1 Коринтян 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Переклад Хоменка → Пераклад Сабілы і Малахава

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний волею Божою, і брат Состен,

Павал, воляй Бога пакліканы Апостал Ісуса Хрыста, і Састэн брат —

Церкві Божій, що в Корінті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, що призивають на всякому місці ім'я нашого Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого:

царкве Бога, якая знаходзіцца ў Карыньце, асьвянчоным у Хрысьце Ісусе, пакліканым сьвятым, з усімі, хто прызывае на ўсякім мейсцы Імя Ісуса Хрыста, Госпада і іхняга і нашага:

благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

Багадаць вам і мір ад Бога Бацькі нашага і Госпада Ісуса Хрыста.

Я завжди дякую моєму Богові заради вас за благодать Божу, що була вам дана в Христі Ісусі,

Дзякую Богу майму заўсёды за вас з прычыны таго, што вам дадзена ў Хрысьце Ісусе Багада́ць Бога,

бо ви в ньому всім збагатились, — усяким словом і всяким знанням,

таму што вы ўва ўсім узбагачаны ў Ім: усякім словам і ўсякім веданьнем, —

згідно з тим, як Христове свідоцтво утвердилося між вами.

так што сьведчаньне Хрыстова ўмацована ў вас (настолькі),

Тим то не бракує жадного дару ласки вам, що очікуєте об'явлення Господа нашого Ісуса Христа,

каб вам ня мець няста́чы ні ў якім да́ры, чакаючы зьяўленьня Госпада нашага Ісуса Хрыста,

який і укріпить вас до кінця, щоб ви були бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

Каторы і ўгрунтуе вас да канца, (каб вам быць) бязьвіннымі ў дзень Госпада нашага Ісуса Хрыста.

Вірний Бог, що вас покликав до спільности з своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим.

Верны Бог, Якім вы прыкліканы ў лучнасьць Сына Ягонага Ісуса Хрыста, Госпада нашага.

Благаю вас, брати, ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів поміж вами, але щоб були поєднані в однім розумінні й у одній думці.

Малю ж вас, браты, Імем Госпада нашага Ісуса Хрыста, каб усе вы гаварылі адно, і ня было між вамі падзелаў, але каб вы былí злучаны ў адным розуме і ў аднэй думцы.

Я бо довідався про вас, мої брати, від людей Хлої, що між вами є суперечки.

Бо ад Хлоіных, браты мае, сталася мне ведама пра вас, што паміж вамі ёсьць спрэчкі.

Казку ж про те, що кожен з вас говорить: «Я — Павлів, а я — Аполлосів, а я — Кифин, а я — Христів.»

Кажу ж гэта таму, што кожны з вас гаворыць: «я Паўлавы»; «а я Апалёсавы»; «а я Кіхвавы»; «а я Хрыстовы».

Чи ж Христос розділився? Хіба Павло був розп'ятий за вас? Або хіба в Павлове ім'я ви христилися?

Ці разьдзе́лены Хрыстос? Ці ўкрыжаваны быў за вас Паўла? Ці ў імя Паўла вы былі ахрышчаны?

Дякую Богові, що я нікого з вас не охристив, крім Криспа та Ґая,

Дзякую Богу, што нікога з вас я ня хрысьціў, акрамя Крыспа і Гая,

щоб не сказав хтось, що ви були охрищені в моє ім'я.

каб ніхто ня сказаў, што ў імя маё я ахрысьціў.

Охристив я теж дім Стефана; а більш не знаю, чи христив я когось іншого.

Я ахрысьціў і дом Сьцяпана, ці ахрысьціў я яшчэ каго, ня ведаю.

Христос же послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним.

Бо Хрыстос паслаў мяне ня хрысьціць, але дабравесьціць ня ў мудрасьці слова, каб ня зьнясіліць крыж Хрыста.

Бо слово про хрест — глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа.

Бо слова пра крыж для гінучых ёсьць глупства, а для нас, збаўляемых, — сіла Бога.

Писано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу!

Бо напісана: «Загублю мудрасьць мудрых і разумнасьць разумных адкіну».

Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього?» Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу?

Дзе мудры? дзе законьнік? дзе знаток веку гэтага? Ці ня ператварыў Бог мудрасьць сьвету гэтага ў глупства?

А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді.

Бо калі сьвет (сваёй) мудрасьцяй ня пазнаў Бога ў мудрасьці Божай, то заўгодна было Богу цераз нямудраваньне абвяшчэньня (Эвангельля) уратаваць веручых.

Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, —

Бо і жыды дамагаюцца цуда, і элліны шукаюць мудрасьці,

ми проповідуємо Христа розп'ятого: — ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган,

а мы апавяшчаем Хрыста ўкрыжаванага, для жыдоў — Камень спатыканьня, для эллінаў жа — глупства,

а для тих, що покликані, — чи юдеїв, чи греків — Христа, Божу могутність і Божу мудрість.

а для самых пакліканых, і жыдоў і эллінаў, — Хрыста, Сілу Бога і Мудрасьць Бога;

Бо, нібито немудре Боже — мудріше від людської мудрости, і немічне Боже міцніше від людської сили.

таму што (быццам бы) нямудрае Божае — мудрэйшае за людзей, і (быццам бы) не́мачнае Божае — мацнейшае за людзей.

Погляньте, брати, на звання ваше: не багато мудрих тілом, не багато сильних, не багато благородних;

Бо паглядзіце на пакліканьне вашае, браты: няшмат (з вас) мудрых паводля цела, няшмат здольных, няшмат высакародных;

але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, —

але нямудрых сьвету (гэтага) выбраў Бог, каб пасароміць мудрых; і немачных сьвету (гэтага) выбраў Бог, каб пасароміць моцных;

і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було,

і бязродных сьвету (гэтага) і пагарджаных, і нязначных выбраў Бог, каб значных адхіліць,

щоб жадне тіло не величалося перед Богом.

каб ня хвалілася ніякае цела перад Ім.

Тож через нього ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, і відкупленням,

Зь Яго і вы ў Хрысьце Ісусе, Каторы стаўся для нас ад Бога мудрасьцяй і праведнасьцяй, і асьвячэньнем, і адкупленьнем,

щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.»

каб (было), як напісана: «хто хваліцца, хваліся Госпадам!»

« 16 глава 2 глава »