1 Старший — вибраній пані та її дітям, що їх я люблю у правді і не лиш я один, а й усі ті, що пізнали правду,
2 задля правди, що перебуває в нас і буде повік з нами.
3 Нехай з нами буде благодать, милосердя і мир від Бога Отця та від Ісуса Христа, Отцевого Сина, у правді та в любові.
4 Я зрадів вельми, що знайшов між дітьми твоїми таких, які живуть у правді за заповіддю, яку ми від Отця прийняли.
5 І тепер прошу тебе, пані, не щоб я нову заповідь тобі писав, а ту, що маємо від початку: любімо одні одних!
6 Любов же в тому, щоб жити за його заповідями. А заповідь ця, як ви то чули від початку: щоб ви в любові жили.
7 Багато бо спокусників поширилось у світі, що не визнають Ісуса Христа, який прийшов у тілі. Той то є спокусник і антихрист.
8 Зважайте ж на себе, щоб не втратити те, що ми заробили, а прийняти повну нагороду.
9 Кожен, хто забігає наперед і не тримається Христового вчення, той не має Бога. Хто ж перебуває в цьому вченні, той Отця і Сина має.
10 Якщо хтось до вас приходить і цього вчення не приносить, того до хати не приймайте і не вітайте.
11 Бо хто його вітає, той бере участь у його лихих вчинках.
12 Чимало мав я до вас писати, та не хотів на папері й чорнилом, але надіюсь прийти до вас і усно з вами поговорити, щоб радість ваша була повна.
13 Вітають тебе діти сестри твоєї вибраної.
Стих 6
Впрочем, до чего мы достигли, так и должны мыслить (16 Впрочем, до чего мы достигли, так и должны мыслить и по тому правилу жить. Флп 3:16), пока Бог не откроет нам, если мы о чем иначе мыслим ( См. 15 Итак, кто из нас совершен, так должен мыслить; если же вы о чем иначе мыслите, то и это Бог вам откроет. Флп 3:15).
Послания 217. С1. 0262, 217.57.4.414.7[*].