присутність Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитрими вигадками, але будучи очевидцями Його величі.

Он честь и славу принял от Бога Отца, вложившего их для Него в слово прославленное, бесподобное: «Это — Мой Сын, Мой любимый Сын, угожденье Мое».

Тому що Він прийняв честь і славу від Бога Отця, коли до Нього донісся від величної слави такий голос: Це — Мій Син, Мій улюблений, Якого Я вподобав!

Этот возглас, донесшийся с небес, мы сами слышали, когда были с Ним на святой горе.

І ми, будучи з Ним на святій горі, чули цей голос, що пролунав з неба.

Да и верное пророческое слово у нас тоже есть. Вы хорошо делаете, что полагаетесь на него, как на светильник, мерцающий в сумерках, пока не займется день и не взойдет утренняя звезда в ваших сердцах.

І ми маємо ще непорушне пророче слово. Ви добре робите, зважаючи на нього як на світильник, який світить у темному місці, — доки почне розвиднятися, і ранкова зоря засяє у ваших серцях,

Конечно, нельзя упускать из виду, что никакое пророчество в Писании не является личным высказыванием.

насамперед знаючи те, що жодне пророцтво в Писанні не постає з власного тлумачення.

Никогда пророчество не было волеизъявлением человека: люди изрекали его от Бога под воздействием Святого Духа.

Адже пророцтво ніколи не було з волі людини, але від Бога звіщали мужі, натхнені Святим Духом.

« 5 глава 2 глава »