1 Тимофія 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до Тимофія
Переклад Хоменка → Под редакцией Кулаковых

Павло, апостол Христа Ісуса, за повелінням Бога, Спаса нашого і Христа Ісуса, нашої надії,

Павел, по велению Бога, Спасителя нашего, и Христа Иисуса, надежды нашей, апостол1 Христа Иисуса —

Тимотеєві, правдивому синові у вірі: благодать, милосердя, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого.

истинному по вере сыну Тимофею: благодать, милость и мир тебе от Бога Отца и от Христа Иисуса, Господа нашего.

Як я просив тебе зостатися в Ефесі, йдучи в Македонію, так прошу, щоб ти наказав деяким не вчити іншого навчання

Отправляясь в Македонию, я просил тебя, ты помнишь, остаться в Эфесе и наказать там некоторым не распространять лжеучений,2

і не зважати на байки та безконечні родоводи, що більше викликають суперечки, ніж служать Божому задумові спасіння через віру.

не держаться старых басен и не копаться в бесконечных родословиях, которые только споры порождают, а не служат претворению замысла Божия силою веры.3

Ціль же того веління — любов із щирого серця, з доброго сумління та невдаваної віри.

У этого наказа одна лишь цель — вести к любви,4 любви от чистого сердца, доброй совести и искренней веры.

Деякі від цього відхилились і попали у пустословство:

Иные изменили этому5 и впали в пустословие.

вони хочуть бути законовчителями, не розуміючи ні того, що говорять, ані того, про що твердять із такою певністю.

Учителями Закона хотят они быть, а сами ни слов своих не понимают, ни того, о чем они так уверенно проповедуют.6

А ми знаємо, що закон добрий, коли хтось уживає його за законом,

А мы знаем, что Закон7 всегда добр, если относиться к нему только как к закону,8

відаючи, що закон дано не для праведника, лише для беззаконних, непокірних, безбожних, грішників, нечестивих та нечистих, батьковбивців та матеревбивців, душогубців,

сознавая, что не для праведника положен Закон, но для беззаконников: для людей непокорных, нечестивых и грешных, для кощунствующих и святотатцев, для тех, кто отнимает жизнь у отца или матери; законы — для всех убийц,

розпусників, мужоложців, людокрадів, забріханців, кривоприсяжників і для всіх інших, що противляться здоровому навчанню,

блудников, мужеложцев, для тех, кто похищает людей,9 для лжецов, клятвопреступников и вообще для всех противников здравого учения.10

згідно з Євангелією слави блаженного Бога, яку мені довірено було.

Так учит Благая Весть о величии Бога благословенного,11 Весть, которую вверил Он мне.

Дяку складаю тому, хто мені дав силу: Христу Ісусу, Господеві нашому, бо він визнав мене вірним, поставивши на службу;

Благодарю Господа нашего Христа Иисуса бесконечно: Он дал мне силу, признал меня верным и сделал служителем Своим.

мене, що спершу був блюзніром, гонителем і знущателем; але мене помилувано, бо я, не відаючи, діяв у невірстві.

А ведь был я до того хулителем, гонителем и злодеем. Но был помилован, потому что действовал в незнании и неверии своем.

Благодать же Господа нашого надмірно вилилась на мене з вірою і любов'ю, що в Христі Ісусі.

Излилась на меня безмерная благодать Господа нашего, и обрел я веру и любовь12 во Христе Иисусе.

Вірне це слово й повного довір'я гідне, що Христос Ісус прийшов у світ, щоб спасти грішних, з яких я — перший.

Так что справедливы слова и ими должен проникнуться всякий:13 Христос Иисус пришел в мир спасти грешников, из которых я — первый.

Але я був на те помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першім показав усю свою довготерпеливість, на приклад тим, що мають увірувати в нього на вічне життя.

Для того и помилован я был, чтобы показал Христос Иисус на мне первом, сколь велико Его долготерпение. Тут пример для всех, кому предстоит уверовать в Него и обрести жизнь вечную.14

Цареві ж віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богу честь і слава на віки вічні! Амінь.

Царю же веков,15 нетленному, незримому, единому Богу — честь и слава во веки веков! Аминь.16

Такий наказ тобі я доручаю, сину Тимотею, згідно з пророцтвами, що раніше були виголошені про тебе, щоб ти завдяки їм боровся доброю боротьбою,

Тебе, сын мой Тимофей, в согласии с пророчествами, что были о тебе ранее, даю этот наказ,17 чтобы ты во свете их вел доблестную борьбу,

мавши віру й добре сумління, що його деякі відкинувши, відпали від віри;

оставаясь твердым в вере и храня совесть чистой. (Иные пренебрегли ею и потерпели кораблекрушение в вере.

між ними Гіменей та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчилися не хулити.

Таковы Именей и Александр, которых отдал я в руки сатаны,18 чтобы отвыкли они богохульствовать.)19

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — См. в Словаре Апостол.

3 [2] — Букв.: не учить ничему иному.

4 [3] — Букв.: вызывают больше словопрений/спорных вопросов, чем (служат) управлению Божию в вере.

5 [4] — Букв.: цель (этого) наказа/наставления — любовь.

6 [5] — Или: отступили от всего этого.

7 [6] — Букв.: настаивают/внушают.

8 [7] — См. в Словаре Закон.

8 [8] — Букв.: если кто законно (или: как надлежит) им пользуется.

10 [9] — Или: торговцев людьми.

10 [10] — Или: для всего, что здравому учению противно.

11 [11] — Букв.: по Евангелию славы блаженного Бога. См. в Словаре Евангелие и Блаженный.

14 [12] — Букв.: обильно проявилась благодать Господа нашего с верой и любовью.

15 [13] — Букв.: верно слово и достойно всякого принятия.

16 [14] — Букв.: веровать в Него для жизни вечной.

17 [15] — Греч. айон — век, вечность, мир.

17 [16] — См. в Словаре Аминь.

18 [17] — Букв.: это повеление/этот наказ я вверяю тебе; см. ст. 3−5.

20 [18] — Букв.: я предал сатане; возможно, «предать сатане» (другими словами, «отлучить от Церкви») означало обречь виновного на причиняемые сатаной страдания и болезни, чтобы предавшийся греху человек понес на себе последствия своего порочного образа жизни.

20 [19] — Букв.: чтобы научить их не богохульствовать.

« 3 глава 2 глава »