Михей 1 глава

Книга пророка Михея
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

Слово Господне, которое было к Михею Морасфитину во дни Иоафама, Ахаза и Езекии, царей Иудейских, и которое открыто ему о Самарии и Иерусалиме.

Слово Господнє, що було до Міхея з Морешету, за Йотама, Ахаза й Єзекії, юдейських царів, що він сприйняв, — про Самарію і Єрусалим.

Слушайте, все народы, внимай, земля и всё, что наполняет её! Да будет Господь Бог свидетелем против вас, Господь из святого храма Своего!

Слухайте, усі народи! Уважай, земле, й що її сповнює! Нехай буде Господь Владика проти вас свідком, Господь зо святого храму свого.

Ибо вот, Господь исходит от места Своего, низойдёт и наступит на высоты земли, —

Бо ось Господь виходить з місця свого, і зійде вниз, візьме під ноги землі висоти.

и горы растают под Ним, долины распадутся, как воск от огня, как воды, льющиеся с крутизны.

Гори під ним розтануть, розсядуться долини, неначе від вогню віск, немов вода, що вилита на хвилі.

Всё это — за нечестие Иакова, за грех дома Израилева. От кого нечестие Иакова? не от Самарии ли? Кто устроил высоты в Иудее? не Иерусалим ли?

А все воно за Якова провину і за гріхи дому Ізраїля. Яка ж та Якова провина? Хіба не Самарія? Який гріх дому Юди? Хіба не Єрусалим?

За то сделаю Самарию грудою развалин в поле, местом для разведения винограда; низрину в долину камни её и обнажу основания её.

Тому зроблю з Самарії звалище в полі; місце, щоб там садовити виноградник. Скочу її каміння у долину, й оголю її основи.

Все истуканы её будут разбиты и все любодейные дары её сожжены будут огнём, и всех идолов её предам разрушению, ибо из любодейных даров она устраивала их, на любодейные дары они и будут обращены.

Всі ідоли її будуть розбиті, усі її заробітки будуть вогнем спалені, усі її кумири розіб'ю на скалки; вона бо назбирала їх заробітками блудниці, і вони стануть знов заробітками блудниці.

Об этом буду я плакать и рыдать, буду ходить, как ограбленный и обнажённый, выть, как шакалы, и плакать, как страусы,

Над цим буду ридати-голосити, буду ходити босий-голий; немов шакали, буду вити і склиглити, неначе струсі.

потому что болезненно поражение её, дошло до Иуды, достигло даже до ворот народа моего, до Иерусалима.

Бо її рана невигойна, вона сягає аж до Юди, дійшла аж до воріт народу мого, до Єрусалиму.

Не объявляйте об этом в Гефе, не плачьте там громко; но в селении Офра покрой себя пеплом.

Не сповіщайте про це в Гаті, не голосіте гірко, у Бет-Леафрі у поросі качайся.

Переселяйтесь, жительницы Шафира, срамно обнажённые; не убежит и живущая в Цаане; плач в селении Ецель не даст вам остановиться в нём.

Пройди в голизні й соромі, о мешканко Шафіру! Вона не вийшла, мешканка Цаанану. Плач у Бет-Ецелі візьме у вас місце його постою.

Горюет о своём добре жительница Марофы, ибо сошло бедствие от Господа к воротам Иерусалима.

Як їй надіятись на щастя, тій, що живе у Мароті? Лихо бо від Господа зійшло аж до воріт Єрусалиму.

Запрягай в колесницу быстрых, жительница Лахиса; ты — начало греха дщери Сионовой, ибо у тебя появились преступления Израиля.

Запрягай у колісниці бистрих, о мешканко Лахішу! Вона була почином гріха для дочки Сіону, бо в тобі знайдено Ізраїля провини.

Посему ты посылать будешь дары в Морешеф-Геф; но селения Ахзива будут обманом для царей Израилевых.

Тому мусиш прощальні дари дати для Морешет-Гату; доми Бет-Ахзіву будуть оманою для царів ізраїльських.

Ещё наследника приведу к тебе, жительница Мореша; он пройдёт до Одоллама, славы Израиля.

Я ще нашлю здобичника на тебе, о мешканко Мареші! Слава Ізраїля досягне аж до Адулламу.

Сними с себя волосы, остригись, скорбя о нежно любимых сынах твоих; расширь из-за них лысину, как у линяющего орла, ибо они переселены будут от тебя.

Обстрижись, обголися по твоїх дітях, щиро коханих. Пошир твою лисину, як яструб, бо вони пішли геть від тебе у неволю.

Примечания:

Синодальный перевод

13 дщери — дочери, дщерь — дочь.

« 4 глава 2 глава »