Второзаконие 1 глава

Второзаконие, Пятикнижие Моисея
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

 
 

Сии суть слова, которые говорил Моисей всем Израильтянам за Иорданом в пустыне на равнине против Суфа, между Фараном и Тофелом, и Лаваном, и Асирофом, и Дизагавом,
 
Ось слова, які Мойсей промовив до всього Ізраїлю за Йорданом, у пустелі, на заході, поблизу Червоного моря, між Фараном, Тофолом, Ловоном, Авлоном та Катахризеєм.

в расстоянии одиннадцати дней пути от Хорива, по дороге от горы Сеир к Кадес-Варни.
 
З Хориву до гори Сиїр, до Кадис-Варни подорож триває одинадцять днів.

Сорокового года, одиннадцатого месяца, в первый день месяца говорил Моисей сынам Израилевым всё, что заповедал ему Господь о них.
 
І сталося, — сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця, Мойсей промовив до всіх ізраїльських синів, переказуючи все, що Господь заповів йому щодо них.

По убиении им Сигона, царя Аморрейского, который жил в Есевоне, и Ога, царя Васанского, который жил в Аштерофе в Едреи,
 
Після розгрому Сеона, царя аморейців, який жив у Есевоні, та Оґа, царя Васану, який жив в Астароті й у Едраїні,

за Иорданом, в земле Моавитской, начал Моисей изъяснять закон сей и сказал:
 
в землі Моав, за Йорданом, Мойсей почав роз’яснювати цей закон, кажучи:

Господь, Бог наш, говорил нам в Хориве и сказал: «полно вам жить на горе сей!
 
Господь, наш Бог, промовив до нас на Хориві, кажучи: Досить вам жити на цій горі!

Обратитесь, отправьтесь в путь и пойдите на гору Аморреев и ко всем соседям их, на равнину, на гору, на низкие места, и на южный край, и к берегам моря, в землю Ханаанскую, и к Ливану, даже до реки великой, реки Евфрата;
 
Розвертайтеся, рушайте і йдіть на гору аморейців та в усі околиці Арави: на гору і на рівнину, на південь і на узбережжя, у землю ханаанців та в Антиливан, аж до великої ріки Євфрат.

вот, Я даю вам землю сию, пойдите, возьмите в наследие землю, которую Господь с клятвою обещал дать отцам вашим, Аврааму, Исааку и Иакову, им и потомству их».
 
Ось Я віддав вам цю землю. Увійдіть у неї й заволодійте землею, яку Я поклявся вашим батькам, Авраамові, Ісаакові та Якову, дати їм та їхнім нащадкам після них.

И я сказал вам в то время: не могу один водить вас;
 
Того часу я звернувся до вас, кажучи: Я не в змозі носити вас сам.

Господь, Бог ваш, размножил вас, и вот, вы ныне многочисленны, как звёзды небесные;
 
Господь, ваш Бог, розмножив вас так, що кількісно вас сьогодні — як небесних зірок!

Господь, Бог отцов ваших, да умножит вас в тысячу крат против того, сколько вас теперь, и да благословит вас, как Он говорил вам:
 
Нехай Господь, Бог ваших батьків, додасть до вас в тисячу разів більше, ніж вас є зараз, і нехай поблагословить вас, як Він і сказав вам, —

как же мне одному носить тягости ваши, бремена ваши и распри ваши?
 
та як я зможу сам нести ваші клопоти, ваш характер та ваші суперечки?

изберите себе по коленам вашим мужей мудрых, разумных и испытанных, и я поставлю их начальниками вашими.
 
Візьміть собі мудрих, досвідчених та розсудливих мужів у ваших племенах, і я поставлю їх провідниками над вами.

Вы отвечали мне и сказали: хорошее дело велишь ты сделать.
 
А ви відповіли мені й мовили: Річ, що ти сказав учинити, — добра!

И взял я главных из колен ваших, мужей мудрых и испытанных, и сделал их начальниками над вами, тысяченачальниками, стоначальниками, пятидесятиначальниками, десятиначальниками и надзирателями по коленам вашим.
 
Тож я взяв з-поміж вас мудрих, досвідчених і розсудливих мужів і поставив їх тисяцькими, соцькими, п’ятдесяцькими, десяцькими та писарями для ваших суддів, щоб вони провадили вас.

И дал я повеление судьям вашим в то время, говоря: выслушивайте братьев ваших и судите справедливо, как брата с братом, так и пришельца его;
 
Того часу я звелів вашим суддям, кажучи: Вислуховуйте суперечки між вашими братами і справедливо розсуджуйте справи між будь-яким чоловіком та його братом чи захожим.

не различайте лиц на суде, как малого, так и великого выслушивайте: не бойтесь лица человеческого, ибо суд — дело Божие; а дело, которое для вас трудно, доводите до меня, и я выслушаю его.
 
На суді не зважай на особу, суди так малого, як і великого, не поступайся перед особою жодного чоловіка, бо суд — Божий. А якщо якась справа буде для вас заважка, то приносьте її до мене, — і я її вислуховуватиму.

И дал я вам в то время повеления обо всём, что надлежит вам делать.
 
І того часу я дав вам усі настанови, які ви маєте виконувати.

И отправились мы от Хорива, и шли по всей этой великой и страшной пустыне, которую вы видели, по пути к горе Аморрейской, как повелел Господь, Бог наш, и пришли в Кадес-Варни.
 
Вирушивши з Хориву, ми пішли через усю ту велику і страшну пустелю, яку ви бачили, до аморейської гори, як Господь, наш Бог, звелів нам, і прибули до Кадис-Варни.

И сказал я вам: вы пришли к горе Аморрейской, которую Господь, Бог наш, даёт нам;
 
І я сказав вам: Ідіть до аморейської гори, яку Господь, ваш Бог, дає вам.

вот, Господь, Бог твой, отдаёт тебе землю сию, иди, возьми её во владение, как говорил тебе Господь, Бог отцов твоих, не бойся и не ужасайся.
 
Ось Господь, ваш Бог, віддав вам перед вашим обличчям цю землю. Підіймайтеся, заволодійте нею, як Господь, Бог ваших батьків, сказав вам. Не бійтеся і не будьте полохливі.

Но вы все подошли ко мне и сказали: пошлём пред собою людей, чтоб они исследовали нам землю и принесли нам известие о дороге, по которой идти нам, и о городах, в которые идти нам.
 
Тоді ви всі прийшли до мене і сказали: Пошлімо попереду себе чоловіків, нехай вони оглянуть для нас ту землю й нехай сповістять нам відомості про дорогу, якою ми підійматимемося, та про міста, в які ввійдемо.

Слово это мне понравилось, и я взял из вас двенадцать человек, по одному человеку от каждого колена.
 
Сподобалось мені те слово, тож я взяв з-поміж вас дванадцять чоловіків, — по одному чоловіку на плем’я.

Они пошли, взошли на гору и дошли до долины Есхол, и обозрели её;
 
Розвернувшись, вони піднялися на гору, пішли до Долини Виноградного Грона та обстежили її.

и взяли в руки свои плодов земли, и доставили нам, и принесли нам известие, и сказали: хороша земля, которую Господь, Бог наш, даёт нам.
 
Відтак взяли у свої руки плодів тієї землі, принесли до нас та казали: Добра та земля, яку Господь, наш Бог, дає нам!

Но вы не захотели идти и воспротивились повелению Господа, Бога вашего,
 
Та ви не захотіли йти і не послухалися веління Господа, вашого Бога.

и роптали в шатрах ваших, и говорили: Господь, по ненависти к нам, вывел нас из земли Египетской, чтоб отдать нас в руки Аморреев и истребить нас;
 
Ви нарікали по своїх наметах і казали: Господь вивів нас з Єгипетської землі з ненависті до нас, — щоб видати нас в руки аморейців, аби вигубити нас.

куда мы пойдём? Братья наши расслабили сердце наше, говоря: «народ тот более и выше нас, города там большие и с укреплениями до небес, да и сынов Енаковых видели мы там».
 
Куди ж ми йдемо? Ваші брати відняли ваше серце, кажучи: Це великий, численний, сильніший від нас народ та великі, укріплені мурами до небес міста! Навіть синів велетнів ми там бачили.

И я сказал вам: не страшитесь и не бойтесь их;
 
Тоді я сказав вам: Не лякайтеся, не бійтеся їх!

Господь, Бог ваш, идёт перед вами; Он будет сражаться за вас, как Он сделал с вами в Египте, пред глазами вашими,
 
Господь, ваш Бог, Який іде попереду, перед вашим обличчям, — це Він воюватиме разом з вами проти них — саме так, як Він учинив із вами в Єгипетській землі

и в пустыне сей, где, как ты видел, Господь, Бог твой, носил тебя, как человек носит сына своего, на всём пути, которым вы проходили до пришествия вашего на сие место.
 
та в цій пустелі, де ви бачили, як Господь, твій Бог, вигодовував тебе, немов би хтось з людей вигодовував свого сина, упродовж усієї дороги, яку ви пройшли, поки дійшли до цього місця.

Но и при этом вы не верили Господу, Богу вашему,
 
Та в цьому слові ви не повірили Господу, вашому Богові,

Который шёл перед вами путём — искать вам места, где остановиться вам, ночью в огне, чтобы указывать вам дорогу, по которой идти, а днём в облаке.
 
Який іде попереду вас під час подорожі, щоб вибирати для вас місце, ведучи вас вночі — у вогні, показуючи вам дорогу, якою вам іти, а вдень — у хмарі.

И Господь услышал слова ваши, и разгневался, и поклялся, говоря:
 
Господь почув ваші слова і, розгнівавшись, поклявся, кажучи:

никто из людей сих, из сего злого рода, не увидит доброй земли, которую Я клялся дать отцам вашим;
 
Ніхто із цих чоловіків не побачить тієї доброї землі, яку Я поклявся дати їхнім батькам, —

только Халев, сын Иефонниин, увидит её; ему дам Я землю, по которой он проходил, и сынам его, за то, что он повиновался Господу.
 
за винятком Халева, сина Єфонії: він побачить її, і йому та його синам Я дам землю, по якій він ходив, бо він тримався того, що Господнє.

И на меня прогневался Господь за вас, говоря: и ты не войдёшь туда;
 
Через вас Господь розгнівався і на мене, кажучи: Ти також туди не ввійдеш!

Иисус, сын Навин, который при тебе, он войдёт туда; его утверди, ибо он введёт Израиля во владение ею;
 
Ісус, Навина син, який стоїть поруч з тобою, — він туди ввійде! Підбадьор його, бо це він передасть її у спадщину Ізраїлю.

дети ваши, о которых вы говорили, что они достанутся в добычу врагам, и сыновья ваши, которые не знают ныне ни добра, ни зла, они войдут туда, им дам её, и они овладеют ею;
 
І всі малі діти, які сьогодні ще не знають добра і зла, — вони туди ввійдуть, їм Я її віддам, і вони заволодіють нею.

а вы обратитесь и отправьтесь в пустыню по дороге к Чермному морю.
 
Повернувши назад, ви пішли отаборитися в пустелю, у напрямку до Червоного моря.

И вы отвечали тогда и сказали мне: согрешили мы пред Господом, пойдём и сразимся, как повелел нам Господь, Бог наш. И препоясались вы, каждый, ратным оружием своим, и безрассудно решились взойти на гору.
 
Тоді ви відповіли мені й сказали: Згрішили ми перед Господом, нашим Богом. Ми піднімемось на гору і воюватимемо — саме так, як Господь, наш Бог, велів нам. Кожний з вас узяв своє військове знаряддя, і, зібравшись, ви піднялися на гору.

Но Господь сказал мне: скажи им: «не всходите и не сражайтесь, потому что нет Меня среди вас, чтобы не поразили вас враги ваши».
 
Та Господь сказав мені: Скажи їм: Не підіймайтеся і не воюйте, бо Мене немає з вами, — щоб ви не були розгромлені перед вашими ворогами!

И я говорил вам, но вы не послушали и воспротивились повелению Господню и по упорству своему взошли на гору.
 
І я говорив вам це, та ви мене не послухали; ви переступили Господнє веління і, упершись, таки піднялися на гору.

И выступил против вас Аморрей, живший на горе той, и преследовали вас так, как делают пчёлы, и поражали вас на Сеире до самой Хормы.
 
Та назустріч вам вийшов амореєць, який жив на тій горі, і вони погнали вас, як це роблять бджоли, і громили вас від Сиїру аж до Ерми.

И возвратились вы и плакали пред Господом: но Господь не услышал вопля вашего и не внял вам.
 
Тоді, сівши, ви плакали перед Господом, та Господь не слухав вашого голосу і не зважав на вас.

И пробыли вы в Кадесе много времени, сколько времени вы там были.
 
І ви сиділи [1] в Кадисі багато часу — стільки часу, скільки ви тоді сиділи.

Примечания:

 
Синодальный перевод
40 Чермное, не чёрное. Чермное — от церковно-книжного, устарелого — багровое, темнокрасное. Чермное море — современное Красное море.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.