Тита 1 глава

Послання св. апостола Павла до Тита
Переклад Хоменка → Пераклад Яна Станкевіча

Павло, слуга Божий, апостол же Ісуса Христа стосовно віри вибраних Божих і спізнання правди, щодо благочестя

Паўла, нявольнік Божы й апостал Ісуса Хрыста, подле веры абраных Божых і супоўнага знацьця праўды, каторая подле набожнасьці,

в надії вічного життя, обіцяного перед відвічними часами неоманливим Богом,

У надзеі жыцьця вечнага, Каторае Бог, што ня можа маніць, абяцаў перад вякамі часу,

— який слушного часу об'явив своє слово у проповіді, дорученій мені за повелінням нашого Спаса Бога, —

А ў сваім часе зьявіў Слова Свае ў вагалашэньню, каторае даверана імне подле расказаньня Спаса нашага Бога,

Титові, щирому синові у спільній вірі: благодать і мир від Бога Отця і Христа Ісуса, нашого Спаса.

Ціту, праўдзіваму дзяцяці подле супольнае веры: ласка а супакой ад Бога Айца а Хрыста Ісуса, Спаса нашага.

Тому я лишив тебе на Кріті, щоб ти впорядкував до кінця те, що залишилось, і настановив по містах пресвітерів, як я був тобі заповідав:

Дзеля таго я пакінуў цябе ў Крыце, каб ты мог балей упарадкаваць, што засталося неўпарадкаванае, і прызначыў старшых у кажным месьце, як я расказаў табе:

коли хтось бездоганний, чоловік однієї жінки, вірних дітей має, що не були обвинувачені в розпусті чи за неслухняність.

Калі хто беззаганны, муж аднае жонкі, мае дзеці верныя, не вінаваныя ў бязулстве або ў непакоры.

Єпископ бо, як Божий управитель, мусить бути бездоганний: не зухвалий, не гнівливий, не п'яниця, не сварливий, не жадібний до нечесної наживи,

Бо нагляднік мае быць беззаганны, як вернік Божы, не самадыйны, не гняўлівы, не адданы віну, ня бітун, не прагавіты на несправядлівыя прыбыткі,

а гостинний, добролюбивий, мудрий, справедливий, благочестивий, стриманий,

Але гасьцінны, любячы дабро, разумны, справядлівы, сьвяты, уздзержлівы,

який дотримується правдивої науки згідно з навчанням, щоб був здібний і наставляти в здоровій науці, та й супротивників переконувати.

Каторы дзяржыцца вернага слова, як быў наўчаны, каб быў дуж захочаваць а навучаць здарова, пераконаваць праціўнікаў.

Є бо їх чимало, отих непокірних, пустомовних та обманних, особливо з-поміж обрізаних.

Бо ё шмат і непакорных, пустамлёнаў і ашуканцаў, асабліва з абразаньня,

їм треба затулити рота; вони баламутять цілі сім'ї, навчаючи заради ганебної наживи, чого не треба.

Каторым надабе зачыніць рот, каторыя пераварачаюць цзлыя дамы, вучачы рэчаў дзеля нягоднага прыбытку, каторых ня надабе вучыць.

Сказав один з них, власний пророк їхній: Крітяни завжди брехливі, звірі погані, черева ледачі.

Адзін ізь іх, собскі прарока іхны, сказаў: «Крытанцы заўсёды манюкі, благія дзікія зьвяры, жарлівыя, ляныя».

Свідоцтво це правдиве. Ось чому ти їх суворо картай, щоб були здорові у вірі,

Сьветчаньне гэта праўдзівае, затым гань іх стродка, каб яны былі здаровыя ў веры,

щоб не зважали на байки юдейські, ані на накази людей, які відвертаються від правди.

Не ўважалі на жыдоўскія байкі і расказаньні людзёў, што перакручуюць праўду.

Для чистих усе чисте, а для забруднених та невірних немає чистого нічого; у них же забруднені і розум, і сумління;

Усе чыстае чыстым; а забрудзяненым а няверным нічога няма чыстага, але розум і сумленьне іхнае забрудзяненыя.

Заявляють, що знають Бога, а ділами своїми відрікаються, мерзенні й непокірні та до всякого доброго діла непридатні.

Яны вызнаюць, што знаюць Бога, але ўчынкамі выпіраюцца, будучы гідкія а непаслухменыя а няздольныя да ніякага добрага ўчынку.

« 4 глава 2 глава »