Иеремия 10 глава

Книга пророка Иеремии
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

Слушайте слово, которое Господь говорит вам, дом Израилев.

Слухайте слова, що Господь до вас говорить, ви, доме Ізраїля!

Так говорит Господь: не учитесь путям язычников и не страшитесь знамений небесных, которых язычники страшатся.

Так каже Господь: «Поганської дороги не навчайтесь і знаків небесних не страхайтесь, бо їх страхаються погани.

Ибо уставы народов — пустота: вырубают дерево в лесу, обделывают его руками плотника при помощи топора,

Бо бовван поган — нікчемність; то лиш колода, вирубана в лісі, оброблена ремісником із сокирою в руках.

покрывают серебром и золотом, прикрепляют гвоздями и молотом, чтобы не шаталось.

Її окрашують золотом та сріблом, цвяхами та молотками її прибивають, щоб не хиталась.

Они — как обточенный столп, и не говорят; их носят, потому что ходить не могут. Не бойтесь их, ибо они не могут причинить зла, но и добра делать не в силах.

Вони, мов опудала на баштані, і не розмовляють вони. Їх треба носити, ходити бо не можуть. Не бійтеся ж їх, бо вони не зашкодять, та й доброго зробити вони не спроможні.»

Нет подобного Тебе, Господи! Ты велик, и имя Твоё велико могуществом.

Рівні тобі, о Господи, немає! Великий єси й велике твоє потужне ім'я!

Кто не убоится Тебя, Царь народов? ибо Тебе единому принадлежит это; потому что между всеми мудрецами народов и во всех царствах их нет подобного Тебе.

Хто тебе не боїться, о царю народів? Бо це тобі належить, бо між усіма мудрими в народах, у всій їхній царській гідності рівні тобі немає.

Все до одного они бессмысленны и глупы; пустое учение — это дерево.

Але всі вони гуртом дурні й безглузді; наука їхня пуста, вона — лиш колода!

Разбитое в листы серебро привезено из Фарсиса, золото — из Уфаза, дело художника и рук плавильщика; одежда на них — гиацинт и пурпур: всё это — дело людей искусных.

Коване з Таршішу срібло та золото з Офіру, робота майстра та рук ливарника, з блавату й пурпури їхня одежа, всі вони — робота майстрів спритних.

А Господь Бог есть истина; Он есть Бог живый и Царь вечный. От гнева Его дрожит земля, и народы не могут выдержать негодования Его.

Господь Бог — Бог правдивий; він живий Бог і Цар вічний. Від його гніву земля трясеться, його обурення народи не в силі перенести.

Так говорите им: боги, которые не сотворили неба и земли, исчезнут с земли и из-под небес.

Ви їм так маєте сказати: «Боги, що неба й землі не сотворили, зникнуть із землі й з піднебесся.»

Он сотворил землю силою Своею, утвердил вселенную мудростью Своею и разумом Своим распростёр небеса.

Він створив землю силою своєю, він всесвіт утвердив мудрістю своєю, і розумом своїм нап'яв небо.

По гласу Его шумят воды на небесах, и Он возводит облака от краёв земли, творит молнии среди дождя и изводит ветер из хранилищ Своих.

Коли видасть свій голос — води ревуть у небі, з кінців землі піднімає він хмари. Він з блискавками дощ утворює і висилає вітер із своїх сховищ.

Безумствует всякий человек в своём знании, срамит себя всякий плавильщик истуканом своим, ибо выплавленное им есть ложь, и нет в нём духа.

І кожен виявляється дурнем, невігласом; кожен ливар свого боввана соромиться, бо вилитий ним ідол — омана, немає в ньому духу.

Это совершенная пустота, дело заблуждения; во время посещения их они исчезнут.

Вони — марнота, вироби облудні, під час їхньої кари вони згинуть.

Не такова, как их, доля Иакова; ибо Бог его есть Творец всего, и Израиль есть жезл наследия Его; имя Его — Господь Саваоф.

Не така, як вони, Яковова частка, бо він — Творець усього, й Ізраїль — його покоління-спадщина, Господь сил — його ім'я.

Убирай с земли имущество твоё, имеющая сидеть в осаде;

Збери з землі твої клунки, ти, що сидиш в облозі.

ибо так говорит Господь: вот, Я выброшу жителей сей земли на сей раз и загоню их в тесное место, чтобы схватили их.

Бо так говорить Господь: «Ось я повикидаю тим разом далеко мешканців цього краю і в скруту зажену їх, щоб знайшли мене».

Горе мне в моём сокрушении; мучительна рана моя, но я говорю сам в себе: «подлинно, это моя скорбь, и я буду нести её;

Горе мені! Яка руїна! Болюча моя рана. Та я сказав: «Це лиш недуга, мушу її перетерпіти!»

шатёр мой опустошён, и все верёвки мои порваны; дети мои ушли от меня, и нет их: некому уже раскинуть шатра моего и развесить ковров моих,

Пограбовано намет мій і порвано все моє мотуззя. Діти мої пішли геть від мене, нема їх більше. Намет мій нікому знову напинати, мої опони розставляти.

ибо пастыри сделались бессмысленными и не искали Господа, а потому они и поступали безрассудно, и всё стадо их рассеяно».

Бо пастухи стали дурними, Господа не шукали, а через те не мали щастя, й усі стада їхні ось порозкидано.

Несётся слух: вот он идёт, и большой шум от страны северной, чтобы города Иудеи сделать пустынею, жилищем шакалов.

Гук чути! Вже недалеко! Великий галас із північної країни, щоб обернути міста юдейські на пустиню, на притулок шакалів.

Знаю, Господи, что не в воле человека путь его, что не во власти идущего давать направление стопам своим.

Я знаю, Господи, що дорога чоловіка не в його волі і не в людині, коли вона ходить, лежить напрям її кроків.

Наказывай меня, Господи, но по правде, не во гневе Твоём, чтобы не умалить меня.

Карай нас, Господи, але правно, не у гніві твоєму, бо інакше обернеш нас на ніщо.

Излей ярость Твою на народы, которые не знают Тебя, и на племена, которые не призывают имени Твоего; ибо они съели Иакова, пожрали его и истребили его, и жилище его опустошили.

Вилий обурення на народи, що тебе не знають, і на родини, що імени твого не взивають, бо вони з'їли Якова, його пожерли і житло його спустошили.

« 9 глава 11 глава »