Судьи 1 глава

Книга Судей Израилевых
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

 
 

По смерти Иисуса вопрошали сыны Израилевы Господа, говоря: кто из нас прежде пойдёт на Хананеев — воевать с ними?
 
І сталося, що після смерті Ісуса Ізраїльські сини звернулися до Господа, запитуючи: Хто з нас як вождь піде на Ханаанця, щоб воювати проти нього.

И сказал Господь: Иуда пойдёт; вот, Я предаю землю в руки его.
 
А Господь сказав: Юда піде! Ось Я дав цю землю йому в руки!

Иуда же сказал Симеону, брату своему: войди со мною в жребий мой, и будем воевать с Хананеями; и я войду с тобою в твой жребий. И пошёл с ним Симеон.
 
Юда ж сказав своєму братові Симеону: Піди зі мною до мого спадку, і воюватимемо проти ханаанців, — піду і я з тобою у твій спадок! І Симеон пішов з ним.

И пошёл Иуда, и предал Господь Хананеев и Ферезеев в руки их, и побили они из них в Везеке десять тысяч человек.
 
Тож Юда пішов, і Господь дав Ханаанця та Ферезейця йому в руки, і вони побили їх у Везеку — десять тисяч чоловік.

В Везеке встретились они с Адони-Везеком, сразились с ним и разбили Хананеев и Ферезеев.
 
У Везеку вони знайшли Адонівезека, воювали проти нього і побили Ханаанця та Ферезейця.

Адони-Везек побежал, но они погнались за ним и поймали его и отсекли большие пальцы на руках его и на ногах его.
 
Адонівезек же втік, та вони гналися за ним, схопили його і відрубали великі пальці його рук та його ніг.

Тогда сказал Адони-Везек: семьдесят царей с отсечёнными на руках и на ногах их большими пальцами собирали крохи под столом моим; как делал я, так и мне воздал Бог. И привели его в Иерусалим, и он умер там.
 
Тоді Адонівезек сказав: Сімдесят царів із відрубаними великими пальцями їхніх рук і їхніх ніг збирали їжу під моїм столом. Отже, як учинив я, так і віддав мені Бог! Його відвели в Єрусалим, і він там помер.

И воевали сыны Иудины против Иерусалима и взяли его, и поразили его мечом и город предали огню.
 
Сини Юди воювали проти Єрусалима, взяли його і побили його вістрям меча, місто ж спалили вогнем.

Потом пошли сыны Иудины воевать с Хананеями, которые жили на горах и на полуденной земле и на низменных местах.
 
Після цього сини Юди зійшлися воювати проти Ханаанця, який жив у горах, на півдні та на рівнині.

И пошёл Иуда на Хананеев, которые жили в Хевроне (имя же Хеврону было прежде Кириаф-Арбы), и поразили Шешая, Ахимана и Фалмая.
 
Юда виступив проти Ханаанця, який жив у Хевроні, а жителі Хеврона вийшли назустріч. Раніше ім’я Хеврона було Каріатарвоксефер. Він побив Сесія, Ахімана і Толмія, з роду Енака.

Оттуда пошёл он против жителей Давира; имя Давиру было прежде Кириаф-Сефер.
 
А звідти вони пішли до тих, які жили в Давірі. Раніше ім’я Давіра було Місто писарів.

И сказал Халев: кто поразит Кириаф-Сефер и возьмёт его, тому отдам Ахсу, дочь мою, в жену.
 
І сказав Халев: Хто лиш поб’є Місто писарів і заволодіє ним, тому дам Асхану, мою дочку, за жінку.

И взял его Гофониил, сын Кеназа, младшего брата Халевова, и Халев отдал в жену ему Ахсу, дочь свою.
 
І першим захопив його Ґотоніїл, син Кенеза, молодший брат Халева, тож він дав йому Асхану, свою дочку, за жінку.

Когда надлежало ей идти, Гофониил научил её просить у отца её поле, и она сошла с осла. Халев сказал ей: что тебе?
 
І сталося, коли вона відходила, він намовив її просити у свого батька поле, тож вона бурмотіла на осляті, а тоді закричала з осляти: У південну землю ти мене віддав! І Халев запитав її: Що тобі потрібно?

Ахса сказала ему: дай мне благословение; ты дал мне землю полуденную, дай мне и источники воды. И дал ей Халев источники верхние и источники нижние.
 
Асха ж відповіла йому: Дай мені благословення, бо ти мене віддав у південну землю, тож дай мені як придане водні джерела. І Халев дав їй придане за її серцем — Верхні і Нижні джерела, як придане.

И сыны Иофора Кенеянина, тестя Моисеева, пошли из города Пальм с сынами Иудиными в пустыню Иудину, которая на юг от Арада, и пришли и поселились среди народа.
 
І сини Йовава, кінейця, Мойсеєвого тестя, пішли з Міста фініків до синів Юди, у пустелю, що є на півдні біля схилу Арада, тож вони пішли і поселилися з народом.

И пошёл Иуда с Симеоном, братом своим, и поразили Хананеев, живших в Цефафе, и предали его заклятию, и оттого называется город сей Хорма.
 
А Юда зі своїм братом Симеоном виступили і побили Ханаанця, який жив у Сефеті. Вони зробили його закляттям — вигубили його — і дали назву місту: Загибель.

Иуда взял также Газу с пределами её, Аскалон с пределами его, и Екрон с пределами его.
 
Юда не зміг отримати в спадок Ґазу та її околиці, Аскалон та його околиці, Акарон та його околиці, Азот та його околиці.

Господь был с Иудою, и он овладел горою; но жителей долины не мог прогнать, потому что у них были железные колесницы.
 
Та Господь був з Юдою, і він успадкував гору, оскільки не міг успадкувати тих, які жили на рівнині, бо Рихав протистояв йому на ній.

И отдали Халеву Хеврон, как говорил Моисей, и изгнал он оттуда трёх сынов Енаковых.
 
А Халевові віддали Хеврон, як і сказав Мойсей. Він успадкував там три міста і вигнав звідти трьох синів Енака.

Но Иевусеев, которые жили в Иерусалиме, не изгнали сыны Вениаминовы, и живут Иевусеи с сынами Вениамина в Иерусалиме до сего дня.
 
Євусея, який жив у Єрусалимі, сини Веніаміна не вигнали, тож Євусей жив із синами Веніаміна, — і так є аж до цього дня.

И сыны Иосифа пошли также на Вефиль, и Господь был с ними.
 
А сини Йосифа, — пішли і вони до Ветиля, і Юда — з ними.

и высматривали сыны Иосифовы Вефиль (имя же городу было прежде Луз).
 
Тож дім Ізраїля отаборився біля Ветиля. Раніше назва міста була Луза.

И увидели стражи человека, идущего из города, и сказали ему: покажи нам вход в город, и сделаем с тобою милость.
 
А історія така: вартові побачили чоловіка, який виходив з міста, вони схопили його і сказали йому: Покажи нам прохід до міста, і вчинимо тобі милосердя!

Он показал им вход в город, и поразили они город мечом, а человека сего и всё родство его отпустили.
 
І той показав їм прохід до міста, і вони розгромили місто вістрям меча, а чоловіка і його рід відпустили.

Человек сей пошёл в землю Хеттеев, и построил город и нарёк имя ему Луз. Это имя его до сего дня.
 
І той чоловік пішов у землю хетів, збудував там місто і дав йому назву — Луза, і це його назва аж до цього дня.

И Манассия не выгнал жителей Бефсана и зависящих от него городов, Фаанаха и зависящих от него городов, жителей Дора и зависящих от него городов, жителей Ивлеама и зависящих от него городов, жителей Мегиддона и зависящих от него городов; и остались Хананеи жить в земле сей.
 
Манасія не успадкував Ветсан, що є містом скитів, ні його дочірніх поселень, ні його околиці, ні Ектанаад та його дочірніх, ні тих, які жили в Дорі, її дочірніх, і тих, які жили у Валаамі, його дочірніх, і тих, які жили в Маґедоні, та його дочірніх, ні тих, які жили в Євламі, ні його дочірніх. І Ханаанець почав жити в цій землі.

Когда Израиль пришёл в силу, тогда сделал он Хананеев данниками, но изгнать не изгнал их.
 
Та сталося, коли Ізраїль став сильним, то зробив Ханаанця данником, та однак не прогнав [1] його повністю.

И Ефрем не изгнал Хананеев, живущих в Газере; и жили Хананеи среди их в Газере.
 
І Єфрем не вигнав Ханаанця, який жив у Ґазері, і жив Ханаанець посеред нього в Ґазері, і був данником.

И Завулон не изгнал жителей Китрона и жителей Наглола, и жили Хананеи среди их и платили им дань.
 
А Завулон не вигнав тих, які жили в Кедроні, і тих, які жили в Енаалі. Тож Ханаанець жив посеред нього, і був його данником.

И Асир не изгнал жителей Акко и жителей Сидона и Ахлава, Ахзива, Хелвы, Афека и Рехова.
 
Асир не вигнав тих, які жили в Акхоні, і вони були йому данниками, і тих, які жили в Дорі, і тих, які жили в Сідоні, і тих, які жили в Аалафі, Ахазіві, Хелві, Афеку і в Роові.

И жил Асир среди Хананеев, жителей земли той, ибо не изгнал их.
 
Тож Асир жив посеред Ханаанця, який проживав у землі, бо не зміг його вигнати.

И Неффалим не изгнал жителей Вефсамиса и жителей Бефанафа и жил среди Хананеев, жителей земли той; жители же Вефсамиса и Бефанафа были его данниками.
 
І Нефталим не вигнав тих, які жили у Ветсамусі, ні тих, які жили у Ветенеті, і жив Ізраїль посеред Ханаанця, який проживав у землі. А ті, які жили у Ветсамусі та у Ветенеті, були їм данниками.

И стеснили Аморреи сынов Дановых в горах, ибо не давали им сходить на долину.
 
І загнав Аморей синів Дана на гору, бо не дозволяв їм зійти в долину.

И остались Аморреи жить на горе Херес, в Аиалоне и Шаалвиме; но рука сынов Иосифовых одолела Аморреев, и сделались они данниками им.
 
І почав Аморей жити на горі Мурсінона, де ведмеді та лисиці. Та рука дому Йосифа стала важкою на Амореєві, і він став данником.

Пределы Аморреев от возвышенности Акравим и от Селы простирались и далее.
 
Ось границя Аморея: Ідумей, вгорі над Акравіном на Камені й вище.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.