От Луки 4 глава

Евангелие от Луки
Синодальный перевод → Переклад Огієнка

 
 

Иисус, исполненный Духа Святого, возвратился от Иордана и поведён был Духом в пустыню.
 
А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йорда́ну, і Дух на пустиню Його попрова́див.

Там сорок дней Он был искушаем от диавола и ничего не ел в эти дни, а по прошествии их напоследок взалкал.
 
Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в.

И сказал Ему диавол: если Ты Сын Божий, то вели этому камню сделаться хлебом.
 
І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“

Иисус сказал ему в ответ: написано, что не хлебом одним будет жить человек, но всяким словом Божиим.
 
А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“

И, возведя Его на высокую гору, диавол показал Ему все царства вселенной во мгновение времени,
 
І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі.

и сказал Ему диавол: Тебе дам власть над всеми сими царствами и славу их, ибо она предана мне, и я, кому хочу, даю её;
 
І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її.

итак, если Ты поклонишься мне, то всё будет Твоё.
 
Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“

Иисус сказал ему в ответ: отойди от Меня, сатана; написано: «Господу Богу твоему поклоняйся, и Ему одному служи».
 
І промовив Ісус йому в відповідь: „Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“

И повёл Его в Иерусалим, и поставил Его на крыле храма, и сказал Ему: если Ты Сын Божий, бросься отсюда вниз,
 
І повів Його в Єрусалим, і на нарі́жнику храму поставив, та й каже Йому: „Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу!

ибо написано: «Ангелам Своим заповедает о Тебе сохранить Тебя;
 
Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“

и на руках понесут Тебя, да не преткнёшься о камень ногою Твоею».
 
і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“

Иисус сказал ему в ответ: сказано: «не искушай Господа Бога твоего».
 
А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“

И, окончив всё искушение, диавол отошёл от Него до времени.
 
І диявол, скінчи́вши все цеє споку́шування, відійшов від Нього до ча́су.

И возвратился Иисус в силе духа в Галилею; и разнеслась молва о Нём по всей окрестной стране.
 
А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього розне́слась по всій тій країні.

Он учил в синагогах их, и от всех был прославляем.
 
І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його сла́вили.

И пришёл в Назарет, где был воспитан, и вошёл, по обыкновению Своему, в день субботний в синагогу, и встал читать.
 
І прибув Він до Назаре́ту, де був ви́хований. І звича́єм Своїм Він прийшов дня суботнього до синаго́ги, і встав, щоб читати.

Ему подали книгу пророка Исаии; и Он, раскрыв книгу, нашёл место, где было написано:
 
І подали́ Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:

«Дух Господень на Мне; ибо Он помазал Меня благовествовать нищим, и послал Меня исцелять сокрушённых сердцем, проповедовать пленным освобождение, слепым прозрение, отпустить измученных на свободу,
 
„На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених,

проповедовать лето Господне благоприятное».
 
щоб проповідувати рік Господнього зми́лування“.

И, закрыв книгу и отдав служителю, сел; и глаза всех в синагоге были устремлены на Него.
 
І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Ньо́го.

И Он начал говорить им: ныне исполнилось писание сие, слышанное вами.
 
І почав Він до них говорити: „Сьогодні збуло́ся Писа́ння, яке ви почули!“

И все засвидетельствовали Ему это, и дивились словам благодати, исходившим из уст Его, и говорили: не Иосифов ли это сын?
 
І всі Йому стверджували й дивувались словам благода́ті, що ли́нули з уст Його. І казали вони: „Чи ж то Він не син Йо́сипів?“

Он сказал им: конечно, вы скажете Мне присловие: «врач! исцели Самого Себя; сделай и здесь, в Твоём отечестве, то, что, мы слышали, было в Капернауме».
 
Він же промовив до них: „Ви Мені конче скажете при́казку: „Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчи́зні Своїй, що́ сталося — чули ми — у Капернау́мі“.

И сказал: истинно говорю вам: никакой пророк не принимается в своём отечестве.
 
І сказав Він: „Поправді кажу вам: Жоден пророк не буває приємний у вітчи́зні своїй.

Поистине говорю вам: много вдов было в Израиле во дни Илии, когда заключено было небо три года и шесть месяцев, так что сделался большой голод по всей земле,
 
Та правдиво кажу́ вам: Багато вдовиць перебува́ло за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було́ зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,

и ни к одной из них не был послан Илия, а только ко вдове в Сарепту Сидонскую;
 
а Ілля́ не до жодної з них не був посланий, тільки в Саре́пту Сидо́нську до овдові́лої жінки.

много также было прокажённых в Израиле при пророке Елисее, и ни один из них не очистился, кроме Неемана Сириянина.
 
І багато було́ прокаже́них за Єлисе́я пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очи́стився, крім Неєма́на сирі́янина“.

Услышав это, все в синагоге исполнились ярости
 
І всі в синагозі, почувши оце, перепо́внились гнівом.

и, встав, выгнали Его вон из города, и повели на вершину горы, на которой город их был построен, чтобы свергнуть Его;
 
І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели́ аж до кра́ю гори, на якій їхнє місто було побудо́ване, щоб скинути додолу Його.

но Он, пройдя посреди них, удалился.
 
Але Він перейшов серед них, і віддали́вся.

И пришёл в Капернаум, город Галилейский, и учил их в дни субботние.
 
І прийшов Він у Капернау́м, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.

И дивились учению Его, ибо слово Его было со властью.
 
І дивувались науці Його, бо слово Його було вла́дне.

Был в синагоге человек, имевший нечистого духа бесовского, и он закричал громким голосом:
 
І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого де́мона, і він закричав гучни́м голосом:

оставь; что Тебе до нас, Иисус Назарянин? Ты пришёл погубить нас; знаю Тебя, кто Ты, Святой Божий.
 
„Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий“.

Иисус запретил ему, сказав: замолчи и выйди из него. И бес, повергнув его посреди синагоги, вышел из него, нимало не повредив ему.
 
А Ісус заборони́в йому, кажучи: „Замовчи, і вийди з нього!“ І, кинувши де́мон того насере́дину, вийшов із нього, нічо́го йому не пошко́дивши.

И напал на всех ужас, и рассуждали между собою: что это значит, что Он со властью и силою повелевает нечистым духам, и они выходят?
 
І всіх жах обгорнув, і питали вони один о́дного, кажучи: „Що́ то за наука, що ду́хам нечистим наказує з вла́дою й силою, — і виходять вони?“

И разнёсся слух о Нём по всем окрестным местам.
 
І не́слася чутка про Нього по всіх місцях кра́ю.

Выйдя из синагоги, Он вошёл в дом Симона; тёща же Симонова была одержима сильною горячкою; и просили Его о ней.
 
А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Си́мона. Теща ж Си́монова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.

Подойдя к ней, Он запретил горячке; и оставила её. Она тотчас встала и служила им.
 
І, ставши над нею, Він заборони́в тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуго́вувала.

При захождении же солнца все, имевшие больных различными болезнями, приводили их к Нему, и Он, возлагая на каждого из них руки, исцелял их.
 
Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в.

Выходили также и бесы из многих с криком и говорили: Ты Христос, Сын Божий. А Он запрещал им сказывать, что они знают, что Он Христос.
 
Із багатьох же вихо́дили й де́мони, кричачи́ та гово́рячи: „Ти Син Божий!“ Та Він їм забороня́в, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.

Когда же настал день, Он, выйдя из дома, пошёл в пустынное место, и народ искал Его и, придя к Нему, удерживал Его, чтобы не уходил от них.
 
Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відхо́див.

Но Он сказал им: и другим городам благовествовать Я должен Царствие Божие, ибо на то Я послан.
 
Він же промовив до них: „І іншим містам Я повинен звіщати Добру Нови́ну про Боже Царство, — бо на те Мене по́слано“.

И проповедовал в синагогах галилейских.
 
І Він проповідував по синагогах Галілеї.

Примечания:

 
Синодальный перевод
2 взалкать — почувствовать сильный голод, сильно захотеть есть, проголодаться.
2 + ст. 3, 5, 6, 13, диавол — старое написание, но не ошибка; сейчас пишут «дьявол», однако, чтобы искать по симфонии, нужно понимать, как слово пишется в старой орфографии.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.