Луки 1 глава

Євангелія від св. Луки
Переклад Хоменка → Под редакцией Кулаковых

Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,

Видя, что многие уже принялись описывать события, которые произошли у нас

як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,

и о которых мы узнали от тех, что были с самого начала их очевидцами и затем стали служителями слова,1

вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,

решил и я, тщательно изучив всё, как оно происходило,2 описать это по порядку для тебя, досточтимый Феофил,

щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв.

чтобы ты лучше узнал, насколько достоверно всё то, в чем ты был наставлен.

Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім'я Єлисавета.

Во времена Ирода, царя Иудеи, был некий священник по имени Захария; он нес свое служение в Авиевой смене недельных служб. Его жена, которую звали Елизавета, также происходила из священнического рода.3

Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.

Оба они были праведными в глазах Божиих, живя безупречно по всем заповедям и установлениям Господним.

Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.

Но у них не было детей: Елизавета была бесплодной, и уже достигли они преклонного возраста.

І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,

Однажды, когда Захария в порядке очередности совершал свое священническое служение перед Богом,

згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.

ему, как было принято среди священников, выпало по жребию войти в Святилище Господне и курить благовония,

А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.

а весь народ во время курения благовоний молился вне Храма.

Тоді з'явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.

И явился Захарии ангел Господень, он стоял по правую сторону жертвенника, на котором курились благовония.

Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.

Растерялся и смутился Захария, увидев ангела, и охватил его страх.

Ангел же сказав до нього: “Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан.

Ангел же сказал ему: «Не бойся, Захария: твоя молитва услышана! Жена твоя Елизавета родит тебе сына, и ты назовешь его Иоанном.

І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;

И будешь ты радоваться и ликовать, и многие будут рады его рождению.

бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,

Ибо он будет велик в глазах Господа, не будет пить ни вина, ни крепких напитков и преисполнится Духом Святым еще до рождения своего,4

і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.

и обратит5 многих из сыновей Израиля к Господу, Богу их.

І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.”

Это он, исполненный духом и силой Илии, будет идти впереди Господа, чтобы примирить отцов с детьми6 своими, а непокорных привести к образу мыслей праведных, приготовить народ, который был бы угоден Господу».7

Захарія ж сказав до ангела: “По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.”

Захария же сказал ангелу: «Как мне узнать, что это сбудется? Ведь я стар и жена моя уже в годах».

Ангел озвавсь до нього: “Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.

«Я — Гавриил, стоящий в присутствии Бога,8 — ответил ему ангел, — и послан говорить с тобой и принести тебе эту радостную весть.

І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.”

Но вот за то, что ты не поверил моим словам, которые исполнятся в свое время, ты будешь молчать и не сможешь говорить до того дня, пока не сбудется это».

Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.

Народ же тем временем ждал Захарию и недоумевал, почему он так долго задерживается в Святилище.

Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.

Когда наконец он вышел, то говорить ни с кем не мог. И люди поняли, что в Святилище было ему видение. Он же объяснялся с ними одними жестами, оставаясь немым.

А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.

И как только подошли к концу дни его служения в Храме, он вернулся к себе домой.

Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи:

[24-25] Вскоре после этого жена его, Елизавета, зачала и первые пять месяцев провела в полном уединении. «Господь это сделал для меня, — говорила она, — Он позаботился9 о том, чтобы снять с меня позор перед людьми».

“Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.”

Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет,

На шестой месяц после видения Захарии ангел Гавриил был послан Богом в галилейский город Назарет

до діви, зарученої чоловікові, на ім'я Йосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марія.

к деве, обрученной с человеком по имени Иосиф из рода Давидова.10 Звали эту деву Мария.11

Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.”

И, войдя к ней, Гавриил сказал: «Радуйся!12 С тобой Господь, ты удостоилась Его особой милости!»

Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.

Эти слова очень смутили ее, и она старалась понять, что могло бы означать такое приветствие.

Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.

Тогда ангел сказал ей: «Не бойся, Мария! Ты обрела особую милость13 у Бога.

Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус.

И ты зачнешь, и родишь Сына, и дашь Ему имя Иисус.14

Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,

Он будет велик, и назовут Его Сыном Всевышнего; Господь Бог даст Ему престол Давида, праотца Его.

і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.”

Он будет царствовать над потомками Иакова15 вечно, и Царству Его не будет конца».

А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?”

«Как же это возможно, если я еще не замужем?» — спросила Мария у ангела.

Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.

«Дух Святой снизойдет на тебя, — ответил ей ангел, — и сила Всевышнего тебя осенит,16 а потому и Святое Дитя, рожденное тобою, будет названо Сыном Божьим.

Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;

Знай, что и Елизавета, родственница твоя, несмотря на свою старость, также ждет сына: она уже на шестом месяце, хотя ее и называли бесплодной.

нічого бо немає неможливого в Бога.”

Ибо для Бога нет ничего невозможного».17

Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.

«Ты видишь, — сказала Мария, — я готова служить Господу;18 пусть будет так, как ты сказал». И ангел оставил ее.

Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.

Вскоре после этого Мария собралась и спешно отправилась в город, расположенный в нагорье Иудеи.

Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.

Она вошла в дом Захарии и приветствовала Елизавету.

І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом

И как только Елизавета услышала приветствие Марии, ребенок во чреве ее встрепенулся. Исполнилась тогда Елизавета Духом Святым

і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.

и громко воскликнула: «Благословенна ты более всех женщин, и благословен плод чрева твоего!

І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?

И откуда мне такое счастье? Ко мне пришла мать Господа моего!

Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.

Знай же, в тот миг, когда я услыхала твое приветствие, встрепенулся от радости ребенок во чреве моем.

Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.”

Как блаженна19 поверившая, что20 исполнится сказанное ей Господом!»

І мовила Марія: “Величає душа моя Господа

Тогда Мария сказала: «Превозносит душа21 моя Господа,

і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,

и дух мой ликует и радуется Богу, Спасителю моему,

бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

ибо Он удостоил вниманием рабу Свою, такую ничтожную. И отныне все поколения людей будут называть меня блаженной,

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім'я.

ибо великое совершил для меня Сильный. Свято имя Его,

Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.

и милость Его — из рода в род к почитающим22 Его.

Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

Явил Он мощь руки Своей, рассеял возомнивших о себе гордецов,23

Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;

свергнул сильных с престолов их и возвысил униженных.

наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

Голодающих Он насытил благами, а богатых отослал ни с чем.

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,

Он пришел на помощь Израилю, слуге Своему, не забыв о милости,24 —

як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки.”

как и обещал праотцам нашим, — о вечной милости к Аврааму25 и потомкам его».

Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.

Мария пробыла у Елизаветы около трех месяцев, а затем вернулась домой.

Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.

Елизавете же пришло время родить, и родила она сына.

Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.

Ее соседи и родственники услышали о том, какую великую милость явил ей Господь, и радовались вместе с нею.

Восьмого дня прийшли обрізати хлоп'я і хотіли назвати його ім'ям його батька — Захарія;

На восьмой день они пришли совершить обрезание ребенку и собирались назвать его по отцу Захарией.

його ж мати заговорила, кажучи: “Ні, він зватись буде Йоан.”

Однако Елизавета возразила: «Нет, назовем его Иоанном».

Кажуть до неї: “Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім'ям.”

«Но ведь в твоей родне нет никого с таким именем!» — сказали ей собравшиеся.

І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.

И с помощью знаков стали спрашивать у отца, какое имя он хотел бы дать сыну.

І попросивши табличку, він написав: “Йоан — його ім'я.” Всі тому дивувались.

Попросив дощечку, Захария, ко всеобщему удивлению, написал: «Имя ему Иоанн».

Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв'язався, і він почав говорити та благословити Бога.

И тотчас к нему вернулась речь: он заговорил и стал славить Бога.

І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.

Благоговейный трепет охватил тогда всех его соседей, и молва о том, что случилось, распространилась по всей горной Иудее.

Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: “Що воно з того хлоп'яти буде?” І справді рука Господня була з ним.

И все, кто слышал о происшедшем, хранили это у себя в сердце и спрашивали: «Кем же станет этот ребенок?» — ведь над ним26 явно была рука Господня.

А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:

Тогда отец Иоанна Захария, исполненный Святого Духа, произнес пророческие слова:

“Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій

«Благословен Господь, Бог Израиля, ибо Он пришел и принес искупление27 народу Своему,

і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого;

и дал нам могущественного Спасителя28 из дома Давида, слуги Своего.

як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,

Так и обещал Он издавна,29 когда говорил устами святых пророков30 Своих,

що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять,

что спасет нас от врагов наших и от рук всех ненавидящих нас

що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;

и что, помня святой Завет31 Свой, явит милость отцам нашим.

клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові,

[73-74] Клятвенно заверил Он Авраама, праотца нашего, что мы, избавленные от рук врагов своих, сможем безбоязненно служить Ему

що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно

у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.

в святости и праведности перед лицом Его во все дни жизни нашей.

А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,

А ты, дитя, пророком Всевышнего станешь именоваться, ибо будешь идти перед Господом, чтобы проложить путь Ему

дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,

и привести народ Его к познанию спасения через прощение грехов народа сего.

завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,

По любви и милосердию32 Бога нашего Восходящее Светило посетит33 нас свыше,

щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.”

чтобы просветить живущих во тьме и тени смертной и направить нас на путь мира».

Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об'явлення Ізраїлеві.

А ребенок рос и укреплялся духом;34 жил он в пустыне35 до дня явления его народу израильскому.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

2 [1] — Букв.: так как уже многие попытались составить рассказ/отчет о делах, свершившихся среди нас, 2 как передали нам те, которые стали от начала очевидцами и служителями слова.

3 [2] — Букв.: исследовав всё с самого начала.

5 [3] — Букв.: из дочерей Аароновых.

15 [4] — Или: уже во чреве матери своей.

16 [5] — См. в Словаре Обращение.

17 [6] — Букв.: обратить сердца отцов к детям.

17 [7] — Букв.: приготовленный для Господа.

19 [8] — Или: находящийся в окружении Божием.

24 [9] — Букв.: Он посмотрел (благосклонно на меня).

27 [10] — См. в Словаре Давид.

27 [11] — Букв.: Мариам; «Мария» и «Мариам» — греч. формы евр. имени «Мириам».

28 [12] — Или: приветствую.

30 [13] — Или: обрела благодать. См. в Словаре Благодать.

31 [14] — Иисус — греч. форма евр. имени «Йехошуа» или «Йешуа», что значит «Господь Спаситель».

33 [15] — См. в Словаре Иаков.

35 [16] — Или: словно тень найдет на тебя.

37 [17] — Друг. возм. пер.: потому что у Бога не будет бессильным/бездейственным ни одно слово/дело.

38 [18] — Букв.: смотри, (я) раба Господня.

45 [19] — См. в Словаре Блаженный.

45 [20] — Или: потому что.

46 [21] — См. в Словаре Душа.

50 [22] — Или: боящимся.

51 [23] — Или: рассеял тех, кто надменен в своих сокровенных помышлениях.

54 [24] — Или: в память о милости.

55 [25] — См. в Словаре Авраам.

66 [26] — Букв.: с ним.

68 [27] — См. в Словаре Искупление.

69 [28] — Букв.: Он поднял для нас рог спасения/избавления; см. Пс 18 (17):3.

70 [29] — Или: от вечности.

70 [30] — См. в Словаре Пророк.

72 [31] — См. в Словаре Завет.

78 [32] — Или: по милосердному сердцу.

78 [33] — В некот. рукописях: посетило.

80 [34] — Друг. возм. пер.: посредством Духа.

80 [35] — См. в Словаре Пустыня.

« 16 глава 2 глава »