От Иоанна 1 глава

От Иоанна
Слово Жизни → Переклад Огієнка

В начале было Слово, и Слово было у Бога, и Слово было Богом.

На початку було Слово, а Слово в Бога було́, і Бог було Слово.

Оно было в начале у Бога.

Воно в Бога було на поча́тку.

Все, что существует, было сотворено через Него, и без Него ничего из того, что есть, не начало существовать.

Усе через Нього повста́ло, і ніщо, що повста́ло, не повстало без Ньо́го.

В Нем заключена жизнь, и эта жизнь — свет человечеству.

І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.

Свет светит во тьме, и тьма не поглотила его.

А Світло у те́мряві світить, і те́мрява не обгорну́ла його.

Богом был послан человек, по имени Иоанн.

Був один чоловік, що від Бога був по́сланий, — йому йме́ння Іван.

Он пришел как свидетель, свидетельствовать о свете, чтобы благодаря ему все поверили в этот свет.

Він прийшов на свідо́цтво, щоб засві́дчити про Світло, щоб повірили всі через нього.

Сам он не был светом, а пришел, чтобы свидетельствовать о свете.

Він тим Світлом не був, але сві́дчити мав він про Світло.

Был истинный свет, который просвещает каждого человека, приходящего в мир.

Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну люди́ну, що прихо́дить на світ.

Он был в мире, который через Него был создан, но мир не узнал Его.

Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.

Он пришел к своим, но свои не приняли Его.

До свого Воно прибуло́, — та свої відцура́лись Його.

Но всем тем, кто Его принял и кто поверил в Его имя, Он дал власть стать детьми Божьими.

А всім, що Його прийняли́, їм вла́ду дало́ дітьми́ Божими стати, тим, що вірять у Йме́ння Його,

Детьми, рожденными не обычным путем, не от желания человека, а рожденными от Бога.

що не з крови, ані з пожадли́вости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.

Слово стало человеком и жило среди нас. Мы видели Его славу, славу, которой наделен Единственный Сын Отца, полный милости и истины.

І Слово сталося тілом, і перебува́ло між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Одноро́дженого від Отця.

Иоанн свидетельствовал о Нем, провозглашая: — Это тот, о ком я говорил: "Идущий за мной стоит выше меня, потому что Он существовал еще до меня".

Іван сві́дчить про Нього, і кликав, говорячи: „Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я“.

По Его безграничной милости мы получаем одно благословение за другим.

А з Його повноти́ ми оде́ржали всі, — а то благода́ть на благода́ть.

Ведь через Моисея был дан закон, а милость и истина пришли через Иисуса Христа.

Зако́н бо через Мойсея був да́ний, а благода́ть та правда з'явилися через Ісуса Христа.

Бога никто никогда не видел, Его явил нам Его единственный Сын, который всегда пребывает с Отцом и который сам — Бог.

Ніхто Бога ніко́ли не бачив, — Одноро́джений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.

Жители Иерусалима послали к Иоанну священников и левитов, чтобы спросить его, кто он такой.

А це ось свідо́цтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: „Хто́ ти такий?“

Иоанн сказал им: — Я не Мессия. Он говорил об этом прямо, не скрывая.

І він визнав, і не зрікся, а визнав: „Я — не Христос“.

Они спросили его: — Тогда кто же ты? Илия? Он ответил: — Нет. — Так ты пророк? — Нет, — отвечал Иоанн.

І запитали його: „А хто ж? Чи Ілля́?“ І відказує: „Ні!“ „Чи пророк?“ І дав відповідь: „Ні!“

— Кто же ты? — спросили они тогда. — Скажи, чтобы мы смогли передать твой ответ тем, кто нас послал. Что ты сам скажешь о себе?

Сказали ж йому: „Хто́ ж ти такий, щоб дати відповідь тим, хто послав нас? Що́ ти кажеш про себе самого?“

Иоанн ответил им словами пророка Исайи: — "Я голос, взывающий в пустыне: выпрямите путь для Господа".

Відказав: „Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню“, як Іса́я пророк заповів“.

А посланные были фарисеями.

Посланці ж із фарисеїв були́.

Они допытывались: — Если ты не Мессия, не Илия и не пророк, то почему ты крестишь?

І вони запитали його та сказали йому́: „Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?“

Иоанн ответил: — Я крещу водой. Но среди вас стоит тот, кого вы не знаете.

Відповів їм Іван, промовляючи: „Я водою хрищу́, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.

Он придет после меня, и я не достоин даже развязать ремни Его сандалий.

Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'яза́ти ремінця́ від узуття́ Його я негідний“.

Это происходило в Вифании, на берегу Иордана, там, где крестил Иоанн.

Це в Віфа́нії ді́ялося, на тім боці Йорда́ну, де христив був Іван.

На следующий день Иоанн увидел идущего к нему Иисуса и сказал: — Вот Агнец Божий, который берет на себя грех мира!

Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: „Оце А́гнець Божий, що на Се́бе гріх світу бере!

Это о Нем я говорил: "Идущий за мной стоит выше меня, потому что Он существовал еще задолго до меня".

Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.

Я сам не знал Его, но я крещу водой для того, чтобы Его узнал Израиль.

І не знав я Його́; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився“.

И Иоанн подтвердил свои слова: — Я видел, как Дух Святой спускался на Него с небес в виде голубя и как Он остался на Нем.

І сві́дчив Іван, промовляючи: „Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.

Я бы не узнал Его, если бы пославший меня крестить водой не сказал мне: "На кого опустится и на ком останется Дух, тот и будет крестить людей Святым Духом".

І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: „Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, — це Той, Хто христитиме Духом Святим“.

Я видел это и свидетельствую, что Он — Божий Сын!

І я бачив, і засві́дчив, що Він — Божий Син!“

На следующий день Иоанн опять стоял с двумя своими учениками.

Наступного дня стояв зно́ву Іван та двоє з учнів його.

Увидев идущего Иисуса, он сказал: — Вот Агнец Божий!

І, поглянувши на Ісуса, що проходив, він сказав: „Ото А́гнець Божий!“

Двое из учеников слышали эти слова и последовали за Иисусом.

І почули два у́чні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.

Иисус обернулся и увидел, что они идут за Ним. — Что вы хотите? — спросил Он. — Учитель, скажи, где Ты живешь? — спросили они.

А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: „Чого́ ви шукаєте?“ А вони відказали Йому: „Равві́ — перекладене це визначає: „Учителю“, — де Ти живеш?“

— Идите за Мной, и вы сами увидите, — сказал Иисус. Они пошли, увидели, где Он живет, и пробыли у Него до четырех часов вечера.

Він говорить до них: „Ходіть і побачте!“ Ті пішли та й побачили, де́ Він жив, і в Нього той день перебули́. Було ж коло години десятої.

Одним из двух, слышавших слова Иоанна об Иисусе и пошедших за Ним, был брат Симона Петра, Aндрей.

А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Си́мона Петра.

Он разыскал своего брата Симона и сказал: — Мы нашли Мессию! — (что означает "Помазанник").

Він знайшов перше Си́мона, брата свого, та й говорить до нього: „Знайшли ми Месі́ю, що визначає: Христос“.

И привел его к Иисусу. Иисус посмотрел на Симона и сказал: — Симон, сын Иоанна, тебя будут звать Кифа, — (что значит "камень", а по-гречески "Петр").

І привів він його до Ісуса. На нього ж спогля́нувши, промовив Ісус: „Ти — Си́мон, син Йо́нин; будеш званий ти Ки́фа, що визначає: камінь“.

На следующий день Иисус решил идти в Галилею. Он нашел Филиппа и сказал ему: — Пойдем со Мной!

Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: „Іди за Мною!“

Филипп был из Вифсаиды, из того же города, что и Aндрей с Петром.

А Пилип із Віфсаїди похо́див, із міста Андрія й Петра.

Он нашел Нафанаила и сказал ему: — Мы встретили того, о ком написано в законе Моисея и о котором писали пророки. Это Иисус, сын Иосифа из Назарета.

Пилип Натанаї́ла знахо́дить та й каже йому: „Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Зако́ні й Пророки, — Ісуса, сина Йо́сипового, із Назаре́ту“.

Нафанаил ответил: — Разве из Назарета может быть что-нибудь доброе? — Пойди и посмотри, — сказал Филипп.

І сказав йому Натанаї́л: „Та хіба ж може бути з Назаре́ту що добре?“ Пилип йому каже: „Прийди та побач“.

Когда Иисус увидел идущего к Нему Нафанаила, Он сказал: — Вот истинный израильтянин, в котором нет ни тени притворства.

Ісус, угледівши Натанаїла, що до Нього Йде, говорить про нього: „Ото справді ізра́їльтянин, що немає в нім пі́дступу!“

— Откуда Ты меня знаешь? — удивился Нафанаил. Иисус ответил: — Еще до того, как Филипп позвал тебя, Я видел тебя под смоковницей.

Говорить Йому Натанаїл: „Звідки знаєш мене?“ Ісус відповів і до нього сказав: „Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти“.

Тогда Нафанаил сказал: — Учитель, Ты действительно Сын Божий, Ты царь Израиля!

Відповів Йому Натанаїл: „Учителю, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлі́в!“

Иисус сказал: — Ты говоришь это потому, что Я сказал, что видел тебя под смоковницей. Ты увидишь еще больше этого.

Ісус відповів і до нього сказав: „Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!“

И добавил: — Говорю вам истину, вы увидите открытые небеса и ангелов Божьих, спускающихся и поднимающихся к Сыну Человеческому.

І Він каже йому: „Поправді, поправді кажу́ вам: Відтепе́р ви побачите небо відкрите та анголів Божих, що на Лю́дського Сина підіймаються та спускаються“.

« 24 глава 2 глава »