1 Івана 1 глава

Перше соборне послання св. апостола Івана
Переклад Хоменка → Пераклад Васіля Сёмухі

Що було споконвіку, що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші доторкалися, про Слово життя, —

Пра тое, што было ад пачатку, што мы чулі, што бачылі на свае вочы, што разглядвалі і што адчувалі рукі нашыя, пра Слова жыцьця, —

а життя об'явилось, і ми бачили й свідчимо й звістуємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося, —

бо жыцьцё зьявілася, і мы бачылі і сьведчым, і абвяшчаем вам гэтае вечнае жыцьцё, якое было ў Айца і зьявілася нам —

що ми бачили й чули, звістуємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами. А наша спільність — з Отцем і з його Сином Ісусом Христом.

пра тое, што мы бачылі і чулі, абвяшчаем вам, каб і вы мелі лучнасьць з намі; а нашая лучнасьць — з Айцом і Сынам Ягоным, Ісусам Хрыстом.

І це ми вам пишемо, щоб наша радість була повна.

І гэта пішам вам, каб радасьць вашая была поўная.

А ось та звістка, що ми від нього чули й звістуємо вам: Бог — світло, й ніякої у ньому темряви немає.

І вось зьвеставаньне, якое мы чулі ад Яго і абвяшчаем вам: Бог ёсьць сьвятло, і няма ў Ім ніякае цемры.

Коли ми кажемо, що маємо з ним спільність, а ходимо в темряві, то ми говоримо неправду й не чинимо правди.

Калі мы кажам, што маем лучнасьць зь Ім, а ходзім у цемры, дык мы хлусім і ня ўчыняем па праўдзе;

А коли ходимо у світлі, як він сам — у світлі, ми маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, його Сина, нас очищує від усякого гріха.

а калі ходзім у сьвятле, як Ён у сьвятле, дык маем лучнасьць адно з адным, і Кроў Ісуса Хрыста, Сына Ягонага, ачышчае нас ад усякага грэху.

Коли ми кажемо, що гріха не маємо, то ми самих себе обманюємо, і правди в нас немає.

Калі кажам, што ня маем грэху, ашукваем самі сябе, і праўды няма ў нас.

Якже ми визнаємо гріхи наші, то він — вірний і праведний, щоб нам простити гріхи наші й очистити нас від усякої неправди.

Калі ж вызнаём грахі нашыя, дык Ён, верны і праведны, даруе нам грахі (нашыя) і ачысьціць нас ад усякай няпраўды.

Коли ми кажемо, що не згрішили, ми чинимо його неправдомовним, і слова його в нас немає.

Калі кажам, што мы не зграшылі, дык робім зь Яго падманшчыка, і слова Ягонага няма ў нас.