2 Петра 1 глава

Второе соборное послание апостола Петра
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

Симон Пётр, раб и Апостол Иисуса Христа, принявшим с нами равно драгоценную веру по правде Бога нашего и Спасителя Иисуса Христа:

Симон Петро, слуга й апостол Ісуса Христа, тим, які через справедливість Бога нашого і Спаса Ісуса Христа отримали, рівноцінну нашій, віру:

благодать и мир вам да умножится в познании Бога и Христа Иисуса, Господа нашего.

благодать вам і мир хай збільшується через спізнання Бога й Ісуса, Господа нашого!

Как от Божественной силы Его даровано нам всё потребное для жизни и благочестия, через познание Призвавшего нас славою и благостию,

Бо його Божа сила дала нам усе до життя та побожности, завдяки спізнанню того, хто нас покликав своєю славою та силою!

которыми дарованы нам великие и драгоценные обетования, дабы вы через них соделались причастниками Божеского естества, удалившись от господствующего в мире растления похотью, —

Завдяки їм нам були даровані цінні й превеликі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої природи, уникнувши зіпсуття, яке пожадливістю розповсюднилось у світі.

то вы, прилагая к сему всё старание, покажите в вере вашей добродетель, в добродетели рассудительность,

І тому саме докладіть усі ваші старання і зрощуйте у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання,

в рассудительности воздержание, в воздержании терпение, в терпении благочестие,

у пізнанні — стриманість, у стриманості терпеливість, у терпеливості побожність,

в благочестии братолюбие, в братолюбии любовь.

у побожності братолюбство, в братолюбстві загальну любов.

Если это в вас есть и умножается, то вы не останетесь без успеха и плода в познании Господа нашего Иисуса Христа.

Бо якщо це буде у вас, і буде у вас його багато, то воно не залишить вас без діла й без плоду для глибшого пізнання Господа нашого Ісуса Христа.

А в ком нет сего, тот слеп, закрыл глаза, забыл об очищении прежних грехов своих.

А хто цього не має, той сліпий, короткозорий; він забув про очищення від своїх колишніх гріхів.

Посему, братия, более и более старайтесь делать твёрдым ваше звание и избрание; так поступая, никогда не преткнётесь,

Тому, брати, тим більше старайтесь утвердити ваше покликання і вибрання; бо те робивши, ніколи не спотикнетеся.

ибо так откроется вам свободный вход в вечное Царство Господа нашего и Спасителя Иисуса Христа.

Таким бо чином широко буде вам відкритий вхід у вічне Царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа.

Для того я никогда не перестану напоминать вам о сём, хотя вы то и знаете, и утверждены в настоящей истине.

Ось чому я повсякчас дбатиму, щоб пригадувати вам ці речі, хоч ви їх знаєте й утверджені в теперішній правді.

Справедливым же почитаю, доколе нахожусь в этой телесной храмине, возбуждать вас напоминанием,

Вважаю за справедливе, доки я в цім тілі, розбуджувати вас цими попередженнями,

зная, что скоро должен оставить храмину мою, как и Господь наш Иисус Христос открыл мне.

знаючи, що незабаром треба буде мені покинути тіло моє, як і Господь наш Ісус Христос мені це об'явив.

Буду же стараться, чтобы вы и после моего отшествия всегда приводили это на память.

Буду, однак, намагатися, щоб ви завжди, навіть і по моїм відході, тримали в пам'яті ці речі.

Ибо мы возвестили вам силу и пришествие Господа нашего Иисуса Христа, не хитросплетённым басням последуя, но быв очевидцами Его величия.

Не за байками бо, хитро вигаданими, йдучи, об'явили ми вам потугу й прихід Господа нашого Ісуса Христа, але бувши наочними свідками його величі.

Ибо Он принял от Бога Отца честь и славу, когда от велелепной славы принёсся к Нему такой глас: «Сей есть Сын Мой возлюбленный, в Котором Моё благоволение».

Бо він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли до нього прийшов такий голос від величної слави: «Це мій син любий, якого я вподобав.»

И этот глас, принёсшийся с небес, мы слышали, будучи с Ним на святой горе.

І цей голос ми чули, як сходив з неба, коли ми були з ним на святій горі.

И притом мы имеем вернейшее пророческое слово; и вы хорошо делаете, что обращаетесь к нему, как к светильнику, сияющему в тёмном месте, доколе не начнёт рассветать день и не взойдёт утренняя звезда в сердцах ваших,

І маємо ще сильніше пророче слово. Ви добре робите, вважаючи на нього як на світильник, який світить у темнім місці, аж поки почне розвиднятись, і рання зоря зійде в серцях ваших.

зная прежде всего то, что никакого пророчества в Писании нельзя разрешить самому собою.

А насамперед знаєте, що ніяке в Письмі пророцтво не припускає особистого тлумачення.

Ибо никогда пророчество не было произносимо по воле человеческой, но изрекали его святые Божии человеки, будучи движимы Духом Святым.

Бо ніколи пророцтво не було проголошене з волі людини, лише, ведені Святим Духом, промовляли святі люди від Бога.

Примечания:

Синодальный перевод

17 велелепно — величественно, прекрасно, великолепно.

« 5 глава 2 глава »