1 Коринтян 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Переклад Хоменка → Пераклад Анатоля Клышкi

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний волею Божою, і брат Состен,

Павел, з волі Божай пакліканы Апостал Хрыста Ісуса, і Сасфен, брат,

Церкві Божій, що в Корінті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, що призивають на всякому місці ім'я нашого Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого:

— Божай царкве, якая знаходзіцца ў Карынфе, асвечаным у Хрысце Ісусе, пакліканым святым, з усімі, хто заклікае ў кожным месцы імя нашага Госпада Ісуса Хрыста, у іх і ў нас:

благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

ласка вам і мір ад Бога, нашага Бацькі, і Госпада Ісуса Хрыста.

Я завжди дякую моєму Богові заради вас за благодать Божу, що була вам дана в Христі Ісусі,

Дзякую заўсёды майму Богу за вас, за ласку Божую, дадзеную вам у Хрысце Ісусе,

бо ви в ньому всім збагатились, — усяким словом і всяким знанням,

бо вы ўсім узбагаціліся ў Ім — усялякім словам і ўсялякім веданнем,

згідно з тим, як Христове свідоцтво утвердилося між вами.

таму што сведчанне Хрыстова ўмацавалася ў вас,

Тим то не бракує жадного дару ласки вам, що очікуєте об'явлення Господа нашого Ісуса Христа,

так што вы не маеце нястачы ні ў якім дары, чакаючы адкрыцця нашага Госпада Ісуса Хрыста;

який і укріпить вас до кінця, щоб ви були бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

Які і ўмацуе вас да канца, каб вам быць беззаганнымі ў дзень нашага Госпада Ісуса [Хрыста].

Вірний Бог, що вас покликав до спільности з своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим.

Верны Бог, Якім вы былі пакліканы ў супольнасць Яго Сына Ісуса Хрыста, нашага Госпада.

Благаю вас, брати, ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів поміж вами, але щоб були поєднані в однім розумінні й у одній думці.

Малю ж вас, браты, і мем нашага Госпада Ісуса Хрыста, каб вы ўсе казалі адно, і не было між вамі падзелу, а былі паяднаныя ў адным і тым жа разуменні, і ў тых жа думках.

Я бо довідався про вас, мої брати, від людей Хлої, що між вами є суперечки.

Бо ад тых, хто з дома Хлоі, мне стала вядома пра вас, браты, што між вамі ёсць спрэчкі.

Казку ж про те, що кожен з вас говорить: «Я — Павлів, а я — Аполлосів, а я — Кифин, а я — Христів.»

А кажу я гэта, бо кожны з вас кажа: «Я — Паўлаў». — «А я — Апалосаў». — «А я — Кіфаў». — «А я — Хрыстоў».

Чи ж Христос розділився? Хіба Павло був розп'ятий за вас? Або хіба в Павлове ім'я ви христилися?

Ці ж падзяліўся Хрыстос? Хіба Павел быў укрыжаваны за вас? Ці ў імя Паўла вы хрысціліся?

Дякую Богові, що я нікого з вас не охристив, крім Криспа та Ґая,

Дзякую [Богу], што я нікога з вас не хрысціў, акрамя Крыспа і Гаія,

щоб не сказав хтось, що ви були охрищені в моє ім'я.

каб не сказаў хто, што ў маё імя вы былі хрышчаны.

Охристив я теж дім Стефана; а більш не знаю, чи христив я когось іншого.

Хрысціў жа я і Стэфанаў дом, больш не ведаю, ці хрысціў я каго іншага.

Христос же послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним.

Бо Хрыстос паслаў мяне не хрысціць, а дабравесціць, не ў мудрасці слова, каб не спустошыць крыжа Хрыстовага.

Бо слово про хрест — глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа.

Бо слова пра крыж для пагібельных — дурнота, а для нас, што ратуемся, — сіла Божая.

Писано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу!

Бо напісана: «Знішчу мудрасць мудрых, і розум разумных адкіну».

Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього?» Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу?

Дзе мудрэц? Дзе кніжнік? Дзе спрачальнік гэтага веку? Ці не зрабіў Бог неразумнаю мудрасць [гэтага] свету?

А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді.

Бо калі свет сваёю мудрасцю не пазнаў Бога ў мудрасці Божай, — то Богу даспадобы было праз неразумнасць прапаведзі выратаваць тых, хто веруе;

Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, —

бо і іудзеі дамагаюцца знакаў, і эліны шукаюць мудрасці,

ми проповідуємо Христа розп'ятого: — ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган,

а мы абвяшчаем Хрыста ўкрыжаванага, — для іудзеяў непрыстойнасць, а для язычнікаў1 — дурнота,

а для тих, що покликані, — чи юдеїв, чи греків — Христа, Божу могутність і Божу мудрість.

для саміх жа пакліканых, і іудзеяў, і элінаў — Хрыста, Божую сілу і Божую мудрасць,

Бо, нібито немудре Боже — мудріше від людської мудрости, і немічне Боже міцніше від людської сили.

таму што нямудрае Божае мудрэйшае за людзей, і слабое Божае мацнейшае за людзей.

Погляньте, брати, на звання ваше: не багато мудрих тілом, не багато сильних, не багато благородних;

Бо паглядзіце, браты, на ваша пакліканне, што няшмат мудрых паводле цела2, няшмат моцных, няшмат высакародных;

але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, —

але Бог выбраў неразумнае свету, каб пасароміць мудрых, і слабое свету выбраў Бог, каб пасароміць моцнае,

і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було,

і бязроднае свету і пагарджанае выбраў Бог, тое, чаго няма, каб знішчыць тое, што ёсць,

щоб жадне тіло не величалося перед Богом.

каб ніякае цела не выхвалялася перад Богам.

Тож через нього ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, і відкупленням,

Але ад Яго вы ў Хрысце Ісусе, Які стаў мудрасцю нам ад Бога: і праведнасцю, і асвячэннем, і адкупленнем,

щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.»

каб, як напісана: «Той, хто хваліцца, няхай хваліцца Госпадам».

Примечания:

Пераклад Анатоля Клышкi

23 1: У некат. рукап.: элінаў.

26 2: Г. зн. паводле людской ацэнкі.

« 16 глава 2 глава »