Есфирь 1 глава

Книга Есфирь
Синодальный перевод → Переклад Огієнка

И было во дни Артаксеркса, — этот Артаксеркс царствовал над ста двадцатью семью областями от Индии и до Ефиопии, —

І сталося за днів Ахашверо́ша, це той Ахашверо́ш, що царював від Індії аж до Етіопії, сто й двадцять і сім окру́г, —

в то время, как царь Артаксеркс сел на царский престол свой, что в Сузах, городе престольном,

за тих днів, коли цар Ахашверош засів на троні свого царства, на замку Су́зи.

в третий год своего царствования он сделал пир для всех князей своих и для служащих при нём, для главных начальников войска Персидского и Мидийского и для правителей областей своих,

Третього року свого царюва́ння справив він гости́ну для всіх своїх князі́в та для своїх слуг ві́йська перського та мідійського, старши́х та прави́телів округ,

показывая великое богатство царства своего и отличный блеск величия своего в течение многих дней, ста восьмидесяти дней.

показуючи ба́гатство слави царства свого й пишну славу своєї вели́чности довгі дні, сто й вісімдесят день.

По окончании сих дней сделал царь для народа своего, находившегося в престольном городе Сузах, от большого до малого, пир семидневный на садовом дворе дома царского.

А по скінченні цих днів справив цар для всього наро́ду, що знахо́дився в за́мку Су́зи, від великого й аж до мало́го, гости́ну на сім день на садко́вому подві́р'ї царсько́го пала́цу.

Белые, бумажные, и яхонтового цвета шерстяные ткани, прикреплённые виссонными и пурпуровыми шнурами, висели на серебряных кольцах и мраморных столбах.

Біла, зелена та блаки́тна ткани́на, три́мана віссо́новими та пурпу́ровими шну́рами, ви́сіла на срібних стовпця́х та мармуро́вих коло́нах. Золоті та срібні ло́жа стояли на підлозі з пли́ток з зеленого, білого, жовтого й чорного ма́рмуру.

Золотые и серебряные ложа были на помосте, устланном камнями зелёного цвета и мрамором, и перламутром, и камнями чёрного цвета.

А напо́ї подавали в золотому по́суді, в посуді все різному, і царсько́го вина було ве́льми щедро, за великою спромо́жністю царя.

Напитки подаваемы были в золотых сосудах и сосудах разнообразных, ценою в тридцать тысяч талантов; и вина царского было множество, по богатству царя. Питьё шло чинно, никто не принуждал, потому что царь дал такое приказание всем управляющим в доме его, чтобы делали по воле каждого.

А пиття було за встановленим порядком, — ніхто не приму́шував, бо цар так установи́в усім значни́м свого дому, щоб чинили за вподо́бою кожного.

И царица Астинь сделала также пир для женщин в царском доме царя Артаксеркса.

Також цариця Ва́шті спра́вила гости́ну для жіно́к в царсько́му домі царя Ахашверо́ша.

В седьмой день, когда развеселилось сердце царя от вина, он сказал Мегуману, Бизфе, Харбоне, Бигфе и Авагфе, Зефару и Каркасу — семи евнухам, служившим пред лицом царя Артаксеркса,

Сьо́мого дня, коли цареві стало ве́село на серці від вина, він сказав Мегуманові, Біззеті, Харвоні, Біґті, і Аваґті, Зетарові та Каркасові, сімо́м е́внухам, які служили перед обличчям царя Ахашвероша,

чтобы они привели царицу Астинь пред лицо царя в венце царском для того, чтобы показать народам и князьям красоту её; потому что она была очень красива.

приве́сти царицю Вашті перед цареве обличчя в короні царські́й, щоб показати наро́дам та зверхникам її красу́, бо була вона вродли́вого ви́гляду.

Но царица Астинь не захотела прийти по приказанию царя, объявленному через евнухов.

Та цариця Ва́шті відмо́вилася прийти за царськи́м словом, що було передане їй через е́внухів. І сильно загні́вався цар, і в ньому горіла його лю́тість!

И разгневался царь сильно, и ярость его загорелась в нём. И сказал царь мудрецам, знающим прежние времена — ибо дела царя делались пред всеми, знающими закон и права, —

І сказав цар до мудреців, що знають часи́ (бо так царська́ справа йшла перед усіма́, що знали зако́на та право,

приближёнными же к нему тогда были: Каршена, Шефар, Адмафа, Фарсис, Мерес, Марсена, Мемухан — семь князей Персидских и Мидийских, которые могли видеть лицо царя и сидели первыми в царстве:

а близьки́ми до нього були: Каршена, Шетар, Адмата, Паршіш, Мерес, Марсена, Мемухан, сім князів перськи́х та мідійських, які бачать царе́ве обличчя й сидять перші в царстві):

как поступить по закону с царицею Астинь за то, что она не сделала по слову царя Артаксеркса, объявленному через евнухов?

„Як велить зако́н, щоб зробити з царицею Вашті за те, що не виконала сло́ва царя Ахашвероша, переданого їй через євнухів?“

И сказал Мемухан пред лицом царя и князей: не пред царём одним виновна царица Астинь, а пред всеми князьями и пред всеми народами, которые по всем областям царя Артаксеркса;

І сказав Мемухан перед царем та князя́ми: „Не перед сами́м царе́м провини́лася цариця Вашті, але й перед усіма́ князя́ми та перед усіма́ народами, що по всіх окру́гах царя Ахашвероша.

потому что поступок царицы дойдёт до всех жён, и они будут пренебрегать мужьями своими и говорить: «царь Артаксеркс велел привести царицу Астинь пред лицо своё, а она не пошла».

Бо цари́цин учи́нок ді́йде до всіх жіно́к, і спричи́ниться до пого́рдження їхніх чолові́ків в їхніх оча́х, бо бу́дуть говорити: Цар Ахашверо́ш сказав був приве́сти царицю перед обличчя своє, та вона не прийшла́!

Теперь княгини Персидские и Мидийские, которые услышат о поступке царицы, будут то же говорить всем князьям царя; и пренебрежения и огорчения будет довольно.

І цього дня казатимуть те саме княгині перські та мідійські, що почують про цари́цин учи́нок, до всіх царськи́х князі́в, — і бу́де багато пого́рди та гніву!

Если благоугодно царю, пусть выйдет от него царское постановление и впишется в законы Персидские и Мидийские и не отменяется, о том, что Астинь не будет входить пред лицо царя Артаксеркса, а царское достоинство её царь передаст другой, которая лучше её.

Якщо цареві це добре, нехай ви́йде царськи́й нака́з від нього й нехай буде записане в зако́нах Персії та Мідії, і нехай не поминеться, щоб Вашті більш не прихо́дила перед обличчя царя Ахашвероша, а її царюва́ння цар дасть іншій, ліпшій від неї.

Когда услышат о сём постановлении царя, которое разойдётся по всему царству его, как оно ни велико, тогда все жёны будут почитать мужей своих, от большого до малого.

А коли почується царськи́й нака́з, який цар зробить відо́мим у всім своїм царстві, хоч яке велике воно, то всі жінки́ віддадуть честь своїм чоловікам, від великого й аж до мало́го“.

И угодно было слово сие в глазах царя и князей; и сделал царь по слову Мемухана.

І була приємна ця рада в оча́х царя та князі́в, і цар зробив за Мемухановим словом.

И послал во все области царя письма, писанные в каждую область письменами её и к каждому народу на языке его, чтобы всякий муж был господином в доме своём, и чтобы это было объявлено каждому на природном языке его.

І порозсила́в він листи до всіх царськи́х окру́г, до кожної округи — письмо́м її, і до кожного наро́ду — мовою його́, щоб кожен чоловік був па́ном у домі своєму, і говорив про це мовою свого наро́ду.

Примечания:

Синодальный перевод

6 виссон — ткань, нити, из тонких льняных волокон.

« 13 глава 2 глава »