1 Царів 1 глава

Перша книга царів
Переклад Хоменка → Под редакцией Кулаковых

Цар Давид постарівся, став ветхий деньми, і хоч як його загортали покривалами, не міг зігрітися.

Давид состарился, достиг преклонных лет, и, как ни укрывали его одеждами, не мог он согреться.

І кажуть йому його слуги: «Нехай би пошукали нашому добродієві цареві молоду дівчину, нехай би вона царя доглядала й слугувала йому й лежала б при його грудях в ложі, і буде тепло нашому добродієві цареві.»

Слуги сказали ему: «Пусть поищут для владыки нашего царя непорочную девушку — предстанет она перед царем,1 будет о нем заботиться и, лежа с ним в постели, согреет господина нашего царя».

От і шукали по всіх околицях Ізраїля гарну дівчину та й знайшли Авішагу, шунамійку, та й привели її до царя.

Искали юную красавицу по всем пределам Израиля и выбрали Авишагу из Шунема. Привели ее к царю.

Дівчина ж була гарна-прегарна; вона доглядала за царем і служила йому, але цар не спізнав її.

Девушка была очень красива, она стала ухаживать за царем и прислуживать ему, но царь ее не познал.

Аж ось Адонія, син Хаггіти, запишавшися, почав говорити: «Я буду царювати!» Завів він собі колісниці, коні і п'ятдесят чоловіка, що бігли поперед ним.

Тем временем Адония, сын Хаггит, возгордился: «Царем буду я!» Он завел себе колесницу, всадников и пятьдесят стражников, которые сопровождали его.

Батько ж його поки жив, ніколи не картав його, запитувавши: «Навіщо ти так чиниш?» А був він також дуже гарний з виду. Мати породила його після Авесалома.

Отец его Давид ни разу не упрекнул его, не спросил: «Что ты делаешь?» Адония родился после Авессалома и был очень красив.

І був він у змові з Йоавом, сином Церуї, та з священиком Евіятаром, і тягли вони за Адоніею.

Он вступил в сговор с Йоавом, сыном Церуи, и со священником Эвьятаром: были они с ним заодно.

Та священик Цадок, Беная, син Єгояди, і пророк Натан, і Семей, і Реї, і Давидові хоробрі не були за Адоніею.

Но священник Цадок, Беная, сын Ехояды, пророк Натан, Шими, Реи и крепкие воины, что были у Давида, не были за Адонию.

Раз якось нарізав Адонія овець, волів і годованих телят коло Слизького Каміння, що біля джерела Рогел, і закликав своїх братів, синів царських, і всіх мужів юдейських, що служили в царя.

Однажды Адония устроил празднество у камня Зохелет, что около Эн-Рогеля, и, пригласив царских сыновей, своих братьев, и иудеев, служивших царю, принес в жертву быков, телят и баранов.

Пророка ж Натана, Бенаю, хоробрих і Соломона, брата свого, не закликав.

А пророка Натана, Бенаю, могучих воинов из окружения Давида и брата своего Соломона он не пригласил.

Тоді Натан сказав до Ветсавії, матері Соломона: «Чи ти чула, що Адонія, син Хаггіти, став царем, а Давид, наш пан, навіть про те й не знає?

Тогда Натан сказал Вирсавии, матери Соломона: «Ты слышала, что Адония, сын Хаггит, провозгласил себя царем? А владыка наш Давид даже не знает об этом.

Оце ж раджу тобі: Рятуй твоє життя і життя твого сина Соломона.

Послушай моего совета, чтобы спасти свою жизнь и жизнь сына своего Соломона!

Піди до царя Давида й скажи йому: Чи ж не сам ти, мій пане-царю, заприсяг був твоїй слугині, казавши: Син твій Соломон буде царем після мене і він сяде на моєму престолі. Чому ж то Адонія став царем?

Иди к царю Давиду и скажи ему: „Разве не клялся ты, владыка мой царь, своей служанке, что сын твой Соломон станет царем после тебя и взойдет на престол твой, — отчего же царем стал Адония?“

І оце, як ти ще розмовлятимеш із царем, я ввійду за тобою та й потверджу твої слова.»

И едва ты успеешь договорить, как войду я, чтобы подтвердить справедливость твоих слов».

Ввійшла Ветсавія до царя до покою — цар же був старезний, а Авішага, шунамійка, вслугувала цареві, —

Вирсавия вошла в царские покои — царь был уже очень стар, и ему прислуживала Авишага из Шунема.

припала (Ветсавія) на коліна і вклонилась цареві; цар запитав: «Чого бажаєш?»

Поклонившись царю, Вирсавия пала перед ним ниц, и царь спросил ее: «Чего ты хочешь?»

Відказала йому: «Пане мій! Ти заприсяг був твоїй слугині Господом, твоїм Богом: Син твій Соломон буде царем після мене і сяде на моїм престолі.

Она ответила: «Владыка мой, ты клялся своей служанке ГОСПОДОМ, Богом твоим, что сын твой Соломон будет царем после тебя и взойдет на престол твой.

А ось Адонія став царем, а ти, добродію мій, царю, про це й не знаєш.

Но теперь воцарился Адония — а ты, владыка мой царь, даже не знаешь об этом.

Він нарізав багато волів, годованих телят і овець та й закликав усіх синів царських, священика Евіятара, та Йоава, начальника військ; Соломона ж, твого раба, не закликав.

Он принес в жертву много быков, телят и баранов, пригласив всех царских сыновей, священника Эвьятара и военачальника Йоава, а слугу твоего Соломона не пригласил.

А на тобі, добродію мій, царю, очі всього Ізраїля, щоб ти об'явив їм, хто сяде на престолі добродія мого, царя, після нього.

И теперь, владыка мой царь, на тебя смотрит весь Израиль — объяви, кто взойдет на престол владыки моего царя после тебя!

А то як тільки спочине мій добродій цар із своїми батьками я з моїм сином будемо злочинцями.»

А не то, лишь только владыка мой царь отойдет к праотцам, меня и сына моего Соломона признают виновными».

Коли вона ще розмовляла з царем, увійшов пророк Натан.

Едва успела она договорить, как вошел пророк Натан.

І сказали цареві: «Ось пророк Натан.» Увійшов він до царя і вклонився цареві обличчям до землі.

«Пророк Натан пришел!» — доложили царю, и тот вошел и поклонился царю до земли.

Мовив Натан: «Добродію мій, царю! Чи це ти розпорядив: Адонія стане царем після мене і сяде на моїм престолі?

«Владыка мой царь! — сказал Натан. — Разве ты говорил, что Адония будет царем после тебя и взойдет на твой престол?

Бо сьогодні він зійшов у долину, нарізав багато волів, годованих телят і овець та й закликав усіх царських синів і військову старшину, й священика Евіятара; он вони їдять і п'ють перед ним, викликуючи: Нехай живе цар Адонія!

А он сегодня отправился приносить жертвы: много быков, телят и баранов — и пригласил царских сыновей, военачальников и священника Эвьятара; они уже пируют с ним и кричат: „Да здравствует царь Адония!“

Мене ж, твого слугу, священика Цадока, Бенаю, сина Єгояди і твого раба Соломона не закликав.

Но ни меня, твоего слугу, ни священника Цадока, ни Бенаю, сына Ехояды, ни слугу твоего Соломона он не пригласил.

Невже ж сталось це за наказом мого добродія царя, і ти не сповістив раба твого, хто, після тебе, сидітиме на престолі добродія мого, царя?»

Если это произошло по воле владыки моего царя, отчего ты не поведал слуге своему, кто взойдет на престол твой после тебя, владыки моего царя?»

І відповів цар Давид і сказав: «Покличте мені Ветсавію!» Увійшла вона до царя й стала перед ним.

Тогда царь сказал: «Позовите мне Вирсавию». Она вошла к царю и встала перед ним.

Цар поклявся і сказав їй: «Так певно, як живе Господь, що визволив мене з усякої біди:

И царь произнес клятву: «Жив ГОСПОДЬ, избавивший жизнь мою от всякой беды!

як заприсяг я тобі Господом, Богом Ізраїля, що син твій Соломон після мене буде царем і що він сидітиме на моєму престолі замість мене, так і зроблю сьогодні.»

Я клялся тебе ГОСПОДОМ, Богом Израилевым, что сын твой Соломон будет царем и взойдет на престол мой после меня, — сейчас это я и исполню!»

Припала Ветсавія на коліна обличчям до землі й уклонилася цареві та й каже: «Нехай добродій мій, цар Давид, живе повіки!»

Вирсавия, поклонившись царю, пала ниц и сказала: «Да живет владыка мой царь Давид вечно!»

І повелів цар Давид: «Покличте мені священика Цадока, пророка Натана, і Бенаю, сина Єгояди.» Як же вони ввійшли до царя,

Царь Давид велел позвать к нему священника Цадока, пророка Натана и Бенаю, сына Ехояды. Они предстали перед царем.

сказав їм цар: «Візьміть із собою слуг вашого пана, посадіть Соломона, мого сина, на мого мула, й завезіть його в Гіхон.

«Возьмите с собой слуг вашего владыки, — приказал им царь, — посадите сына моего Соломона на царского мула и идите с ним в Гихон.

Там нехай помаже його царем над Ізраїлем священик Цадок із пророком Натаном. Тоді сурміть та й викрикуйте: нехай жиде цар Соломон!

Там священник Цадок и пророк Натан пусть помажут его в цари над Израилем, а вы протрубите в рог и провозгласите: „Да здравствует царь Соломон!“

Потім ви вийдете слідом за ним, і він увійде й сяде на моїм престолі й буде царювати над вами замість мене; бо я призначив його князем над Ізраїлем і над Юдою.»

Потом возвращайтесь с ним во главе, и пусть он взойдет на мой престол. Это ему быть царем после меня, его я поставил правителем над Израилем и Иудеей».

Беная ж, син Єгояди, відповів цареві і сказав: «Амінь! Так нехай скаже і Господь, Бог пана мого, царя.

Беная, сын Ехояды, отвечал царю: «Аминь! Пусть скажет так и ГОСПОДЬ, Бог владыки моего царя!

Як був Господь з моїм паном і царем, так нехай буде і з Соломоном, і нехай звеличить його престіл понад престіл мого пана, царя Давида.»

Как был ГОСПОДЬ с владыкой моим царем, так пусть будет он и с Соломоном. И пусть ГОСПОДЬ возвеличит его престол более, чем престол владыки моего, царя Давида».

Тоді священик Цадок, пророк Натан, Беная, син Єгояди, вкупі з керетіями й пелетіями, посадивши Соломона на мула царя Давида, спустились і повезли його в Гіхон.

Отправились тогда священник Цадок, пророк Натан, Беная, сын Ехояды, и керетеи с пелетеями; посадили они Соломона на мула царя Давида и привезли его в Гихон.

Священик Цадок узяв рога з миром із намету та й помазав Соломона. І засурмили, і ввесь народ кликав: «Нехай живе цар Соломон!»

Священник Цадок взял рог с елеем из Шатра Откровения и помазал Соломона. Протрубил рог, и народ провозгласил: «Да здравствует царь Соломон!»

Тоді народ піднявся позад нього, і грали люди на сопілках, і раділи так славно, що аж земля розпадалась від їхнього крику.

Затем народ пошел за ним, играя на флейтах и ликуя от радости, так что земля дрожала от этого шума.

Почув це Адонія вкупі з запрошеними, саме коли скінчили бенкетувати. Почув також Йоав звук трубний та й каже: «Що це за шум розбурханого міста?»

Этот шум услышали Адония и все его гости, едва лишь закончили пировать. Различив звуки трубящего рога, Йоав спросил: «Что это за шум и волнение в городе?»

Коли він говорив, надійшов Йонатан, син священика Евіятара. Адонія сказав: «Ходи сюди, ти — чоловік порядний, несеш напевно добру вістку.»

Не успел он договорить, как вошел Ионафан, сын Эвьятара. Адония сказал: «Входи! Ты достойный человек и наверняка несешь добрую весть».

Відповів Йонатан і сказав До Адонії: «Зовсім ні! Наш пан, цар Давид, зробив Соломона царем.

«О нет! — отвечал Адонии Ионафан. — Владыка наш царь Давид возвел Соломона на царство.

Цар послав з ним священика Цадока, пророка Натана, Бенаю, сина Єгояди, керетіїв та пелетіїв, і вони посадили його на царського мула,

Царь послал с ним священника Цадока, пророка Натана, Бенаю, сына Ехояды, и керетеев с пелетеями. Они посадили его на царского мула,

а священик Цадок і пророк Натан помазали його в Гіхоні на царя, і звідти пішли назад з веселим криком, і зворушилось усе місто. Ось звідки галас, що ви чули.

а священник Цадок и пророк Натан помазали его в Гихоне и вернулись оттуда торжествуя — этот шум городской толпы ты и слышишь.

Соломон сів уже на царському престолі,

Соломон взошел на царский престол,

і царські слуги приходили поздоровляти нашого добродія, царя Давида, і промовляли: Нехай твій Бог зробить ім'я Соломона славнішим ніж твоє, і нехай возвеличить його престіл над престіл твій! І вклонився сам цар на своєму ліжку.

и царские слуги уже пришли и благословили владыку нашего царя Давида такими словами: „Пусть прославит ГОСПОДЬ имя Соломона превыше твоего имени, пусть возвеличит его престол превыше твоего престола!“ И царь, лежа в постели, присоединился к их словам.

Потім додав: Благословен Господь, Бог Ізраїля, що вчинив мені сьогодні так, що один з моїх сидить на моєму престолі, й очі мої це бачать.»

Царь так и сказал: „Благословен ГОСПОДЬ, Бог Израилев, Который дал мне сегодня увидеть моего наследника на престоле моем!“»

Тоді всі, що їх закликав був Адонія, вжахнулись, повставали й порозходились, кожен у свій бік.

Тогда все гости Адонии в испуге вскочили и разбежались кто куда.

Адонію ж обняв страх перед Соломоном; він устав і пішов, щоб ухопитися за роги жертовника.

Адония в страхе перед Соломоном кинулся к жертвеннику и ухватился за его рога.

І переказано Соломонові: «Он, Адонія, зо страху перед царем Соломоном, ухопив за роги жертовника та й каже: Нехай цар Соломон попереду мені заприсягне, що не стратить свого раба мечем.»

Соломону донесли, что Адония испугался царя Соломона и держится за рога жертвенника, повторяя: «Пусть поклянется царь Соломон, что не убьет мечом своего слугу!»

А Соломон на те: «Якщо покаже себе чесним чоловіком, то й волосинка з нього не впаде на землю. Як же знайдеться на ньому якась провина, мусить умерти.»

Соломон ответил: «Если будет вести себя достойно — и волос не упадет с головы его, а если обнаружится за ним зло — умрет».

І послав цар Соломон, щоб його взяли від жертовника; і він прийшов і вклонився перед царем Соломоном, а Соломон сказав йому: «Іди до свого дому.»

Царь Соломон послал за ним, и его привели от жертвенника. Он поклонился царю Соломону, и тот сказал ему: «Иди домой».

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

2 [1] — Или: будет прислуживать царю.

« 24 глава 2 глава »