Неемії 1 глава

Книга Неемії
Переклад Хоменка → Под редакцией Кулаковых

Слова Неємії, сина Хахалії: Так сталося, що в місяці Кіслеві, двадцятого року, коли я був у Сузі-замку,

Рассказ1 Неемии, сына Хахальи. В двадцатом году, в месяце кислеве,2 когда я находился в крепости Сузы,

прийшов Ханані, один із моїх братів, він і кілька чоловік із Юдеї. Я спитав їх про юдеїв, що врятувались, що перетривали полон, та про Єрусалим.

ко мне пришел один из братьев моих, Ханани, а с ним — несколько человек из Иудеи. Я расспросил их об иудеях, уцелевших после переселения, и об Иерусалиме.

Вони ж мені відповіли: «Ті, що перетривали полон там, у краї, перебувають у великих злиднях і приниженні; та й мур єрусалимський розвалений, і брами його спалені вогнем.»

И они рассказали мне: «Те, кто пережил переселение и вернулся на родину,3 бедствуют, вызывая презрение соседних народов. Стены Иерусалима разрушены, а городские ворота сожжены дотла».

Отож, почувши ці слова, сів я й заплакав, і був смутний кілька днів. Постив я також і молився до Бога неба,

Услышав это, я сел на землю и зарыдал. Несколько дней я скорбел, постился и молился Богу Небесному,

і говорив: О Господи, Боже неба, Боже великий і страшний, що додержуєш союз і милость тим, які тебе люблять і бережуть твої заповіді!

взывая к Нему: «Молю Тебя, ГОСПОДИ, Боже Небесный, Боже великий и внушающий благоговение! Ты верно хранишь Союз, Завет с теми, кто любит Тебя и соблюдает Твои заповеди.

Нехай вухо твое буде уважне й очі твої відкриті, щоб вислухати молитву слуги твого, якою я тепер день і ніч молюся до тебе за синів Ізраїля, слуг твоїх, і сповідаюся у гріхах синів Ізраїля, якими ми перед тобою Згрішили; я й дім батька мого згрішили.

Внемли мне слухом Своим, обрати Свой взор на меня и услышь мольбу о служащем Тебе народе Израиля — мольбу, с которой я, слуга Твой, взываю к Тебе денно и нощно! Каюсь я в грехах: согрешили перед Тобой израильтяне, согрешил и я, и род отца моего.

Тяжко образили ми тебе, не додержали ми заповідей, ні постанов, ні законів, що ти заповідав єси Мойсеєві, слузі твоему.

Вероломно4 мы пред Тобой поступили: не соблюдали заповедей Твоих, установлений и правил, что Ты заповедал слуге Своему Моисею.

Згадай но про слово, що ти заповідав Мойсеєві, слузі твоему, казавши: «Якщо провинитесь, я розсію вас між народами,

Но вспомни обещание, что Ты дал слуге Своему Моисею: „За вероломство рассею вас среди народов,

а навернетесь до мене й додержуватимете моїх заповідей і виконуватимете їх, то хоч би ваші вигнанці були на краю неба, я звідтіль зберу їх і приведу їх на місце, що вибрав собі, щоб мое ім'я там перебувало.»

но если вернетесь ко Мне, станете соблюдать Мои заповеди и поступать по ним, то, будь вы даже изгнаны до самого края небес, соберу вас и приведу на то место, которое Я избрал, чтобы имя Мое было там почитаемо“.5

Таж вони твої слуги й народ твій, що ти його визволив твоею силою великою й твоєю рукою могутньою.

Они слуги Твои и народ Твой, который Ты избавил Своей силой великой, рукой могущественной.

О Господи! Нехай вухо твое буде уважливим на молитву слуги твого й на молитву слуг твоїх, що хочуть шанувати твое ім'я. Зволь же допомогти сьогодні слузі твоєму й дай йому запобігти ласки в цього чоловіка. — Я бо був чашником у царя.

Владыко, Господи, внемли слухом Своим мольбе слуги Своего и мольбе всех слуг Своих, кому отрадно благоговеть перед именем Твоим. Даруй ныне успех слуге Своему, и да будет милостив ко мне этот человек!» Я служил тогда виночерпием у царя.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: слова.

1 [2] — Вероятная дата — ноябрь—декабрь 445 г. до Р. Х.

3 [3] — Букв.: и (находится) там, в области (иудейской).

7 [4] — Или: преступно / злонамеренно.

9 [5] — Букв.: чтобы там пребывало Мое имя.

« 10 глава 2 глава »