2 Царів 1 глава

Друга книга царів
Переклад Хоменка → Под редакцией Кулаковых

По смерті Ахава Моав збунтувався проти Ізраїля.

После смерти Ахава моавитяне восстали против израильтян.

Ахазія впав був через поруччя у своїй верхній світлиці в Самарії і занедужав. І послав він послів і повелів їм: “Ідіть, спитайте Ваал-Зевува, екронського бога, чи я видужаю від цієї моєї недуги?”

Израильский царь Охозия выпал из решетчатого окна своей горницы1 в Самарии, расшибся и слег. Он послал гонцов с таким приказом: «Идите и вопросите Баал-Зевува, божество Экрона, встану ли я после этого падения? »

Ангел же Господній сказав до Іллі тішбія: “Встань, іди назустріч послам самарійського царя й скажи їм: Хіба в Ізраїлі нема Бога, що ви йдете питати Ваал-Зевува, екронського бога?

Тогда ангел ГОСПОДЕНЬ велел Илии из Тишбы: «Немедля отправляйся навстречу гонцам самарийского царя и скажи им: „Разве нет Бога в Израиле? Почему вы идете вопрошать Баал-Зевува, божество Экрона?

Тому ось як говорить Господь: Ти не встанеш з ліжка, на яке ліг, ти мусиш умерти.” І пішов Ілля.

За это, — говорит ГОСПОДЬ, — не встанешь ты с постели, на которой лежишь, на ней ты и умрешь“». Илия отправился в путь.

Посли повернулись до Ахазії, а він їх спитав: “Чому ви повернулись?”

Гонцы вернулись к Охозии, и тот спросил их: «Почему вы вернулись?»

Вони ж йому: “Вийшов назустріч нам чоловік і сказав нам: Ідіть, повернітесь до царя, що вас послав, і скажіть йому: Так говорить Господь: Хіба в Ізраїлі нема Бога, що ти посилаєш питати Ваал-Зевува, екронського бога? За це ти не встанеш з ліжка, на яке ліг; ти мусиш умерти.”

«Навстречу нам вышел человек, — ответили они, — и велел нам вернуться к отправившему нас царю и передать ему, что говорит ГОСПОДЬ: „Разве нет Бога в Израиле? Почему ты посылаешь за ответом к Баал-Зевуву, божеству Экрона? За это не встанешь ты с постели, на которой лежишь, на ней ты и умрешь“».

Він їх питає: “Як був одягнений той чоловік, що вийшов вам назустріч і сказав вам таке?”

Он спросил их: «Каков был тот человек, что вышел навстречу вам и сказал всё это?»

Ті відповіли йому: “Чоловік той був одягнений у волохату одежу, підперезаний ремінним поясом.” І сказав він: “Це Ілля тішбій!”

Они ответили: «Весь он был волосат,2 но опоясан кожаным поясом». И царь сказал: «Это Илия из Тишбы».

Тоді він послав до нього півсотника з його півсотнею. Цей прийшов до нього, — а він сидів на верху гори, — й каже до нього: “Чоловіче Божий, цар повеліває: Зійди з гори!”

Царь отправил за Илией полусотню воинов с начальником во главе. Когда он пришел к Илии, тот сидел на вершине холма. «Человек Божий! — сказал начальник. — Царь велит тебе сойти».

Ілля ж відповів, сказавши півсотникові: “Коли я чоловік Божий, нехай зійде з неба вогонь і пожере тебе й твою півсотню.” І зійшов з неба вогонь і пожер його та його півсотню.

«Если я человек Божий, — отвечал Илия начальнику полусотни, — пусть огонь сойдет с небес и сожжет тебя вместе с твоим отрядом». И сошел с неба огонь и сжег его вместе с этой полусотней.

Знову послав цар другого півсотника з його півсотнею. Прийшов він до нього і каже: “Чоловіче Божий! Так говорить цар: Зійди негайно вниз!”

Царь отправил за ним еще одну полусотню воинов с начальником во главе, тот поднялся и обратился к Илии: «Человек Божий, царь велит тебе скорей сойти».

Ілля відповів, сказавши: “Коли я чоловік Божий, нехай зійде з неба вогонь і пожере тебе й твою півсотню.” І зійшов з неба вогонь і пожер його та його півсотню.

«Если я человек Божий, — отвечал им Илия, — пусть огонь сойдет с небес и сожжет тебя вместе с твоим отрядом». И сошел с неба огонь Божий и сжег его вместе с этой полусотней.

Тоді цар послав знову третього півсотника з його півсотнею Прийшов третій півсотник, упав перед Іллею навколішки й став його благати, кажучи: “Чоловіче Божий! Нехай моє життя й життя оцих 50 слуг твоїх буде цінне в твоїх очах.

Царь отправил за ним третью полусотню воинов с начальником во главе. Придя к Илии, третий начальник пал перед ним на колени и взмолился: «Человек Божий! Пощади мою жизнь3 и жизнь этих пятидесяти слуг твоих!

Ось бо зійшов вогонь з неба й пожер обох перших півсотників з їхніми півсотнями. Не погордуй же тепер моїм життям!”

Ты видел, как сошел с неба огонь и сжег первые два отряда с их начальниками, — пощади же мою жизнь!»

І сказав ангел Господній до Іллі: “Зійди з ним! Не бійсь його.” Устав він, пішов з ним до царя,

Ангел ГОСПОДЕНЬ сказал Илии: «Иди с ним, не бойся его!» И Илия пошел с ним к царю.

і каже йому: “Так говорить Господь: За те, що ти послав послів питати Ваал-Зевува, екронського бога, — наче б в Ізраїлі не було Бога, щоб про те питати, — не встанеш з ліжка, на яке ліг; ти мусиш умерти.”

«Вот что говорит ГОСПОДЬ, — сказал Илия царю: — „Ты послал гонцов вопросить Баал-Зевува, божество Экрона. Разве нет Бога в Израиле — вопросить Его, что Он скажет? За это не встанешь ты с постели, на которой лежишь, на ней ты и умрешь“».

І вмер він за Господнім словом, що промовив Ілля. На місце його став царем брат його Йорам, — у другому році Йорама, сина Йосафата, царя юдейського, — бо в Ахазії не було сина.

И Охозия умер по слову ГОСПОДНЮ, которое изрек Илия. Сына у него не было, и вместо него воцарился Иорам, это было во второй год царствования в Иудее другого Иорама, сына Иосафата.

Решта дій Ахазії, що він чинив, те записане у літописній книзі царів ізраїльських.

Прочее об Охозии и о делах, которые он совершил, записано в летописи4 царей израильских.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

2 [1] — Или: упал за ограждение комнаты наверху — вероятно, имеется в виду ограждение на террасе дома.

8 [2] — Или: был он одет в шкуру.

13 [3] — Букв.: да будет ценной в глазах твоих жизнь моя; то же ниже в этом стихе.

18 [4] — Букв.: в книге / свитке дел (минувших) дней; т. е. летописи, возможно, имеются в виду книги Паралипоменон; то же в подобных случаях в этой книге.

« 22 глава 2 глава »