Деяния 1 глава

Деяния
Слово Жизни → Переклад Огієнка

В моей первой книге, Феофил, я написал обо всем, что Иисус делал и чему Он учил от начала

Першу книгу я був написав, о Тео́філе, про все те, що Ісус від поча́тку чинив та навчав,

до того дня, когда, дав через Духа Святого повеления избранным Им апостолам, Он вознесся на небо.

аж до дня, коли через Духа Святого подав Він нака́зи апо́столам, що їх вибрав, і возні́сся.

После своего страдания Он представал перед этими людьми живым со многими доказательствами. Иисус являлся им еще в течение сорока дней и говорил о Божьем Царстве.

А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засві́дченнями багатьма́, і сорок день їм з'являвся та про Боже Царство казав.

Однажды, обедая вместе с ними, Он велел им не покидать Иерусалима, но ждать обещанного Отцом. — Это то, о чем вы слышали от Меня.

А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відхо́дили з Єрусалиму, а чекали обі́тниці Отчої, „що про неї — казав — ви чули від Мене.

Потому что Иоанн крестил водой, а вы через несколько дней будете крещены Святым Духом.

Іван бо водою христив, — ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!“

Когда ученики собрались вместе, они спросили Его: — Господи, не настало ли время Тебе восстановить царство Израиля?

А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: „Чи не ча́су цього відбуду́єш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?“

Он сказал им: — Не ваше дело знать времена и сроки, которые Отец установил своей властью.

А Він їм відказав: „То не ваша справа знати час та добу́, що Отець покла́в у вла́ді Своїй.

Когда на вас сойдет Святой Дух, вы получите силу и будете Моими свидетелями в Иерусалиме, по всей Иудее, в Самарии и до краев земли.

Та ви при́ймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками бу́дете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього кра́ю землі“.

Сказав это, Он на их глазах был поднят ввысь, и облако скрыло Его от их взглядов.

І, прорікши оце, як дивились вони, Він уго́ру возно́ситись став, а хмара забра́ла Його сперед їхніх оче́й.

Они пристально смотрели в небо, пока Он поднимался, как вдруг рядом с ними оказались два человека в белых одеждах.

А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі́ у білій одежі ось стали при них,

— Галилеяне, — сказали они, — что вы стоите и смотрите в небо? Этот Иисус, который был взят от вас в небеса, придет точно так, как, вы видели, Он ушел.

та й сказали: „Галілейські мужі, — чого стоїте́ й задивля́єтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, при́йде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!“

После этого они возвратились в Иерусалим с горы, называемой Масличной, которая находится на расстоянии субботнего пути от Иерусалима.

Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знахо́диться по́близько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.

Придя, они поднялись в верхнюю комнату и там оставались — Петр и Иоанн, Иаков и Aндрей, Филипп и Фома, Варфоломей и Матфей, Иаков сын Алфея, Симон Зелот и Иуда, сын Иакова.

А прийшовши, увійшли вони в го́рницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломі́й та Матвій, Яків Алфе́їв та Си́мон Зило́т, та Юда Яковів.

Все они соединились в постоянной молитве. С ними были и несколько женщин, а также мать Иисуса Мария и Его братья.

Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінка́ми, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.

В те дни Петр встал посреди верующих (в собрании было около ста двадцати человек)

Тими ж днями Петро став посеред братів — а наро́ду було поіменно до ста двадцяти — та й промовив:

и сказал: — Братья, должно было исполниться Писание, где Дух Святой предсказал через Давида об Иуде, который предал Иисуса на арест.

„Мужі-браття! Нале́жало збутись Писа́нню тому́, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопи́в,

Иуда был одним из нас и принимал участие в служении, которое мы совершаем.

бо він був зарахований з нами, і же́реб служі́ння оцього прийняв.

На деньги, полученные за совершенное им зло, он купил поле, но, упав вниз головой, он разбился и внутренности вывалились наружу.

І він поле набув за заплату злочи́нства, а впавши сторчма́, він тріснув надво́є, і все нутро́ його вилилось.

Об этом узнали все жители Иерусалима, и прозвали поле на своем языке Акелдама, то есть Поле Крови.

І стало відо́ме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те на́зване їхнього мовою Акелдама́, що є: Поле крови.

Ведь в книге Псалмов написано: "Пусть его двор будет пуст, и пусть никто там больше не живет" и "Пусть другой займет его должность".

Бо написано в книзі Псалмів: „Нехай пусткою стане мешка́ння його, і нехай пожильця́ в нім не бу́де“, а також: „А служі́ння його забере́ нехай інший“.

— Поэтому необходимо, чтобы один из тех людей, кто сопровождал нас все то время, когда Господь Иисус был среди нас, —

Отже треба, щоб один із тих мужів, що схо́дились з нами повсякча́с, як Господь Ісус вхо́див і вихо́див між нами,

начиная от крещения Иоанна и до того дня, когда Иисус был взят от нас — стал вместе с нами свидетелем Его воскресения.

зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той ра́зом із нами був свідком Його воскресіння“.

Предложили двоих: Иосифа, которого еще называют Варсавой или Юстом, и Матфия.

І поставили двох: Йо́сипа, що Варса́вою зветься, і що Юстом був на́званий, та Матті́я.

Aпостолы помолились: — Господи, Ты знаешь сердце каждого; укажи на одного из этих двоих, кого Ты избрал

А молившись, казали: „Ти, Господи, знавче всіх серде́ць, покажи з двох одно́го, котро́го Ти вибрав,

на служение апостола вместо Иуды, который ушел, куда ему суждено.

щоб він зайняв місце тієї служби й апо́стольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце“.

Потом они бросили жребий, и жребий выпал на Матфия, который и был причислен двенадцатым к одиннадцати апостолам.

І дали́ жеребки́ їм, — і впав жеребо́к на Матті́я, і він зарахований був до одинадцятьо́х апо́столів.

« 21 глава 2 глава »