Евреям 7 глава

Послание к Евреям апостола Павла
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

Ибо Мелхиседек, царь Салима, священник Бога Всевышнего, тот, который встретил Авраама и благословил его, возвращающегося после поражения царей,

Адже цей Мелхиседек, цар Салимський, священик Бога Всевишнього, зустрів Авраама, коли той повертався з бою із царями, і благословив його.

которому и десятину отделил Авраам от всего, — во-первых, по знаменованию имени царь правды, а потом и царь Салима, то есть царь мира,

Авраам же виділив йому десятину з усього; він, ім’я якого насамперед означає «цар праведності», потім вже «цар Салимський», тобто «цар миру», —

без отца, без матери, без родословия, не имеющий ни начала дней, ни конца жизни, уподобляясь Сыну Божию, пребывает священником навсегда.

без батька, без матері, без родоводу, не має ані початку днів, ані кінця життя; він — подібний до Божого Сина — назавжди залишається священиком.

Видите, как велик тот, которому и Авраам патриарх дал десятину из лучших добыч своих.

Бачите, який великий той, кому патріарх Авраам дав десятину з найкращої здобичі!

Получающие священство из сынов Левииных имеют заповедь — брать по закону десятину с народа, то есть со своих братьев, хотя и сии произошли от чресл Авраамовых.

Ті з синів Левія, які одержують священство, мають заповідь за Законом: брати десятину від людей, тобто від своїх братів, хоч і вони з роду Авраама.

Но сей, не происходящий от рода их, получил десятину от Авраама и благословил имевшего обетования.

А той, хто не був з їхнього роду, взяв десятину від Авраама і поблагословив того, котрий мав обітниці.

Без всякого же прекословия меньший благословляется большим.

Без жодного заперечення: менше благословляється більшим.

И здесь десятины берут человеки смертные, а там — имеющий о себе свидетельство, что он живёт.

Отже, тут десятини одержують смертні люди, а там — Той, про кого засвідчено, що Він живий.

И, так сказать, сам Левий, принимающий десятины, в лице Авраама дал десятину:

Тож, так би мовити, і Левій, який бере десятини, дав через Авраама десятину,

ибо он был ещё в чреслах отца, когда Мелхиседек встретил его.

оскільки він ще не народився від батька, коли його зустрів Мелхиседек.

Итак, если бы совершенство достигалось посредством левитского священства, — ибо с ним сопряжён закон народа, — то какая бы ещё нужда была восставать иному священнику по чину Мелхиседека, а не по чину Аарона именоваться?

Отже, якби досконалість була через левітське священство, адже через нього народ одержав Закон, то чому мав з’явитися ще інший Священик за чином Мелхиседека, а не названий за чином Аарона?

Потому что с переменою священства необходимо быть перемене и закона.

Це тому, що зі зміною священства потрібно, щоби змінився і Закон.

Ибо Тот, о Котором говорится сие, принадлежал к иному колену, из которого никто не приступал к жертвеннику.

Адже Той, про Кого йде мова, належав до іншого племені, з якого ніхто не мав участі в жертовнику.

Ибо известно, что Господь наш воссиял из колена Иудина, о котором Моисей ничего не сказал относительно священства.

Бо ж відомо, що наш Господь походив від Юди, а про це плем’я Мойсей нічого не говорив щодо священства.

И это ещё яснее видно из того, что по подобию Мелхиседека восстаёт Священник иной,

Це стає ще яснішим, коли за подобою Мелхиседека з’являється інший Священик,

Который таков не по закону заповеди плотской, но по силе жизни непрестающей.

Який став таким не за Законом тілесної заповіді, а за силою незнищенного життя.

Ибо засвидетельствовано: «Ты священник вовек по чину Мелхиседека».

Тому що є свідчення: Ти — Священик навіки за чином Мелхиседека.

Отменение же прежде бывшей заповеди бывает по причине её немощи и бесполезности,

Отже, попередня заповідь скасовується через її немічність і некорисність,

ибо закон ничего не довёл до совершенства; но вводится лучшая надежда, посредством которой мы приближаемся к Богу.

бо Закон нічого не вдосконалив, тож нововведене — краща надія, якою ми наближаємося до Бога.

И как сие было не без клятвы, —

І оскільки це не без клятви, бо ті стали священиками без клятви, —

ибо те были священниками без клятвы, а Сей с клятвою, потому что о Нём сказано: «клялся Господь, и не раскается: Ты священник вовек по чину Мелхиседека», —

Цей же — з клятвою Того, Хто до Нього каже: Поклявся Господь і не розкається, що Ти — Священик навіки [за чином Мелхиседека], —

то лучшего завета поручителем соделался Иисус.

то настільки й Ісус став запорукою кращого Завіту.

Притом тех священников было много, потому что смерть не допускала пребывать одному;

Крім того, тих священиків було багато, оскільки смерть не давала залишатися їм,

а Сей, как пребывающий вечно, имеет и священство непреходящее,

а Цей, перебуваючи вічно, має священство нескінченне.

посему и может всегда спасать приходящих через Него к Богу, будучи всегда жив, чтобы ходатайствовать за них.

Тому, будучи завжди живим, Він може завжди спасати тих, хто приходить до Бога через Нього, аби заступатися за них.

Таков и должен быть у нас Первосвященник: святой, непричастный злу, непорочный, отделённый от грешников и превознесённый выше небес,

Такого потрібно було нам Первосвященика: святого, невинного, непричетного до зла, відділеного від грішників, вищого за небо.

Который не имеет нужды ежедневно, как те первосвященники, приносить жертвы сперва за свои грехи, потом за грехи народа, ибо Он совершил это однажды, принеся в жертву Себя Самого.

Він не має потреби щодня, як первосвященики, приносити жертви, — спочатку за Свої гріхи, а потім за гріхи народу, бо Він це зробив один раз, принісши Самого Себе.

Ибо закон поставляет первосвященниками человеков, имеющих немощи; а слово клятвенное, после закона, поставило Сына, навеки совершенного.

Адже Закон велів наставляти первосвящениками людей, які мають немочі, а слово клятви, що після Закону, настановило навіки досконалого Сина.

« 6 глава 8 глава »