2 Царів 1 глава

Друга книга царів
Переклад Хоменка → Елизаветинская на русском

По смерті Ахава Моав збунтувався проти Ізраїля.

И отступи моав от израиля, по умертвии ахаавли.

Ахазія впав був через поруччя у своїй верхній світлиці в Самарії і занедужав. І послав він послів і повелів їм: “Ідіть, спитайте Ваал-Зевува, екронського бога, чи я видужаю від цієї моєї недуги?”

Охозиа же паде из окна, еже в горнице его в самарии, и разболеся, и посла послы и рече к ним: идите и вопросите у ваала сквернаго бога аккаронска, аще жив буду от болезни моея сея? и идоша вопрошати его ради.

Ангел же Господній сказав до Іллі тішбія: “Встань, іди назустріч послам самарійського царя й скажи їм: Хіба в Ізраїлі нема Бога, що ви йдете питати Ваал-Зевува, екронського бога?

И ангел Господень рече ко илии фесвитянину, глаголя: востав, иди на сретение послом охозии царя самарийска и речеши к ним: или несть Бога во израили, яко грядете вопрошати ваала сквернаго бога во аккароне?

Тому ось як говорить Господь: Ти не встанеш з ліжка, на яке ліг, ти мусиш умерти.” І пішов Ілля.

и сего ради сице глаголет Господь одр, на негоже возшел еси ту, не имаши слезти с него, яко ту смертию умреши, И иде илиа и рече к ним.

Посли повернулись до Ахазії, а він їх спитав: “Чому ви повернулись?”

И возвратишася послы к нему, и рече к ним: что яко возвратистеся?

Вони ж йому: “Вийшов назустріч нам чоловік і сказав нам: Ідіть, повернітесь до царя, що вас послав, і скажіть йому: Так говорить Господь: Хіба в Ізраїлі нема Бога, що ти посилаєш питати Ваал-Зевува, екронського бога? За це ти не встанеш з ліжка, на яке ліг; ти мусиш умерти.”

И реша к нему: муж изыде в сретение нам и рече к нам: идите возвратитеся к царю пославшему вы и глаголите к нему: сице глаголет Господь: или нему Бога во израили, яко вы грядете вопрошати ваала сквернаго бога во аккароне? сего ради от одра, на негоже возшел еси, не имаши слезти с него, яко ту смертию умреши.

Він їх питає: “Як був одягнений той чоловік, що вийшов вам назустріч і сказав вам таке?”

И рече к ним царь, глаголя: каков взором бяше муж той вшедый в сретение вам и глаголавый вам словеса сия?

Ті відповіли йому: “Чоловік той був одягнений у волохату одежу, підперезаний ремінним поясом.” І сказав він: “Це Ілля тішбій!”

И реша к нему: муж космат и поясом усменным препоясан о чреслех своих. И рече царь: илиа фесвитянин сей есть.

Тоді він послав до нього півсотника з його півсотнею. Цей прийшов до нього, — а він сидів на верху гори, — й каже до нього: “Чоловіче Божий, цар повеліває: Зійди з гори!”

И посла к нему стареишину пятьдесятника и пятьдесят мужей его. И взыде и прииде к нему: и се, илиа бе седя верху горы. И глагола пятьдесятник к нему и рече: человече Божии, царь зовет тя, сниди.

Ілля ж відповів, сказавши півсотникові: “Коли я чоловік Божий, нехай зійде з неба вогонь і пожере тебе й твою півсотню.” І зійшов з неба вогонь і пожер його та його півсотню.

И отвеща илиа и рече к пятьдесятнику: аще есмь человек Божий аз, то да снидет огнь с небесе и снест тя и пятьдесят твоих (с тобою). И сниде огнь с небесе и снеде его и пятьдесят мужей его.

Знову послав цар другого півсотника з його півсотнею. Прийшов він до нього і каже: “Чоловіче Божий! Так говорить цар: Зійди негайно вниз!”

И приложи царь послати к нему другаго пятьдесятника и пятьдесят (мужей) с ним. И возшед, и глагола пятьдесятник к нему и рече: человече Божий, сице глаголет царь: потщався сниди.

Ілля відповів, сказавши: “Коли я чоловік Божий, нехай зійде з неба вогонь і пожере тебе й твою півсотню.” І зійшов з неба вогонь і пожер його та його півсотню.

И отвеща илиа и глагола к нему и рече: аще человек Божий аз есмь, то да снидет огнь с небесе, и да снест тя и пятьдесят (мужей) с тобою. И сниде огнь с небесе и снеде его и пятьдесят мужей его.

Тоді цар послав знову третього півсотника з його півсотнею Прийшов третій півсотник, упав перед Іллею навколішки й став його благати, кажучи: “Чоловіче Божий! Нехай моє життя й життя оцих 50 слуг твоїх буде цінне в твоїх очах.

И приложи царь еще послати стареишину, пятьдесятника третияго, и пятьдесят мужей с ним. И прииде к нему пятьдесятник третий, и поклонися на колена своя пред илиею, и моли его, и глагола к нему и рече: человече Божий, пощади душу мою и душу раб твоих сих пятьдесят пред очима твоима:

Ось бо зійшов вогонь з неба й пожер обох перших півсотників з їхніми півсотнями. Не погордуй же тепер моїм життям!”

се, сниде огнь с небесе и пояде два пятьдесятника первыя с пятиюдесятми их: и ныне да пощадится душа рабов твоих пред очима твоима.

І сказав ангел Господній до Іллі: “Зійди з ним! Не бійсь його.” Устав він, пішов з ним до царя,

И глагола ангел Господень ко илии и рече: сниди с ним, не убойся от лица их. И воста илиа и сниде с ним к царю,

і каже йому: “Так говорить Господь: За те, що ти послав послів питати Ваал-Зевува, екронського бога, — наче б в Ізраїлі не було Бога, щоб про те питати, — не встанеш з ліжка, на яке ліг; ти мусиш умерти.”

и глагола к нему и рече: сице глаголет Господь: что яко послал еси послы вопрошати ваала сквернаго бога во аккароне, аки бы не был Бог во Израиле, еже вопросити от него словесе? сего ради от одра, наньже возшел еси ту, не имаши слезти с него яко смертию умреши.

І вмер він за Господнім словом, що промовив Ілля. На місце його став царем брат його Йорам, — у другому році Йорама, сина Йосафата, царя юдейського, — бо в Ахазії не було сина.

И умре по глаголу Господню, егоже глагола илиа. И царствова иорам брат охозиин вместо его, понеже не име сына охозиа, в лето второе иорама сына иосафата царя иудина.

Решта дій Ахазії, що він чинив, те записане у літописній книзі царів ізраїльських.

И прочая словес охозииных, елика сотвори, не се ли, сия писаиа в книгах словес дний царей израилевых?

« 22 глава 2 глава »