Луки 1 глава

Євангелія від св. Луки
Переклад Хоменка → Перевод Еп. Кассиана

Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,

Так как уже многие взялись за составление повествования о совершившихся среди нас событиях,

як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,

как передали нам те, кому от начала довелось быть очевидцами и служителями слова,

вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,

решил и я, тщательно исследовав все с самого начала, последовательно написать для тебя, превосходнейший Феофил,

щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв.

чтобы ты познал достоверность того учения, в котором был наставлен.

Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім'я Єлисавета.

Был в дни Ирода, царя Иудейского, некий священник по имени Захария, из чреды Авиевой, и жена у него из дочерей Аароновых, имя ее Елисавета.

Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.

Были же праведны они оба пред Богом, поступая по всем заповедям и уставам Господним безукоризненно.

Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.

И были они бездетны, ибо Елисавета была неплодна, и оба достигли преклонного возраста.

І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,

Было же: когда священнодействовал он в порядке чреды своей пред Богом, по обычаю священного служения,

згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.

выпал ему жребий воскурить фимиам, войдя в храм Господень;

А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.

а все множество народа молилось вне во время каждения,

Тоді з'явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.

Явился же ему ангел Господень, став по правую сторону жертвенника кадильного.

Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.

И смущен был Захария этим видением, и страх напал на него.

Ангел же сказав до нього: “Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан.

Сказал же ему ангел: не бойся, Захария, ибо услышана молитва твоя, и жена твоя Елисавета родит тебе сына, и наречешь имя ему: Иоанн.

І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;

И будет радость тебе и ликование, и многие о рождении его возрадуются;

бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,

ибо он будет велик пред Господом, и вина и хмельного не будет пить, и Духа Святого исполнится еще от чрева матери своей,

і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.

и многих из сынов Израилевых обратит к Господу Богу их.

І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.”

он будет идти перед Ним в духе и силе Илии, чтобы возвратить сердца отцов детям и непокорным образ мыслей праведных, представить Господу народ приготовленный.

Захарія ж сказав до ангела: “По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.”

И сказал Захария ангелу: по какому знаку узнаю я это? Я ведь стар, и жена моя достигла преклонного возраста.

Ангел озвавсь до нього: “Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.

И ответил ему ангел: я Гавриил, предстоящий пред Богом, и послан говорить тебе и благовествовать тебе это.

І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.”

И вот, ты будешь молчать и не сможешь говорить до того дня, когда сбудется это, за то, что ты не поверил словам моим, которые исполнятся в свое время.

Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.

И ожидал народ Захарию и удивлялся промедлению его в храме.

Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.

А выйдя, он не мог с ними говорить, и поняли они, что он имел видение в храме; и сам он делал им знаки и оставался нем.

А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.

И было: когда окончились дни служения его, ушел он в дом свой.

Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи:

После же этих дней зачала Елисавета, жена его, и пять месяцев скрывала себя от всех, говоря:

“Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.”

так мне сотворил Господь в дни, когда Ему угодно было снять с меня поношение среди людей.

Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет,

В шестой же месяц послан был ангел Гавриил от Бога в город Галилейский, по имени Назарет,

до діви, зарученої чоловікові, на ім'я Йосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марія.

к деве, обрученной мужу по имени Иосиф, из дома Давидова; и имя девы — Мариам.

Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.”

И войдя к Ней, ангел сказал: радуйся, Благодатная! Господь с Тобою!

Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.

Она же была смущена этой речью и размышляла: что же это за приветствие?

Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.

И сказал Ей ангел: не бойся, Мариам, ибо Ты обрела благодать у Бога.

Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус.

И вот. Ты зачнешь во чреве и родишь Сына и наречешь имя Ему: Иисус.

Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,

Он будет велик, и Сыном Всевышнего будет назван, и даст Ему Господь Бог престол Давида, отца Его,

і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.”

и будет царствовать над домом Иакова вовеки, и Царству Его не будет конца.

А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?”

Сказала же Мариам ангелу: как же будет это, раз Я мужа не знаю?

Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.

И ответил Ей ангел: Дух Святой найдет на Тебя, и сила Всевышнего осенит Тебя; потому и рождаемое Святое названо будет Сыном Божиим.

Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;

И вот Елисавета, родственница Твоя, и та зачала сына в старости своей, и этот месяц уже шестой для нее, которую называют неплодной,

нічого бо немає неможливого в Бога.”

ибо у Бога не останется бессильным никакое слово.

Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.

Сказала же Мариам: вот — раба Господня; да будет Мне по слову твоему. И отошел от Нее ангел.

Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.

В эти дни Мариам, отправившись в путь, пошла с поспешностью в горную страну, в город Иудин,

Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.

и вошла в дом Захарии и приветствовала Елисавету.

І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом

И было: когда услышала Елисавета приветствие Марии, вострепетал младенец во чреве ее; и Елисавета исполнилась Духа Святого,

і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.

и воскликнула громким голосом и сказала: благословенна Ты в женах, и благословен плод чрева Твоего!

І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?

И откуда это мне, что Мать Господа моего пришла ко мне?

Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.

Ибо когда прозвучал голос приветствия Твоего в ушах моих, вострепетал в ликовании младенец во чреве моем,

Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.”

и блаженна Поверившая, что совершится сказанное Ей от Господа.

І мовила Марія: “Величає душа моя Господа

И сказала Мариам: Величает душа Моя Господа,

і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,

и возликовал дух Мой о Боге, Спасителе Моем,

бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

что призрел Он на малость рабы Своей; ибо отныне будут называть Меня блаженной все роды;

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім'я.

что сотворил Мне великое Сильный, и свято имя Его,

Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.

и милость Его в роды и роды боящимся Его;

Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

соделал Он сильное рукою Своею, рассеял гордых в помышлениях сердца их;

Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;

низложил властителей с престолов и возвысил смиренных;

наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

алчущих преисполнил благ; и богатых отослал ни с чем;

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,

поддержал Израиля, отрока Своего, в память о милости —

як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки.”

как Он сказал отцам нашим, — милости к Аврааму и семени его вовек.

Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.

Пробыла же Мариам с ней около трех месяцев и возвратилась в дом Свой.

Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.

Елисавете же настало время родить, и она родила сына,

Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.

и услышали соседи и родственники ее, что умножил Господь милость Свою к ней, и радовались с нею.

Восьмого дня прийшли обрізати хлоп'я і хотіли назвати його ім'ям його батька — Захарія;

И было: в день восьмой пришли обрезать дитя, и хотели назвать его, по имени отца его, Захарией.

його ж мати заговорила, кажучи: “Ні, він зватись буде Йоан.”

И мать его ответила: нет, но будет он назван Иоанном.

Кажуть до неї: “Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім'ям.”

И сказали ей: никого нет из родни твоей, кто назывался бы этим именем;

І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.

и начали знаками задавать отцу его вопрос, как хотел бы он, чтобы называли его.

І попросивши табличку, він написав: “Йоан — його ім'я.” Всі тому дивувались.

И попросив дощечку, он написал так: Иоанн — имя ему. И удивились все.

Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв'язався, і він почав говорити та благословити Бога.

И тотчас открылись уста его и язык, и он говорил, благословляя Бога.

І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.

И был страх у всех живущих вокруг них, и по всей горной стране Иудейской шла молва о всём этом.

Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: “Що воно з того хлоп'яти буде?” І справді рука Господня була з ним.

И все слышавшие положили это на сердце свое и говорили: что же будет дитя это? Ибо рука Господня была с ним.

А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:

И Захария, отец его, исполнился Духа Святого и пророчествовал, говоря:

“Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій

Благословен Господь Бог Израилев, что посетил и сотворил искупление народу Своему,

і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого;

и воздвиг нам рог спасения в доме Давида, отрока Своего, —

як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,

как Он сказал устами святых древних пророков Своих, —

що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять,

спасение от врагов наших и от руки всех ненавидящих нас:

що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;

сотворить милость отцам нашим и вспомнить завет Свой святой,

клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові,

клятву, которою Он клялся Аврааму, отцу нашему,

що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно

чтобы безбоязненно, избавившись от руки врагов,

у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.

служили мы Ему в святости и праведности, все дни наши пред Ним.

А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,

И ты, дитя, пророком Всевышнего будешь названо, ибо ты будешь идти пред Ним, чтобы приготовить пути Ему,

дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,

дать народу Его познать спасение в отпущении грехов их,

завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,

по глубине милосердия Бога нашего, которым с высоты посетит нас Восходящее Светило,

щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.”

воссиять сидящим во тьме и тени смерти, направить ноги наши на путь мира.

Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об'явлення Ізраїлеві.

Дитя же возрастало и укреплялось духом. И был он в пустынях до дня явления его пред Израилем.

« 16 глава 2 глава »