Римлянам 11 глава

Послание к Римлянам апостола Павла
Синодальный перевод → Пераклад Сабілы і Малахава

 
 

Итак, спрашиваю: неужели Бог отверг народ Свой? Никак. Ибо и я Израильтянин, от семени Авраамова, из колена Вениаминова.
 
Пагэтаму пытаюся: няўжо адкінуў Бог народ Свой? Хай ня будзе (такога)! Бо і я ізраэлянін ад насеньня Абрагамавага, з роду Бэньямінавага.

Не отверг Бог народа Своего, который Он наперёд знал. Или не знаете, что говорит Писание в повествовании об Илии? как он жалуется Богу на Израиля, говоря:
 
Ня адкінуў Бог народу Свайго, які ведаў наперад. Хіба ня ведаеце, што кажа Пісаньне пра Ільлю? Як ён скардзіцца Богу на Ізраэля, кажучы:

«Господи! пророков Твоих убили, жертвенники Твои разрушили; остался я один, и моей души ищут».
 
«Госпадзе! Прарокаў Тваіх яны забілі і ахвярнікі Твае разбурылі, і я застаўся адзін, і яны шукаюць (і) маёй душы».

Что же говорит ему Божеский ответ? «Я соблюл Себе семь тысяч человек, которые не преклонили колени перед Ваалом».
 
Але што кажа яму Божы адказ? «Я пакінуў Сабе сем тысячаў мужчынаў, якія ня ўкленчылі перад Баалам».

Так и в нынешнее время, по избранию благодати, сохранился остаток.
 
Такім жа чынам і ў цяперашні час захавалася рэшта па выбраньню Багадаці.

Но если по благодати, то не по делам; иначе благодать не была бы уже благодатью. А если по делам, то это уже не благодать; иначе дело не есть уже дело.
 
Калі ж па Багадаці, то ўжо ня ад учынкаў, інакш Багадаць ужо ня зьяўляецца Багадацьцю. Калі ж ад учынкаў, то гэта ўжо ня Багадаць, інакш учынак ужо ня ёсьць учынак.

Что же? Израиль, чего искал, того не получил; избранные же получили, а прочие ожесточились,
 
Што ж? Чаго Ізраэль шукае, таго ня атрымаў; выбраная ж (частка) атрымала, а астатнія былі ажарсьцьвёнымі,

как написано: «Бог дал им дух усыпления, глаза, которыми не видят, и уши, которыми не слышат, даже до сего дня».
 
як напісана: «Даў ім Бог дух атупеньня: вочы — каб ня бачыць і вушы — каб ня чуць, нават да сягоньняшняга дня».

И Давид говорит: «да будет трапеза их сетью, тенётами и петлёю в возмездие им;
 
І Давід кажа: «Хай будзе трапеза іхняя (для іх) пасткаю і сілом, і спакусай, і адплатаю ім.

да помрачатся глаза их, чтобы не видеть, и хребет их да будет согбен навсегда».
 
Хай будуць зацемраны вочы іхныя, каб ня бачыць і хрыбет іхны сагні назаўсёды».

Итак, спрашиваю: неужели они преткнулись, чтобы совсем пасть? Никак. Но от их падения спасение язычникам, чтобы возбудить в них ревность.
 
Пагэтаму пытаюся: няўжо яны спатыкнуліся, каб (зусім) упасьці? Хай ня будзе (такога)! Але іхны ўпадак (служыць на) выратаваньне паганам, каб выклікаць рупнасьць іхную.

Если же падение их — богатство миру, и оскудение их — богатство язычникам, то тем более полнота их.
 
Калі ж упадак іхны — багацьце сьвету, а зьбядненьне іхнае — багацьце паганаў, насколькі ж большая іхная поўная мера?

Вам говорю, язычникам. Как Апостол язычников, я прославляю служение моё.
 
Бо вам кажу, паганам. Таму што я зьяўляюся Апосталам паганаў, (я) ганаруся служэньнем маім.

Не возбужу ли ревность в сродниках моих по плоти и не спасу ли некоторых из них?
 
Ці ня выклічу (я) рупнасьць у (сваякоў) маіх па целу і (ці ня) выратую нікаторых ізь іх?

Ибо если отвержение их — примирение мира, то что будет принятие, как не жизнь из мёртвых?
 
Калі ж адхіненьне іхнае — замірэньне сьвету, чым (жа зьяўляецца) прыняцьце, калі ня жыцьцём ізь мёртвых?

Если начаток свят, то и целое; и если корень свят, то и ветви.
 
Калі ж рашчына сьвятая, (то) і месіва — (сьвятое); і калі корань сьвяты, то і галінкі (сьвятыя).

Если же некоторые из ветвей отломились, а ты, дикая маслина, привился на место их и стал общником корня и сока маслины,
 
Калі ж нікаторыя із галінак былі адламанымі, а ты, дзікая аліва, была прышчэплена між імі і стала супольніцай караня і сакавітасьці алівы,

то не превозносись перед ветвями. Если же превозносишься, то вспомни, что не ты корень держишь, но корень тебя.
 
(дык) ня вывышшайся над галінамі. Калі ж вывышшаешся, (то ведай, што) ня ты трымаеш корань, а корань цябе.

Скажешь: «ветви отломились, чтобы мне привиться».
 
Тады скажаш: галінкі адламаны, каб я быў прышчэплены.

Хорошо. Они отломились неверием, а ты держишься верою: не гордись, но бойся.
 
Добра. Яны адламаныя празь няверу, а ты трымаешся вераю: ня хванабэрся, але бойся.

Ибо если Бог не пощадил природных ветвей, то смотри, пощадит ли и тебя.
 
Бо калі Бог ня пашкадаваў прыродных галін, (то глядзі), каб пашкадаваў цябе.

Итак, видишь благость и строгость Божию: строгость к отпадшим, а благость к тебе, если пребудешь в благости Божией; иначе и ты будешь отсечён.
 
Бачыш цяпер дабрыню і суворасьць Бога? Да першых, якія адпалі — суворасьць, а да цябе — дабрыню, калі застане́шся ў дабрыні (Бога). Інакш і ты будзеш адцяты.

Но и те, если не пребудут в неверии, привьются, потому что Бог силён опять привить их.
 
Бо і тыя, калі ня застануцца ў няверы, будуць прышчэплены, бо Бог мае сілу ізноў прышчапіць іх.

Ибо если ты отсечён от дикой по природе маслины и не по природе привился к хорошей маслине, то тем более сии природные привьются к своей маслине.
 
Калі ж ты адсечаны ад дзíкай па прыродзе алівы і прышчэплены да добрай па прыродзе алівы, наколькі больш гэтыя (галінкі), якія па прыродзе (добрыя) будуць прышчэплены да сваёй алівы.

Ибо не хочу оставить вас, братия, в неведении о тайне сей, — чтобы вы не мечтали о себе, — что ожесточение произошло в Израиле отчасти, до времени, пока войдёт полное число язычников;
 
Бо ня хачу, браты, каб вы ня ведалі гэтай тайны, каб вы ня (вельмі) мудрымі былі самі ў сабе, таму што ажарсьцьвеньне ў Ізраэлі адбылося часткова і да таго часу пакуль ня ўвойдзе паўната паганаў.

и так весь Израиль спасётся, как написано: «придёт от Сиона Избавитель, и отвратит нечестие от Иакова.
 
І так увесь Ізраэль будзе збаўлены, як напісана: «Прыйдзе Збаўца ад Сыёна і адверне грахоўнасьць ад Якуба».

И сей завет им от Меня, когда сниму с них грехи их».
 
І гэта ім ад Мяне Запавет, калі Я здыму (зь іх) грахі іхныя.

В отношении к благовестию, они враги ради вас; а в отношении к избранию — возлюбленные Божии ради отцов.
 
Адносна ж Эвангельля (яны ёсьць) ворагі дзеля вас; адносна ж выбраньня (яны ёсьць) любасныя дзеля ба́цькаў.

Ибо дары и призвание Божие непреложны.
 
Бо дары і прызваньне Бога (ёсьць) няадменныя.

Как и вы некогда были непослушны Богу, а ныне помилованы, по непослушанию их,
 
Як і вы некалі былі няпаслухмянымі Богу, цяпер жа (вы) памíлаваныя дзеля іхнай няпаслухмянасьці,

так и они теперь непослушны для помилования вас, чтобы и сами они были помилованы.
 
так і яны цяпер ня скарыліся дзеля вашага памілаваньня, каб і яны былі памілаваны.

Ибо всех заключил Бог в непослушание, чтобы всех помиловать.
 
Бо Бог замкнуў усіх у няпаслушэнства, каб усіх памілаваць.

О, бездна богатства и премудрости и ведения Божия! Как непостижимы судьбы Его и неисследимы пути Его!
 
О глыбіня багацьця і мудрасьці, і разуменьня Бога! Як нядасягальныя для дасьледаваньня Суды Ягоныя і як няспасьціжны шляхі Ягоныя!

Ибо кто познал ум Господень? Или кто был советником Ему?
 
Бо хто спазнаў Розум Госпада? Або хто стаў Яму дарадцам?

Или кто дал Ему наперёд, чтобы Он должен был воздать?
 
Ці хто даў Яму наперад, каб таму было аддадзена?

Ибо всё из Него, Им и к Нему. Ему слава вовеки, аминь.
 
Таму што ўсё ізь Яго і празь Яго і дзеля Яго. Яму слава ў вяках вякоў. Амін.

Примечания:

 
Синодальный перевод
9 тенёта — сеть, ловушка на диких животных и птиц.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.