Евреям 7 глава

Послание к Евреям апостола Павла
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

Ибо Мелхиседек, царь Салима, священник Бога Всевышнего, тот, который встретил Авраама и благословил его, возвращающегося после поражения царей,

Оцей Мелхиседек, цар Салему, священик Всевишнього Бога, який зустрів Авраама, коли він повертався після поразки царів, і який благословив його;

которому и десятину отделил Авраам от всего, — во-первых, по знаменованию имени царь правды, а потом и царь Салима, то есть царь мира,

якому Авраам відділив десятину з усього, і якого ім'я означає спершу «цар справедливости», а потім цар Салему, тобто «цар миру»;

без отца, без матери, без родословия, не имеющий ни начала дней, ни конца жизни, уподобляясь Сыну Божию, пребывает священником навсегда.

без батька, без матері, без родоводу, який не має ні початку днів, ні кінця життя, уподібнений до Божого Сина, — зостається священиком повіки.

Видите, как велик тот, которому и Авраам патриарх дал десятину из лучших добыч своих.

Дивіться, отже, який великий той, якому патріярх Авраам дав десятину з найліпшої добичі!

Получающие священство из сынов Левииных имеют заповедь — брать по закону десятину с народа, то есть со своих братьев, хотя и сии произошли от чресл Авраамовых.

Також і ті з синів Леві, що мають сан священства, мають за законом наказ брати десятину з народу, тобто з своїх братів, дарма що вони вийшли з бедер Авраама.

Но сей, не происходящий от рода их, получил десятину от Авраама и благословил имевшего обетования.

Той же, який не походить з їхнього роду, взяв десятину з Авраама і благословив того, що мав обітниці.

Без всякого же прекословия меньший благословляется большим.

Тим часом і сумніву не може бути, що нижчий благословляється вищим.

И здесь десятины берут человеки смертные, а там — имеющий о себе свидетельство, что он живёт.

Ба більше, тут беруть десятину люди, що вмирають; а там — той, про кого свідчать, що живе.

И, так сказать, сам Левий, принимающий десятины, в лице Авраама дал десятину:

І, так би мовити, і Леві, який тепер збирає десятини, дав був десятину через Авраама,

ибо он был ещё в чреслах отца, когда Мелхиседек встретил его.

бо він ще був у бедрах свого прабатька, коли Мелхиседек вийшов йому назустріч.

Итак, если бы совершенство достигалось посредством левитского священства, — ибо с ним сопряжён закон народа, — то какая бы ещё нужда была восставать иному священнику по чину Мелхиседека, а не по чину Аарона именоваться?

Якби, отже, досконалість була через левітське священство, під яким народ одержав закон, то яка була б іще потреба з'являтись іншому священикові, за чином Мелхиседека, священикові, що не звався б за чином Арона?

Потому что с переменою священства необходимо быть перемене и закона.

Бо як міняється священство, конче міняється і закон.

Ибо Тот, о Котором говорится сие, принадлежал к иному колену, из которого никто не приступал к жертвеннику.

Бо той, про кого це говориться, був з іншого коліна, з якого ніхто не служив при жертовнику.

Ибо известно, что Господь наш воссиял из колена Иудина, о котором Моисей ничего не сказал относительно священства.

Відомо бо, що наш Господь походить від Юди, про покоління якого Мойсей нічого не згадав як про священиків.

И это ещё яснее видно из того, что по подобию Мелхиседека восстаёт Священник иной,

Це стає ще яснішим, коли на подобу Мелхиседека постає інший священик;

Который таков не по закону заповеди плотской, но по силе жизни непрестающей.

він став ним не за законом тілесної заповіді, а за силою життя нетлінного,

Ибо засвидетельствовано: «Ты священник вовек по чину Мелхиседека».

бо він прийняв таке свідоцтво: «Ти — священик повіки за чином Мелхиседека.»

Отменение же прежде бывшей заповеди бывает по причине её немощи и бесполезности,

Так перша заповідь скасована через її неміч і безкорисність —

ибо закон ничего не довёл до совершенства; но вводится лучшая надежда, посредством которой мы приближаемся к Богу.

закон бо не зробив нічого досконалим, — уведено ж кращу надію, яка зближає нас до Бога.

И как сие было не без клятвы, —

Тим більше, що це не сталося без клятви: бо коли інші настановлялися священиками без клятви,

ибо те были священниками без клятвы, а Сей с клятвою, потому что о Нём сказано: «клялся Господь, и не раскается: Ты священник вовек по чину Мелхиседека», —

то цей мав клятву того, який сказав до нього: «Господь поклявсь, і каятись не буде: Ти — священик повіки.»

то лучшего завета поручителем соделался Иисус.

Ось чому Ісус став запорукою кращого союзу.

Притом тех священников было много, потому что смерть не допускала пребывать одному;

Крім того: отих священиків було більше, бо смерть не дозволяла їм зоставатися;

а Сей, как пребывающий вечно, имеет и священство непреходящее,

цей же, тому що перебуває повіки, має священство непроминальне

посему и может всегда спасать приходящих через Него к Богу, будучи всегда жив, чтобы ходатайствовать за них.

і тому може спасти повіки тих, які через нього до Бога приступають, бо він завжди живий, щоб за них заступатися.

Таков и должен быть у нас Первосвященник: святой, непричастный злу, непорочный, отделённый от грешников и превознесённый выше небес,

Якраз і годилося, щоб ми мали такого первосвященика непорочного, відлученого від грішників і вищого за небеса,

Который не имеет нужды ежедневно, как те первосвященники, приносить жертвы сперва за свои грехи, потом за грехи народа, ибо Он совершил это однажды, принеся в жертву Себя Самого.

який не має потреби, як архиереї, щодня приносити перше за власні гріхи жертви, а потім за гріхи народу, бо він зробив це раз, принісши себе самого в жертву.

Ибо закон поставляет первосвященниками человеков, имеющих немощи; а слово клятвенное, после закона, поставило Сына, навеки совершенного.

Закон бо настановляє архиєреями людей, немочі підлеглих, а слово клятви, що було після закону, настановляє Сина, що навіки досконалий.

« 6 глава 8 глава »