К Римлянам 1 глава

К Римлянам
Слово Жизни → Переклад Огієнка

Павел, раб Иисуса Христа, призванный быть апостолом и избранный для проповеди Божьей Радостной вести,

Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апо́стол, вибраний для звіща́ння Єва́нгелії Божої,

которая была заранее обещана Богом через Его пророков в святых Писаниях,

яку Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писа́ннях,

о Его Сыне, который по своему человеческому происхождению был потомком Давида,

про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,

и через воскресение из мертвых, в силе, по духу святости был поставлен Сыном Божьим, о нашем Господе Иисусе Христе,

і об'явився Сином Божим у силі, за Ду́хом святости, через воскресіння з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,

через которого мы получили благодать и апостольство, чтобы ради Его имени привести к покорности вере людей из всех языческих народов,

що через Нього прийняли ми благода́ть і апо́стольство на по́слух віри через Ім'я́ Його між усіма́ народами,

среди которых находитесь и вы, призванные Иисуса Христа.

між якими й ви, покликані Ісуса Христа, —

Я обращаюсь ко всем любимым Богом, призванным быть Его святыми, которые живут в Риме. Благодать вам и мир от Бога Отца нашего и от Господа Иисуса Христа!

усім, хто знаходиться в Римі, улю́бленим Божим, покликаним святим, — благода́ть вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

Прежде всего я через Иисуса Христа благодарю Бога моего за всех вас, потому что о вашей вере известно всему миру.

Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.

Пусть Бог, которому я служу своим духом, проповедуя Радостную весть о Его Сыне, будет мне свидетелем в том, что я всегда вспоминаю о вас.

Бо свідок мені Бог, Якому служу́ духом своїм у звіща́нні Єва́нгелії Його Сина, що я безпереста́нно згадую про вас,

Я молюсь, чтобы по Божьей воле я смог бы, наконец, посетить вас.

і в моли́твах своїх за́вжди молюся, щоб воля Божа щасливо попрова́дила мене коли прийти до вас.

Я давно уже хочу увидеть вас и поделиться с вами дарами Духа, чтобы вы были укреплены

Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для змі́цнення вас,

или, скорее, чтобы мы могли взаимно ободрить друг друга своей верой, вашей и моей.

цебто потішитись ра́зом між вами спі́льною вірою — і вашою, і моєю.

Я хочу, чтобы вы знали, что я уже много раз собирался прийти к вам, но до сих пор мне постоянно что-то препятствовало. Я хотел увидеть плод своей проповеди среди вас, как это бывало среди других язычников.

Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я за́мір прийти до вас, але мені перешко́джувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших наро́дів.

Я должник и перед греками, и перед варварами, перед мудрыми и перед глупыми.

А ге́лленам і чужоземцям, розумним і немудрим — я боржни́к.

Поэтому я так жажду проповедовать Радостную весть и вам, живущим в Риме.

Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Єва́нгелію.

Я не стыжусь Евангелия, ведь оно — сила Божья для спасения каждому, кто верит, — прежде всего иудею, потом и язычнику.

Бо я не соромлюсь Єва́нгелії, бож вона — сила Божа на спасі́ння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім ге́лленові.

В Евангелии открыта праведность Божья от веры в веру, как и написано: "Праведный верой жив будет".

Праведність бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: „А праведний житиме вірою“.

С небес открывается гнев Божий на всякое нечестие и несправедливость людей, которые злом попирают истину.

Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гаму́ють неправдою,

То, что можно знать о Боге, известно им, потому что Бог явил им это.

тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив.

От создания мира невидимые качества Бога, Его вечная сила и божественная природа видны и могут быть поняты в том, что Он сотворил, и неверующим нет извинения,

Бо Його невиди́ме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, ду́манням про твори стає види́ме. Так що нема їм виправдання,

потому что хотя они узнали Бога, они не прославили Его как Бога и не были благодарны Ему; в своих размышлениях они зашли в тупик, и их неразумные сердца погрузились во мрак.

бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемні́ли своїми думка́ми, і запа́морочилось нерозумне їхнє серце.

Притязая на мудрость, они стали глупыми

Називаючи себе мудрими, вони потумані́ли,

и заменили славу нетленного Бога на образы, похожие на тленных людей, птиц, четвероногих животных и пресмыкающихся.

і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної люди́ни, і птахів, і чотириногих, і га́дів.

Поэтому Бог отдал их на произвол их же собственных низменных желаний и они сами оскверняли свои тела нечистотой.

Тому́ то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечи́стість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.

Эти люди заменили Божью истину на ложь и поклонялись и служили созданию, а не Создателю, который достоин вечной славы, аминь.

Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творце́ві, що благослове́нний навіки, амі́нь.

Итак, Бог оставил их на волю их постыдных страстей, и в результате женщины вместо естественных отношений стали делать то, что противно их природе;

Через це Бог їх видав на пожадливість гане́бну, — бо їхні жінки замінили природне єдна́ння на протиприродне.

мужчины тоже вместо естественных отношений с женщинами стали разжигаться страстью друг к другу; мужчины с мужчинами делают постыдные вещи и сами в себе получают наказание за свое извращение.

Так само й чоловіки, позоставивши природне єдна́ння з жіночою статтю, розпали́лися своєю пожадливістю один до о́дного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли́ в собі відплату, відповідну їхньому блу́дові.

A поскольку познание о Боге они посчитали чем-то ненужным, то Бог оставил их на произвол их испорченных умов, допустив им делать то, чего делать не должно.

А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізна́нні, видав їх Бог на розум переве́рнений, — щоб чинили непристойне.

Они полны всякой неправедности, зла, жадности, порочности; полны зависти, убийства, раздоров, обмана, коварства, сплетен.

Вони повні всякої неправедности, лукавства, заже́рливости, зло́би, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звича́їв,

Они клеветники, богоненавистники, наглые, надменные, хвастливые, изобретательные на зло, непокорные родителям;

обмовники, наклепники, богонена́видники, напасники́, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухня́ні батькам,

нет в них ни рассудка, ни веры, ни любви, ни милости.

нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилости́ві.

Божье отношение им известно: все, кто живет такой жизнью, достойны смерти, но они не только сами продолжают грешить, но и одобряют других, поступающих так же.

Вони знають при́суд Божий, що ті, хто чинить таке, ва́рті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.

« 1 глава 2 глава »