Римлянам 10 глава

Послание к Римлянам апостола Павла
Синодальный перевод → Переклад Огієнка

Братия! желание моего сердца и молитва к Богу об Израиле во спасение.

Браття, бажа́ння мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасі́ння.

Ибо свидетельствую им, что имеют ревность по Боге, но не по рассуждению.

Бо я свідчу їм, що вони мають ре́вність про Бога, але не за розумом.

Ибо, не разумея праведности Божией и усиливаясь поставить собственную праведность, они не покорились праведности Божией,

Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій.

потому что конец закона — Христос, к праведности всякого верующего.

Бо кінець Зако́ну — Христос на праведність кожному, хто вірує.

Моисей пишет о праведности от закона: «исполнивший его человек жив будет им».

Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що „люди́на, яка його виконує, буде ним жити“.

А праведность от веры так говорит: «не говори в сердце твоём: кто взойдёт на небо?», то есть Христа свести.

А про праведність, що від віри, говорить так: „Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо?“ цебто зве́сти додолу Христа,

Или: «кто сойдёт в бездну?», то есть Христа из мёртвых возвести.

або: „Хто зі́йде в безодню?“ цебто ви́вести з мертвих Христа.

Но что говорит Писание? «Близко к тебе слово, в устах твоих и в сердце твоём», то есть слово веры, которое проповедуем.

Але що каже ще? „Бли́зько тебе слово, — в устах твоїх і в серці твоїм“, цебто слово віри, що його проповідуємо.

Ибо если устами твоими будешь исповедывать Иисуса Господом и сердцем твоим веровать, что Бог воскресил Его из мёртвых, то спасёшься,

Бо коли ти уста́ми своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,

потому что сердцем веруют к праведности, а устами исповедуют ко спасению.

бо серцем віруємо для праведности, а устами іспові́дуємо для спасі́ння.

Ибо Писание говорит: «всякий, верующий в Него, не постыдится».

Каже бо Писа́ння: „Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоро́млений“.

Здесь нет различия между Иудеем и Еллином, потому что один Господь у всех, богатый для всех, призывающих Его.

Бо нема різниці поміж юдеєм та ге́лленом, бо той же Госпо́дь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його.

Ибо «всякий, кто призовёт имя Господне, спасётся».

Бо „кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасе́ний“.

Но как призывать Того, в Кого не уверовали? как веровать в Того, о Ком не слыхали? как слышать без проповедующего?

Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?

И как проповедовать, если не будут посланы? как написано: «как прекрасны ноги благовествующих мир, благовествующих благое!»

І як будуть проповідувати, коли не будуть по́слані? Як написано: „Які гарні ноги благовіссників миру, благовісників добра́“.

Но не все послушались благовествования. Ибо Исаия говорит: «Господи! кто поверил слышанному от нас?»

Але не всі послухались Єва́нгелії. Бо Ісая каже: „Господи, хто повірив тому, що почув був від нас?“

Итак, вера — от слышания, а слышание — от слова Божия.

Тож віра від слу́хання, а слу́хання через Слово Христо́ве.

Но спрашиваю: разве они не слышали? Напротив, «по всей земле прошёл голос их, и до пределов вселенной слова их».

Та кажу́: Чи не чули вони? Отож: „По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова́ в кінці світу!“

Ещё спрашиваю: разве Израиль не знал? Но первый Моисей говорит: «Я возбужу в вас ревность не народом, раздражу вас народом несмысленным».

Але кажу́: Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: „Я викличу заздрість у вас ненаро́дом, — роздражню́ вас нерозумним народом“.

А Исаия смело говорит: «Меня нашли не искавшие Меня; Я открылся не вопрошавшим о Мне».

А Ісая сміли́во говорить: „Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався про Мене!“

Об Израиле же говорит: «целый день Я простирал руки Мои к народу непослушному и упорному».

А про Ізраїля каже: „Я руки Свої цілий день простягав до людей неслухня́них і суперечних!“