От Луки 1 глава

Евангелие от Луки
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

Как уже многие начали составлять повествования о совершенно известных между нами событиях,

Оскільки багато хто брався складати розповіді про події, що відбулися в нас, [1]

как передали нам то бывшие с самого начала очевидцами и служителями Слова,

і як нам передали їх ті, які з самого початку були очевидцями й служителями Слова,

то рассудилось и мне, по тщательном исследовании всего сначала, по порядку описать тебе, достопочтенный Феофил,

то задумав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високоповажний Теофіле,

чтобы ты узнал твёрдое основание того учения, в котором был наставлен.

щоб ти переконався в достовірності науки, якої навчився.

Во дни Ирода, царя Иудейского, был священник из Авиевой чреды, именем Захария, и жена его из рода Ааронова, имя ей Елисавета.

У дні Ірода, царя Юдеї, був один священик на ім’я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, а ім’я її — Єлизавета.

Оба они были праведны пред Богом, поступая по всем заповедям и уставам Господним беспорочно.

Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконували всі Господні заповіді й настанови.

У них не было детей, ибо Елисавета была неплодна, и оба были уже в летах преклонных.

Та не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна; обоє постаріли в днях своїх.

Однажды, когда он в порядке своей чреды служил пред Богом,

Одного разу, коли він за своєю денною чергою служив перед Богом,

по жребию, как обыкновенно было у священников, досталось ему войти в храм Господень для каждения,

за звичаєм священства випало йому ввійти до Господнього храму, щоб кадити.

а всё множество народа молилось вне во время каждения, —

А весь народ під час кадіння молився знадвору.

тогда явился ему Ангел Господень, стоя по правую сторону жертвенника кадильного.

І з’явився йому Господній ангел, який стояв праворуч кадильного жертовника.

Захария, увидев его, смутился, и страх напал на него.

Захарія, коли побачив, жахнувся, його охопив страх.

Ангел же сказал ему: не бойся, Захария, ибо услышана молитва твоя, и жена твоя Елисавета родит тебе сына, и наречёшь ему имя: Иоанн;

Та ангел промовив до нього: Не бійся, Захаріє, тому що молитва твоя почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і даси йому ім’я Іван.

и будет тебе радость и веселие, и многие о рождении его возрадуются,

І буде тобі радість та потіха, і багато хто зрадіє з його народження.

ибо он будет велик пред Господом; не будет пить вина и сикера, и Духа Святого исполнится ещё от чрева матери своей;

Бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні п’янкого напою не питиме; і наповниться Духом Святим ще з лона своєї матері.

и многих из сынов Израилевых обратит к Господу Богу их;

І наверне він багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога;

и предыдет пред Ним в духе и силе Илии, чтобы возвратить сердца отцов детям, и непокоривым образ мыслей праведников, дабы представить Господу народ приготовленный.

і він ітиме перед Ним у дусі та силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а непокірних — до мудрості праведних, щоби приготувати Господу підготовлений народ.

И сказал Захария Ангелу: по чему я узнаю это? ибо я стар, и жена моя в летах преклонных.

І промовив Захарія до ангела: Із чого я про це дізнаюся? Адже я старий, та й дружина моя постаріла в днях своїх.

Ангел сказал ему в ответ: я Гавриил, предстоящий пред Богом, и послан говорить с тобою и благовестить тебе сие;

У відповідь ангел сказав йому: Я Гавриїл, — той, хто стоїть перед Богом; мене послано говорити з тобою і благовістити тобі це.

и вот, ты будешь молчать и не будешь иметь возможности говорить до того дня, как это сбудется, за то, что ты не поверил словам моим, которые сбудутся в своё время.

І ось ти будеш мовчати і не зможеш говорити до того дня, поки це збудеться, за те, що ти не повірив моїм словам, які сповняться свого часу!

Между тем народ ожидал Захарию и дивился, что он медлит в храме.

Люди чекали на Захарію і дивувалися, чому він затримувався у храмі.

Он же, выйдя, не мог говорить к ним; и они поняли, что он видел видение в храме; и он объяснялся с ними знаками, и оставался нем.

Коли він вийшов, то не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі, а він говорив до них знаками й залишався німим.

А когда окончились дни службы его, возвратился в дом свой.

І коли закінчилися дні його служіння, він пішов до свого дому.

После сих дней зачала Елисавета, жена его, и таилась пять месяцев и говорила:

А після тих днів його дружина Єлизавета зачала й таїлася п’ять місяців, кажучи:

так сотворил мне Господь во дни сии, в которые призрел на меня, чтобы снять с меня поношение между людьми.

Так мені вчинив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоби зняти мою ганьбу перед людьми.

В шестой же месяц послан был Ангел Гавриил от Бога в город Галилейский, называемый Назарет,

А на шостому місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до галилейського міста, названого Назаретом,

к Деве, обручённой мужу, именем Иосифу, из дома Давидова; имя же Деве: Мария.

до діви, зарученої із чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви — Марія.

Ангел, войдя к Ней, сказал: радуйся, Благодатная! Господь с Тобою; благословенна Ты между жёнами.

І, прийшовши до неї, сказав: Радій [2] , сповнена благодаті! Господь з тобою, [благословенна ти між жінками].

Она же, увидев его, смутилась от слов его и размышляла, что бы это было за приветствие.

Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означало б це привітання.

И сказал Ей Ангел: не бойся, Мария, ибо Ты обрела благодать у Бога;

Та ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.

и вот, зачнёшь во чреве, и родишь Сына, и наречёшь Ему имя: Иисус.

І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус.

Он будет велик и наречётся Сыном Всевышнего, и даст Ему Господь Бог престол Давида, отца Его;

Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида,

и будет царствовать над домом Иакова вовеки, и Царству Его не будет конца.

і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця!

Мария же сказала Ангелу: как будет это, когда Я мужа не знаю?

І озвалася Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?

Ангел сказал Ей в ответ: Дух Святой найдёт на Тебя, и сила Всевышнего осенит Тебя; посему и рождаемое Святое наречётся Сыном Божиим.

У відповідь ангел сказав їй: Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе огорне; тому й Святе, Котре народиться, назветься Сином Божим.

Вот и Елисавета, родственница Твоя, называемая неплодною, и она зачала сына в старости своей, и ей уже шестой месяц,

Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на шостому місяці;

ибо у Бога не останется бессильным никакое слово.

тому що жодне слово не буває у Бога безсилим!

Тогда Мария сказала: се, Раба Господня; да будет Мне по слову твоему. И отошёл от Неё Ангел.

А Марія промовила: Ось, я раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм! І ангел відійшов від неї.

Встав же Мария во дни сии, с поспешностью пошла в нагорную страну, в город Иудин,

Тими днями Марія, вставши, поспішно пішла в гірську місцевість, до міста Юдиного.

и вошла в дом Захарии, и приветствовала Елисавету.

Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.

Когда Елисавета услышала приветствие Марии, взыграл младенец во чреве её; и Елисавета исполнилась Святого Духа,

Коли ж почула Єлизавета привітання Марії, заворушилося немовля в її утробі. Єлизавета сповнилася Святим Духом

и воскликнула громким голосом, и сказала: благословенна Ты между жёнами, и благословен плод чрева Твоего!

і вигукнула гучним голосом, промовляючи: Благословенна ти між жінками і благословенний плід твоєї утроби!

И откуда это мне, что пришла Матерь Господа моего ко мне?

І звідки ж мені це, щоби до мене прийшла мати мого Господа?

Ибо когда голос приветствия Твоего дошёл до слуха моего, взыграл младенец радостно во чреве моём.

Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моїй утробі.

И блаженна Уверовавшая, потому что совершится сказанное Ей от Господа.

Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться сказане їй Господом!

И сказала Мария: величит душа Моя Господа,

А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

и возрадовался дух Мой о Боге, Спасителе Моём,

і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм,

что призрел Он на смирение Рабы Своей, ибо отныне будут ублажать Меня все роды;

бо Він зглянувся на покору раби Своєї. Ось, віднині блаженною зватимуть мене всі роди,

что сотворил Мне величие Сильный, и свято имя Его;

бо зробив мені велике Сильний! І святе Ім’я Його,

и милость Его в роды родов к боящимся Его;

і милість Його з роду в рід для тих, хто боїться Його.

явил силу мышцы Своей; рассеял надменных помышлениями сердца их;

Він показав силу руки Своєї, розсіяв гордих думками сердець їхніх,

низложил сильных с престолов, и вознёс смиренных;

скинув сильних з престолів і підняв покірних,

алчущих исполнил благ, и богатящихся отпустил ни с чем;

голодним дав достаток, а багатих відіслав ні з чим.

воспринял Израиля, отрока Своего, воспомянув милость,

Пригорнув Ізраїля, слугу Свого, щоби згадати милість,

как говорил отцам нашим, к Аврааму и семени его до века.

як і проголосив нашим батькам — Авраамові та роду його аж до віку!

Пребыла же Мария с нею около трёх месяцев, и возвратилась в дом свой.

Тож Марія перебула в неї якихось три місяці й повернулася до свого дому.

Елисавете же настало время родить, и она родила сына.

А Єлизаветі настав час родити; і вона народила сина.

И услышали соседи и родственники её, что возвеличил Господь милость Свою над нею, и радовались с нею.

Почули сусіди та її родина, що Господь щедро злив Свою милість на неї, і раділи разом з нею.

В восьмой день пришли обрезать младенца и хотели назвать его, по имени отца его, Захариею.

Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарією.

На это мать его сказала: нет, а назвать его Иоанном.

Та озвалася його мати й сказала: Ні, хай буде названий Іваном!

И сказали ей: никого нет в родстве твоём, кто назывался бы сим именем.

А їй сказали, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім’ям.

И спрашивали знаками у отца его, как бы он хотел назвать его.

Тож знаками питали його батька, як хотів би його назвати.

Он потребовал дощечку и написал: «Иоанн имя ему». И все удивились.

Попросивши дощечку, написав слова: Його ім’я — Іван! І всі здивувалися.

И тотчас разрешились уста его и язык его, и он стал говорить, благословляя Бога.

У ту мить відкрилися його уста та його язик, і він став говорити, благословляючи Бога.

И был страх на всех, живущих вокруг них; и рассказывали обо всём этом по всей нагорной стране Иудейской.

І страх напав на всіх їхніх сусідів; і по всій гірській околиці Юдеї розповідали про всі ці події.

Все слышавшие положили это на сердце своём и говорили: что будет младенец сей? И рука Господня была с ним.

Усі, хто почув це, брали до свого серця, запитуючи: Ким же буде ця дитина? Бо Господня рука була з нею!

И Захария, отец его, исполнился Святого Духа и пророчествовал, говоря:

Його батько Захарія наповнився Духом Святим і став пророкувати, промовляючи:

благословен Господь Бог Израилев, что посетил народ Свой и сотворил избавление ему,

Благословенний Господь, Бог Ізраїля, бо Він відвідав і викупив Свій народ,

и воздвиг рог спасения нам в дому Давида, отрока Своего,

Він підніс нам ріг [3] спасіння у домі Свого слуги Давида,

как возвестил устами бывших от века святых пророков Своих,

як заповідав устами святих Своїх відвічних пророків,

что спасёт нас от врагов наших и от руки всех ненавидящих нас;

що спасе нас від наших ворогів і з руки всіх, хто ненавидить нас,

сотворит милость с отцами нашими и помянет святой завет Свой,

щоб виявити милість нашим батькам і згадати Свій святий Завіт,

клятву, которою клялся Он Аврааму, отцу нашему, дать нам,

Який дотримає клятву, котру Він дав нашому батькові Авраамові,

небоязненно, по избавлении от руки врагов наших,

щоб ми визволилися з руки ворогів і без страху

служить Ему в святости и правде пред Ним, во все дни жизни нашей.

служили Йому у святості й праведності, доки будемо жити.

И ты, младенец, наречёшься пророком Всевышнего, ибо предыдешь пред лицом Господа приготовить пути Ему,

І ти, дитино, будеш названа пророком Всевишнього, бо ти йтимеш перед Господом, щоби приготувати Йому дорогу;

дать уразуметь народу Его спасение в прощении грехов их,

щоби дати пізнати Його народові спасіння через прощення їхніх гріхів;

по благоутробному милосердию Бога нашего, которым посетил нас Восток свыше,

аби через превелике милосердя нашого Бога, в якому нас відвідає Схід з висоти,

просветить сидящих во тьме и тени смертной, направить ноги наши на путь мира.

освітити тих, які перебувають у темряві та в смертній тіні, і спрямувати наші ноги на дорогу миру!

Младенец же возрастал и укреплялся духом, и был в пустынях до дня явления своего Израилю.

А дитина росла й міцніла духом, перебуваючи в пустелях до дня свого з’явлення перед Ізраїлем.

Примечания:

Синодальный перевод

5, 8 чреда — очередь, последовательная смена чего-либо.

15 сикера — крепкий алкоголь из меда, фруктового сока, зерна.

17, 76 предыдет, предыдешь — прийти прежде, перед; идти впереди, предшествовать.

53 алкать — почувствовать голод, захотеть есть, проголодаться.

78 благоутробие — внутреннее благорасположение, доброта сердца, милосердие, сострадание.

« 16 глава 2 глава »