Римлянам 1 глава

Послание Римлянам
Русского Библейского Центра → Українська Біблія. Турконяк

Павел, раб Христа Иисуса, призванный апостол, Богом востребованный на возвещение прекрасной вести.

Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для Божого Євангелія, [1]

Эта весть, издревле обещанная Богом в святых Писаниях через Его пророков, —

яке Він заздалегідь пообіцяв через Своїх пророків у Святих Писаннях,

Весть о Его Сыне. По естеству рождения Он потомок Давида,

про Свого Сина, Який тілом був нащадком Давида

А по Духу, в силу святости, — правомочный Сын Божий Иисус Христос, наш Господь, воскресший из мертвых.

і настановлений Сином Божим у силі, за Духом Святості, через воскресіння з мертвих — про Ісуса Христа, Господа нашого,

Он поручил мне благое дело апостольское: Его именем покорить вере все народы.

через Якого ми прийняли благодать і апостольство, щоби через Його Ім’я були послушні вірі всі народи,

И вас я могу тут назвать в числе тех, кто уже услышал зов Иисуса Христа.

між якими і ви, покликані Ісуса Христа, —

Всем в Риме любимым детям Божьим, призванному святому народу: милость вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа!

усім, хто в Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: благодать і мир вам від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!

Прежде всего благодарю Бога моего через Иисуса Христа за всех вас. Вера ваша уже дает знать о себе повсюду в мире.

Насамперед дякую моєму Богові через Ісуса Христа за всіх вас, що ваша віра звіщається в усьому світі.

Свидетель мне Бог, которому всеми силами служу, неся прекрасную весть о Его Сыне: не перестаю помнить о вас.

І свідком мені є Бог, Якому служу своїм духом у Євангелії Його Сина, що завжди про вас пам’ятаю,

Всегда в молитве прошу, чтобы мне по Божьей воле посчастливилось наконец навестить вас.

постійно прошу у своїх молитвах, щоб колись вдалося, з Божої волі, відвідати вас.

Очень хочу повидаться с вами, разделить с вами в пользу вашего возмужания духовный дар —

Прагну побачити вас, щоби передати вам якийсь духовний дар для вашого зміцнення;

Взаимное прибавление сил в нашей общей вере, вашей и моей.

тобто разом з вами втішитися спільною вірою — вашою і моєю.

Не хочу, братья, держать от вас в тайне, что я, до этого самого дня стесненный преградами, не раз собирался прийти к вам и позаботиться о созревании плода и у вас, как у других народов.

Не хочу, брати, щоб ви не знали того, як часто я бажав, аби мати якийсь плід і серед вас, як і серед інших язичників, прийти до вас, але все щось перешкоджало — аж до сьогодні.

Я в долгу перед эллинами и варварами, мудрыми и умом невеликими.

Я боржник перед греками і варварами, мудрими і немудрими;

Короче говоря, римляне, я решительно настроен идти с этой вестью наконец и к вам.

тому, щодо мене, то я готовий і вам, які в Римі, звістити Євангеліє.

Не стыжусь евангелия. В нем Божья сила — спасение верующего: прежде всего иудея, следом и эллина.

Адже я не соромлюся Радісної Звістки [Христа], тому що вона — Божа сила на спасіння кожному, хто вірить: перше — юдеєві, а тоді — грекові.

В нем и откровение: Божья правда дается за веру и только за веру. Написано: «Праведен, у кого вера. Он будет жить».

Адже праведність Божа відкривається в ній з віри у віру, як написано: А праведний вірою житиме.

Отворяется Божий гнев с неба на всякое зло и неправду людей, заслоняющих неправдой истину.

Оскільки гнів Божий з’являється з неба на всяку безбожність і неправедність людей, які правду стримують неправедністю;

А между тем им не нужно далеко ходить, чтобы знать о Боге: Бог Сам дал им это знание.

адже те, що можна знати про Бога, відоме їм, тому що Бог їм відкрив.

Постижение Его незримых свойств — вечной силы и Божественной сущности — от создания мира дается через восприятие творений. Вот и нет у них оправдания.

Тож Його невидиме — Його вічна сила і Божественність — від створення світу через творіння стає зрозумілим. Так що немає їм виправдання.

Познав Бога, они не стали прославлять Его как Бога, благодарения не воздали, а вместо этого забили себе голову пустыми идеями. Так их непонятливый ум погрузился во тьму.

Адже пізнавши Бога, вони не прославили Його як Бога, не подякували Йому. Але їхні думки стали нікчемними, а нерозумні їхні серця — оповиті темрявою.

Выставляя себя мудрецами, дошли до глупости

Називаючи себе мудрими, вони стали нерозумними,

И славу бессмертного Бога променяли на идолов — подобия смертного человека, птиц, зверей, пресмыкающихся.

і славу нетлінного Бога вони замінили подобою тлінної людини, птахів, чотириногих і плазунів.

Вот Бог и погрузил их в грязь вожделенную на осквернение собственных тел.

Тому Бог через пожадання їхніх сердець віддав їх нечистоті, щоб вони самі між собою безчестили свої тіла.

Божью истину они подменили обманом и поклонялись и служили предмету творения, а не Творцу, благословенному вовеки. Аминь.

Вони замінили Божу істину на неправду, поклонялися і служили творінню більше, ніж Творцеві, Який є благословенний навіки! Амінь [2].

За это Бог погрузил их в скверну страстей: женщины заменили естественное влечение противоестественным.

Тому Бог віддав їх ганебним пристрастям: їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне;

Наравне с ними и мужчины, пренебрегая естественным влечением к женщине, обратили воспаленную похоть друг на друга и мужчины с мужчинами творили срам, в самих себе получая за свое бесчинство должное возмездие.

так само й чоловіки, залишивши природне єднання з жінкою, розпалилися своєю пристрастю один до одного; чоловіки із чоловіками роблять ганьбу і самі в собі пожинають належну відплату за свій блуд.

Они отвергли мысль о познании Бога. И тогда Бог погрузил их в состояние поврежденного ума — совершать непотребное.

Оскільки вони вважали за непотрібне пізнати Бога, то видав їх Бог їхньому перекрученому розумові, щоби чинили те, чого не личить.

Поэтому им близка всякая неправда, ненависть, зависть, злоба. Им по душе коварство, кровожадность, дрязги и брань, плутовство, мошенничество, сплетни.

Вони сповнені всякої неправди, лукавства, зажерливості, злоби; повні заздрості, вбивства, суперечок, підступу, поганих звичок, пліткарства;

Они клеветники, богохульники, издевщики, наглецы, хвастуны, смутьяны, неслухи в родительском доме.

вони наклепники, богоненависники, напасники, зухвалі, горді, хвалькуваті, винахідники зла, непокірні батькам,

Они недалеки, вероломны, черствы, немилосердны.

нерозумні, зрадливі, безсердечні, [непримиренні], немилосердні.

Им известно о Божьем порядке, что делать все это — значит обрекать себя на смерть, и все равно не только делают, но и другим потворствуют, кто делает.

Вони, знаючи про суд Божий, що ті, хто таке коїть, варті смерті, не тільки продовжують це робити, але й схвалюють інших, які таке чинять.

« 1 глава 2 глава »