2 Петра 1 глава

Друге соборне послання св. апостола Петра
Переклад Хоменка → Пераклад Анатоля Клышкi

Симон Петро, слуга й апостол Ісуса Христа, тим, які через справедливість Бога нашого і Спаса Ісуса Христа отримали, рівноцінну нашій, віру:

Сімяон1 Пётр, раб і Апостал Ісуса Хрыста, — тым, што атрымалі ў долю з намі роўнакаштоўную веру ў праведнасці нашага Бога і Збаўцы Ісуса Хрыста:

благодать вам і мир хай збільшується через спізнання Бога й Ісуса, Господа нашого!

— Ласка вам і мір няхай памножыцца ў пазнанні Бога і Ісуса, нашага Госпада.

Бо його Божа сила дала нам усе до життя та побожности, завдяки спізнанню того, хто нас покликав своєю славою та силою!

Бо Яго Боская сіла падаравала нам усё для жыцця і набожнасці праз пазнанне Таго, Хто заклікаў нас уласнаю славай і дасканаласцю,

Завдяки їм нам були даровані цінні й превеликі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої природи, уникнувши зіпсуття, яке пожадливістю розповсюднилось у світі.

праз якія Ён дараваў нам каштоўныя і найвялікшыя абяцанні, каб праз іх вы зрабіліся саўдзельнікамі Боскай прыроды, пазбегнуўшы распаду ад пажадлівасці ў свеце.

І тому саме докладіть усі ваші старання і зрощуйте у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання,

Таму і вы, прыклаўшы ўсё старанне, праявіце ў вашай веры добрачыннасць, у добрачыннасці ж — веды,

у пізнанні — стриманість, у стриманості терпеливість, у терпеливості побожність,

у ведах жа — устрыманне, ва ўстрыманні ж — вытрываласць, у вытрываласці ж — набожнасць,

у побожності братолюбство, в братолюбстві загальну любов.

у набожнасці ж — браталюбства, у браталюбстве ж — любоў.

Бо якщо це буде у вас, і буде у вас його багато, то воно не залишить вас без діла й без плоду для глибшого пізнання Господа нашого Ісуса Христа.

Бо гэта, калі яно ў вас ёсць і памнажаецца, робіць вас не бяздзейнымі і не бясплённымі ў пазнанні нашага Госпада Ісуса Хрыста;

А хто цього не має, той сліпий, короткозорий; він забув про очищення від своїх колишніх гріхів.

бо ў каго гэтага няма, той сляпы, блізарукі, забыўся пра ачышчэнне ад сваіх ранейшых грахоў.

Тому, брати, тим більше старайтесь утвердити ваше покликання і вибрання; бо те робивши, ніколи не спотикнетеся.

Таму, браты, тым больш пастарайцеся рабіць трывалым ваша пакліканне і выбранне, бо робячы гэта, вы ніколі не спаткняцеся.

Таким бо чином широко буде вам відкритий вхід у вічне Царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа.

Бо так шчодра адкрыецца вам уваход у вечнае Царства нашага Госпада і Збаўцы Ісуса Хрыста.

Ось чому я повсякчас дбатиму, щоб пригадувати вам ці речі, хоч ви їх знаєте й утверджені в теперішній правді.

Таму я буду гатовы2 заўсёды напамінаць вам пра гэта, хоць вы гэта і ведаеце і ўмацаваны ў цяперашняй праўдзе.

Вважаю за справедливе, доки я в цім тілі, розбуджувати вас цими попередженнями,

Але я лічу справядлівым, пакуль я ў гэтым шатры, абуджаць вас напамінкам,

знаючи, що незабаром треба буде мені покинути тіло моє, як і Господь наш Ісус Христос мені це об'явив.

ведаючы, што хутка пакіну мой шацёр, як і наш Госпад Ісус Хрыстос аб’явіў мне,

Буду, однак, намагатися, щоб ви завжди, навіть і по моїм відході, тримали в пам'яті ці речі.

буду ж старацца, каб вы маглі і пасля майго адыходу кожны раз успамінаць пра гэта.

Не за байками бо, хитро вигаданими, йдучи, об'явили ми вам потугу й прихід Господа нашого Ісуса Христа, але бувши наочними свідками його величі.

Бо мы абвесцілі вам пра сілу і прышэсце нашага Госпада Ісуса Хрыста, не ідучы услед хітрасплеценым байкам, а стаўшы відавочцамі Яго велічы.

Бо він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли до нього прийшов такий голос від величної слави: «Це мій син любий, якого я вподобав.»

Бо Ён прыняў ад Бога Бацькі гонар і славу, калі данёсся да Яго ад Велічнай Славы такі голас: «Гэта Мой Сын, Мой Улюбёны, Якога Я ўпадабаў!»

І цей голос ми чули, як сходив з неба, коли ми були з ним на святій горі.

І гэты голас, што данёсся з неба, мы пачулі, калі былі з Ім на святой гары.

І маємо ще сильніше пророче слово. Ви добре робите, вважаючи на нього як на світильник, який світить у темнім місці, аж поки почне розвиднятись, і рання зоря зійде в серцях ваших.

І мы маем мацнейшае прарочае слова, і вы добра робіце, трымаючыся яго як светача, што ззяе ў цёмным месцы, пакуль не пачне днець і не ўзыдзе заранка ў вашых сэрцах,

А насамперед знаєте, що ніяке в Письмі пророцтво не припускає особистого тлумачення.

ведаючы перш за ўсё тое, што ніводнае прароцтва ў Пісанні не бывае ад чыйго-небудзь уласнага вытлумачэння;

Бо ніколи пророцтво не було проголошене з волі людини, лише, ведені Святим Духом, промовляли святі люди від Бога.

бо ніколі прароцтва не было выказана з волі чалавека, але [святыя] людзі, кіраваныя Святым Духам, казалі яго ад Бога.

Примечания:

Пераклад Анатоля Клышкi

1 1: У некат. рукап.: Сіман.

12 2: У некат. рукап.: не перастану.

« 5 глава 2 глава »