К Титу 1 глава

К Титу
Слово Жизни → Сучасний переклад

Павел, раб Бога и апостол Иисуса Христа, посланный, чтобы приводить избранных к вере и знанию истины, которая ведет к благочестию

Вітання від Павла, слуги Божого й апостола Ісуса Христа. Мене було послано поширювати віру Богом обраних людей і сприяти повному пізнанню істини, що пов’язана з відданим служінням Богові,

и дает надежду на вечную жизнь. Эту вечную жизнь еще до сотворения мира нам обещал Бог, который никогда не лжет.

і таким чином дати обраним Богом людям надію на вічне життя. Бог, Який не обманює, пообіцяв вічне життя ще до початку часів.

И когда подошло назначенное время, Он объявил о своих планах через проповедь, которая была доверена мне по повелению Бога — нашего Спасителя.

У належний час Він відкрив Слово Своє в проповіді, дорученій мені наказом Бога, нашого Спасителя.

Титу, моему родному сыну по общей вере. Благодать и мир от Бога Отца и Христа Иисуса — нашего Спасителя.

Пишу я до Тита, мого істинного сина у нашій спільній вірі. Благодать і мир тобі від Бога Отця і від Ісуса Христа, Спасителя нашого.

Я оставил тебя на Крите, чтобы ты довел до конца то, что было начато, и назначил руководителей церкви в каждом городе, как я тебе велел.

Я залишив тебе на Криті ось для чого: щоб ти довів до пуття незакінчене і настановив старійшин у всіх містах, як я тобі наказував.

Руководитель должен быть человеком с безупречной репутацией, живущим только с одной женой; его дети должны быть верующими и не вызывать упреков в распущенности или непослушании.

Треба поставити людей цілком бездоганних, які мають лиш одну жінку [1] і діти яких також повинні вірити,[2] і не повинні бути звинуваченими в розпусті й непокорі.

Ему доверена работа как бы Божьего управляющего, и он должен быть безупречен. Он не должен быть высокомерным, раздражительным, склонным к пьянству, агрессивным, преследующим корыстные цели.

Старійшина, [3] як той, кому довірена Божа робота, мусить бути бездоганним, незухвалим, врівноваженим, не повинен бути п’яницею, запальним або корисливим.

Наоборот, ему следует быть гостеприимным, любящим добро, благоразумным, справедливым, благочестивым, умеющим владеть собой человеком.

Він повинен бути гостинним, розсудливим, має любити все добре, жити праведно, бути побожним, мусить володіти собою.

Он должен быть верен слову истины, которому был научен, чтобы он мог наставлять других в здравом учении и изобличать тех, кто ему противится.

Він має твердо дотримуватися правдивого Послання, якого його навчали, щоб заохочувати людей істинним [4] Словом Божим і спростовувати хибні вчення.

Есть много людей, а особенно среди евреев, которые не признают над собой власти, занимаются пустыми разговорами и обманывают других.

Це дуже важливо, оскільки є багато заколотників, які верзуть нісенітниці і вводять в оману інших. Я кажу особливо про віруючих-юдеїв.[5]

Их надо принуждать молчать, потому что они ради низкой корысти развращают целые семьи, уча тому, чему не следует.

Їх необхідно змусити замовкнути. Вони руйнують цілі сім’ї, навчаючи того, чого не повинні навчати. І роблять це для того, щоб домогтися вигоди нечесним шляхом!

Даже один из них, их собственный пророк сказал: "Критяне всегда лжецы, злобные скоты, ленивые обжоры".

Один із їхніх пророків сказав: «Критяни — завжди брехуни, злі й ледачі ненажери».

И это верное свидетельство. Поэтому строго выговаривай им, чтобы их вера была здравой,

Це правда. Отже, завжди суворо докоряйте їм, щоб вони стали здоровими в своїй вірі,

чтобы они не обращали внимания на иудейские выдумки и требования людей, отвернувшихся от истины.

і більше не звертали уваги на юдейські міфи чи на заповіді тих, хто відвернувся від істини.

Для чистых все чисто, но для людей испорченных и неверующих нет ничего чистого, потому что их ум и совесть испорчены.

Для чистих усе чисте, а для заплямованих гріхом і невіруючих немає нічого чистого. Їхній розум і сумління опоганені.

Они заявляют, что знают Бога, но своими делами отвергают Его. Они отвратительны, непослушны и бесполезны для всякого доброго дела.

Вони твердять, що знають Бога, та вчинками своїми зрікаються Його. Вони гидкі й непокірливі, й довели, що неспроможні ні на які добрі діла.

« 4 глава 2 глава »