Деяния 17 глава

Деяния
Слово Жизни → Сучасний переклад

Пройдя Aмфиполь и Aполлонию, они пришли в Фессалоники, где была иудейская синагога.

Пройшовши через Амфіполь та Аполонію, Павло та Сила прибули до Солуні, де була юдейська синагога.

Павел, по своему обычаю, пошел в синагогу. Там он три субботы подряд рассуждал с иудеями о Писании,

Павло, за своїм звичаєм, пішов туди й протягом трьох субот обговорював з юдеями Святе Писання.

объясняя и доказывая, что Мессия должен был пострадать и воскреснуть из мертвых. — Иисус, о котором я вам проповедую, и есть этот Мессия, — говорил Павел.

Він їм пояснював і доводив, що Христу належало прийняти страждання і що Він мусив воскреснути з мертвих. Павло казав: «А цей Ісус, про Якого я вам розповідаю — то й є Христос».

Им удалось убедить нескольких иудеев, многих богобоязненных греков и немало знатных женщин, и они присоединились к Павлу и Силе.

Декого з тих людей вони переконали, й ті приєдналися до Павла та Сили. Багато віруючих греків, і ще чимало знатних жінок долучилося до громади віруючих.

Это возбудило зависть остальных иудеев, и они, взяв с собой негодных людей из уличного сброда, собрали толпу и устроили в городе беспорядки. Они ринулись к дому Иасона, ища Павла и Силу, чтобы вывести их к толпе.

Але юдеї, які не повірили в Благовість, сповнені заздрощів, знайшли якихось розбишак з базарної площі, зібрали юрмисько й заходилися підбурювати ціле місто. Вони прийшли до Ясонової оселі, сподіваючись знайти там Павла й Силу, щоб вивести їх до людей.

Не найдя их там, они потащили Иасона и других братьев к городским властям. — Эти люди устраивают беспорядки по всему миру, а сейчас пришли и сюда, — кричала толпа,

А не знайшовши, потягли Ясона та ще декого з віруючих до міських урядовців. Вони вигукували: «Ці люди, які підбурюють весь світ, зараз прийшли сюди!

— и Иасон принял их в свой дом. Они нарушают повеления императора и говорят, что есть другой царь, которого зовут Иисус.

Ясон прийняв їх у своєму домі. Всі вони чинять супроти цезаревих указів, стверджуючи, що існує інший Цар, Якого вони називають Ісусом».

Толпа и городские власти, слыша это, встревожились.

Натовп і міські урядовці були збентежені цими словами.

Они взяли с Иасона и остальных залог и отпустили их.

Вони взяли з Ясона та інших заставу й відпустили їх.

Братья же немедленно ночью отправили Павла и Силу в Верию. Прибыв в Верию, они пошли в иудейскую синагогу.

Тієї ж ночі браття вислали Павла та Силу до Верії. Прибувши туди, Павло та Сила прийшли до юдейської синагоги.

Верийцы, в отличие от фессалоникийцев, были людьми более широкого склада ума. Они с большим интересом восприняли сказанное Павлом и каждый день исследовали Писания, чтобы проверить, соответствует ли это истине.

Люди в Верії були більш сприйнятливими до Божого вчення, ніж ті у Солуні. Вони сприйняли Послання з великим запалом й щодня вивчали Святе Писання, щоб переконатися, чи правда все те, про що їм казав Павло.

Многие из них поверили, поверило также много знатных гречанок и немало греков.

Зрештою, багато юдеїв повірило в Господа, а серед них чимало знатних греків: чоловіків і жінок.

Но когда иудеи в Фессалониках узнали о том, что Павел проповедует слово Божье в Верии, они пришли и туда и стали волновать и возмущать народ.

Коли солунські юдеї довідалися, що Павло проповідує Слово Боже й у Верії, вони також прийшли туди й почали намовляти й підбурювати народ.

Братья сразу же отослали Павла к морю, а Сила и Тимофей остались в городе.

Тоді браття негайно відправили Павла на узбережжя, а Сила й Тимофій лишились у Верії.

Провожатые Павла пришли с ним в Aфины и затем отправились обратно с повелением Павла Силе и Тимофею как можно скорее прийти к нему.

Ті, хто супроводжували Павла, привели його до Афін. Перш ніж вони повернулися до Солуні, Павло наказав їм переказати Силі та Тимофію, щоб, як тільки випаде нагода, вони негайно приєдналися до нього.

Павел в ожидании своих спутников ходил по Aфинам, и его возмущало огромное количество идолов в этом городе.

Поки Павло чекав в Афінах Силу й Тимофія, дух його страждав, коли він бачив, що в місті повно бовванів.

Он беседовал в синагоге с иудеями и чтущими Бога греками. Каждый день он говорил со случайными встречными на базарной площади.

Щодня він розмовляв у синагозі з юдеями й богобійними греками, а також із тими, кого зустрічав на базарній площі.

В беседу с ним вступали и некоторые философы, принадлежавшие к школам эпикурейцев и стоиков. Одни спрашивали: — И что этот пустомеля хочет сказать? Другие говорили: — Он, кажется, проповедует чужеземных богов, — потому что Павел проповедовал Радостную весть о Христе и Его воскресении.

Деякі філософи, епікурейці та стоїки почали сперечатися з Павлом. Одні з них питали: «Що цей базікало хоче сказати?» Інші казали: «Здається, він проповідує про іноземних богів». Вони казали так, бо Павло проповідував Добру Звістку про Ісуса та воскресіння.

Павла привели в Aреопаг и попросили: — Расскажи нам, что это за новое учение, которое ты проповедуешь?

Вони запитали Павла: «Чи можна нам узнати, що це за таке нове вчення, про яке ти говориш?

Ты говоришь о чем-то странном, и нам хотелось бы знать, что все это значит.

Ми чуємо від тебе якісь дивні речі, то хотіли б зрозуміти, що вони означають».

Наилучшим времяпрепровождением для афинян и живущих там иностранцев было говорить или слушать что-нибудь новое.

(Всі афіняни та іноземці, які жили там, марнували час, переповідаючи щось нове і нечуване).

И Павел, встав посреди Aреопага, сказал: — Aфиняне! Я по всему вижу, что вы очень религиозны.

Тоді Павло став перед Ареопагом і сказав: «Мужі афінські, як я бачу, ви люди дуже релігійні.

Я ходил вокруг и внимательно осматривал ваши святыни. На одном из жертвенников было написано: "Неизвестному богу". Об этом неизвестном Боге, которого вы почитаете, даже не зная, кто Он такой, я и хочу вам рассказать.

Бо коли я ходив і дивився на речі, яким ви поклоняєтеся, то помітив вівтар, на якому було написано: ”НЕВІДОМОМУ БОГОВІ”. Отже, ви поклоняєтеся Тому, Кого не знаєте. Це і є Той Бог, Якого я проповідую.

Бог, сотворивший мир и все, что в нем, является Господом неба и земли. Он не живет в храмах, построенных руками людей,

Бог, Який створив світ і все, що в ньому є (оскільки Він Господь небес і землі), не живе в рукотворних храмах.

и не нуждается в том, чтобы люди служили Ему своими руками, как будто Ему что-то нужно, ведь Он сам дает всем людям жизнь, дыхание и все.

Йому не служать людські руки, так ніби Він у чомусь має потребу. Це Він дає кожному з нас життя й дихання і все інше.

От одного человека Он произвел все человечество, чтобы люди заселили всю землю, на которой Он определил для всех время и место обитания,

З одного чоловіка Він створив усі народи, щоб вони заселили цілу землю. Він установив для всіх них терміни і кордони проживання.

и чтобы они искали Бога, могли ощутить Его и найти Его, хотя Он и не далек от каждого из нас.

Він зробив так, щоб вони прагнули Бога, і щоб, можливо, шукаючи, знайшли Його. Адже Він — поруч із кожним.

В Нем мы живем, движемся и существуем, как об этом говорили и некоторые из ваших поэтов: "Ведь мы — Его род".

„Ми в Ньому живемо, ми в Ньому рухаємося, ми в Ньому існуємо, — каже дехто із ваших поетів, — бо ми Його діти”.

И если мы от Него произошли, то мы не должны представлять Божество в виде золотого, серебряного или каменного истукана, или в виде какого-либо образа, сделанного по замыслу и умением человека.

Тож якщо ми Божі діти, ми не повинні вважати, що Він подібний до чогось, що може бути сформоване вмінням або уявою людською. Його не можна створити з золота, срібла або каменя.

Итак, оставляя в стороне времена невежества, Бог повелевает сейчас всем людям повсюду покаяться.

У минулому ми не знали Бога, і Він не зважав на те незнання, але зараз Господь вимагає, щоб усі люди повсюди покаялися і прийшли до Нього.

Он назначил день, когда Он будет судить мир справедливым судом через Человека, которого Он сам избрал. Он удостоверил для всех Его избрание, воскресив Его из мертвых!

Бо Він призначив День, коли судитиме світ судом Чоловіка, Якого Він обрав. Бог довів це кожному, воскресивши Того Чоловіка з мертвих».

Когда они услышали о воскресении из мертвых, то некоторые из них начали посмеиваться, другие же сказали: — Об этом мы послушаем тебя в другой раз.

Почувши про воскресіння з мертвих, дехто з присутніх засміявся. Але інші промовили: «Ми б хотіли, щоб ти про все це розповів знову».

С этим Павел и покинул собрание.

По цих словах Павло пішов звідти.

Несколько человек, однако, заняли сторону Павла и поверили. Среди них были Дионисий, член Aреопага, женщина по имени Дамарь и другие.

Деякі з людей приєдналися до нього і повірили. Серед них був Дионісій, член Ареопагу, жінка на ймення Дамара і ще дехто з ними.

« 16 глава 18 глава »