Екклесиаст 1 глава

Книга Екклезиаста, или Проповедника
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

Слова Екклесиаста, сына Давидова, царя в Иерусалиме.

Слова Когелета, Давидового сина, царя в Єрусалимі.

Суета сует, сказал Екклесиаст, суета сует, — всё суета!

Марнота марнот, каже Когелет, марнота марнот — геть усе марнота.

Что пользы человеку от всех трудов его, которыми трудится он под солнцем?

Що за користь людині з усіх її трудів, які вона завдає собі під сонцем?

Род проходит, и род приходит, а земля пребывает вовеки.

Рід відходить і рід приходить, земля ж перебуває повіки.

Восходит солнце, и заходит солнце, и спешит к месту своему, где оно восходит.

Так само і сонце сходить, і сонце заходить і поспішає до свого місця, де має сходити.

Идёт ветер к югу, и переходит к северу, кружится, кружится на ходу своём, и возвращается ветер на круги свои.

Вітер віє на південь, і звертає на північ: знай крутиться та й крутиться, повіваючи, та й знов повертається до своїх кругобігів.

Все реки текут в море, но море не переполняется: к тому месту, откуда реки текут, они возвращаются, чтобы опять течь.

Усі ріки течуть у море, та море не наповнюється. До місця, звідки течуть ріки, туди вони повертаються знову.

Все вещи — в труде: не может человек пересказать всего; не насытится око зрением, не наполнится ухо слушанием.

Усякі речі втомлюють людину, а чому — ніхто не каже. Око не насититься баченим, вухо не наповниться слуханим.

Что было, то и будет; и что делалось, то и будет делаться, и нет ничего нового под солнцем.

Те, що було, є те саме, що буде; те, що зробилось, є те саме, що зробиться. Нема нічого нового під сонцем.

Бывает нечто, о чём говорят: «смотри, вот, это новое»; но это было уже в веках, бывших прежде нас.

Як є щось, про що кажуть: «Глянь: ось нове!» — то воно вже давно було у віках, які були перед нами.

Нет памяти о прежнем; да и о том, что будет, не останется памяти у тех, которые будут после.

Немає згадки про минулих, та й про тих, що будуть потім, — не згадають про них ті, що прийдуть опісля.

Я, Екклесиаст, был царём над Израилем в Иерусалиме;

Я, Когелет, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі.

и предал я сердце моё тому, чтобы исследовать и испытать мудростью всё, что делается под небом: это тяжёлое занятие дал Бог сынам человеческим, чтобы они упражнялись в нём.

Віддався я всім серцем розслідуванням та мудрим вивідуванням усього, що під сонцем. Це ж невдячне заняття, що Бог дав людям, щоб вони клопоталися.

Видел я все дела, какие делаются под солнцем, и вот, всё — суета и томление духа!

Я бачив усе, що діється під сонцем, і що ж? Усе марнота й гонитва за вітром.

Кривое не может сделаться прямым, и чего нет, того нельзя считать.

Криве не може стати прямим, і того, що бракує, не можна полічити.

Говорил я с сердцем моим так: вот, я возвеличился и приобрел мудрости больше всех, которые были прежде меня над Иерусалимом, и сердце моё видело много мудрости и знания.

Подумав я у серці: ось я придбав собі велику і глибоку мудрість, понад усіх, що були передо мною над Єрусалимом, і серце моє дознало велемудрости й знання.

И предал я сердце моё тому, чтобы познать мудрость и познать безумие и глупость: узнал, что и это — томление духа;

Я віддався моїм серцем, щоб спізнати мудрість, спізнати глупоту і безумство, і я довідався, що й це гонитва за вітром,

потому что во многой мудрости много печали; и кто умножает познания, умножает скорбь.

бо у великій мудрості — велика журба, хто додає знання, додає страждання.

« 31 глава 2 глава »